Постанова № 18714514, 19.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"19" жовтня 2011 р. Справа № 5015/1475/11 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:

суддів:Черкащенка М.М.,

Кривди Д.С.,

Студенця В.І.,

за участю представників

сторін позивача –не з'явився;

відповідача –Подоляк Ю.С.;

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від05.07.2011

та на рішеннягосподарського суду Львівської області

від19.05.2011

у справі№ 5015/1475/11

за позовомДочірнього підприємства "Львівський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

доДочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі "Газопромислового управління "Львівгазвидобування"

про стягнення 19 576,23 грн. В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Львівський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі – ДП "Львівський Облавтодор") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі "Газопромислового управління "Львівгазвидобування" (далі –ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі "ГУ "Львівгазвидобування") про стягнення 19 576,23 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.03.2011 порушено провадження у справі № 5015/1475/11 за позовом ДП "Львівський Облавтодор" до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі "ГУ "Львівгазвидобування" про стягнення 19 576,23 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.05.2011 (суддя Станько Л.Л.) позов задоволено. Суд стягнув з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на користь ДП "Львівський Облавтодор" 14 857,83 грн. інфляційних втрат та 4 718,40 грн. 3% річних.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Зварич О.В., Якімець Г.Г.) рішення господарського суду Львівської області від 19.05.2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі "ГУ "Львівгазвидобування" –без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 та рішенням господарського суду Львівської області від 19.05.2011, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального і процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.09.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 12.10.2011.

В засіданні суду, призначеному на 12.10.2011, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд касаційної скарги відкладено на 19.10.2011.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 13.02.2004 у справі № 4/77-18/12 повністю задоволено позов ДП "Львівський Облавтодор". Суд стягнув з "Газопромислового управління "Львівгазвидобування" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на користь ДП "Львівський Облавтодор" 106 113 грн. основного боргу.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.02.2004 встановлено, що на виконання укладеного між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі "Газопромислового управління "Львівгазвидобування" та ДП "Львівський Облавтодор" контракту на виконання робіт по облаштуванню Любенівського газового родовища –під'їзної дороги до УКПГ, ДП "Львівський Облавтодор" виконано будівельно-монтажні роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт за липень та листопад 2002 та актами приймання виконаних робіт за жовтень і листопад 2002. Вартість виконаних робіт становила 154 565,00 грн., ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі "Газопромислового управління "Львівгазвидобування" частково оплатив цю суму шляхом проведення зустрічних поставок продукції на суму 48 452,00 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 106 113,00 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 23.02.2004 та на виконання якого судом видано наказ від 23.02.2004 № 4/77-18/12, який разом із заявою про його виконання 15.03.2004 подано ДП "Львівський Облавтодор" до ДВС у Франківському районі м. Львова.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарськими судами встановлено, що будь-яких проплат заборгованості на виконання рішення суду ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі "ГУ "Львівгазвидобування" на користь ДП "Львівський Облавтодор" не здійснило, а тому останній звернувся з позовом до господарського суду Львівської області про стягнення 19 576,23 грн. інфляційних втрат та 3% річних, з яких 14 857,83 грн. інфляційні втрати за період з липня 2009 по грудень 2010 та 4 718,40 грн. 3% річних з 05.08.2009 по 27.01.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з договору, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настало після прострочення (ст.612 ЦК України).

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін за спірним договором, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, то колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позов ДП "Львівський Облавтодор" та стягнули з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" 19 576,23 грн. інфляційних втрат та 3% річних, з яких 14 857,83 грн. інфляційні втрати за період з липня 2009 по грудень 2010 та 4 718,40 грн. 3% річних з 05.08.2009 по 27.01.2011.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним та місцевим господарськими судами, на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 19.05.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 у справі № 5015/1475/11 –без змін.

Головуючий - суддя                                                  Черкащенко М.М.

Судді:                                                                                Кривда Д.С.

                                                                                          Студенець В.І.