Рішення № 1870694, 21.07.2008, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" липня 2008 р.

Справа № 14/2439

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача Шепель Л.І. дов. № 306 від 19.12.2007р.

від відповідача Павлюк В.О. керівник

представник прокуратури Сич Ю.М. посвідчення № 4

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики в особі Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся" (м. Житомир)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" (с.Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області)

про зобов'язання повернути 108,7 тонн пшениці 3 класу

Прокурором в інтересах держави пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 108,7 тонн пшениці 3 класу вартістю 95112,50 грн.

В судовому засіданні 08.07.2008р. представник позивача подав суду заяву про уточнення позовних вимог, в які просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 69724,66 грн. з яких: 24787,48 грн. основного боргу, 41118,31 грн. інфляційних нарахувань, 3818,87 грн. 3% річних.

Представник прокуратури не заперечив щодо заяви про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні 22.11.2007р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає, з тих підстав, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду та просить застосувати у даній справі позовну давність за період з 03.09.1997р. по 02.10.2007р., строк якої сплинув на момент подачі позовної заяви прокурором.

В судовому засіданні 21.07.208р. представник відповідача відзиву на уточненні вимоги позивача не надав, разом з тим вважає, що позивачем частково пропущені строки позовної давності в частині нарахування інфляційних та 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №977 від 03.09.1997р. "Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року" (а.с. 8), спільним наказом Міністерства агропромислового комплексу, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 14.10.1997р. за №65/213/77 був затверджений "Порядок забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року" (а.с.9 -12).

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 вищезазначеної Постанови КМУ, умови виконання цієї постанови визначаються за тристоронніми угодами між постачальниками мінеральних добрив, об'єднанням "Украгрохім", Державною акціонерною компанією "Хліб України", а також за угодами із сільськогосподарськими товаровиробниками.

Згідно пункту 5 "Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року" взаємодія між постачальниками мінеральних добрив, ВАТ "Агрохімцентр" та Державною акціонерною компанією "Хліб України" визначається за тристоронніми договорами та цим порядком. Власником отриманих райагрохімами мінеральних добрив є ДАК "Хліб України", який доручає ВАТ "Агрохімцентр" надавати погоджені розпорядження на відвантаження, зберігання і передачу сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив на підставі тристоронніх договорів між райагрохімом, сільгосптоваровиробником і заготівельним або переробним підприємством. Взаємодія між постачальниками мінеральних добрив та підприємствами визначається за двосторонніми договорами, де передбачається зобов’язання оптового постачальника по забезпеченню виробництва міндобрив енергоносіями і сировиною у межах витратних коефіцієнтів, умови оплати витрат за переробку, упакування, залізничного тарифу з урахуванням податків на додану вартість та інших обов'язкових платежів, передбачивши, при цьому, порядок нарахування та сплати зазначених платежів до бюджетів.

Відповідно до п. 6 Порядку, райагрохіми укладають з сільськогосподарськими товаровиробниками, заготівельними та переробними підприємствами договори на оплату за отримані мінеральні добрива коштами, зерном або іншою сільськогосподарською продукцією з урожаю 1997 - 1998 рр., які погоджуються з відділеннями Державного казначейства України.

Пунктом 7 Порядку зазначено, що підтвердженням факту одержання мінеральних добрив є акт їх передачі-приймання, що підписаний райагрохімом, заготівельним підприємством і сільськогосподарським товаровиробником та погоджений з відділенням Державного казначейства України в районі.

Відповідно до вказаного Порядку був укладений тристоронній договір за №8 від 13.11.1997р. (а.с. 17,28) між ВАТ "Вікторія" (Райагрохім), Курненським ХПП (Заготівельник) та КСП "Полісся" (Одержувач), правонаступником якого згідно листа управління агропромислового розвитку Червоноамійської райдержадміністрації (а.с. 38), є відповідач Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся".

Згідно з п. 2.1 вищезазначеного договору, райагрохім зобов'язався поставити відповідачу мінеральні добрива в обмін на сільськогосподарську продукцію за затвердженими еквівалентами (згідно з додатком до договору (а.с. 19,64).

Відповідно до п. 4.1 вищезазначеного договору, заготівельник зобов'язався прийняти від відповідача сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник), але не пізніше 01.12.1998р. в обсягах, еквівалентних визначеними актами приймання-передачі міндобрив.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору №8 від 13.11.1997р. відповідач зобов'язався прийняти від райагрохіму на баланс засоби хімізації по акту передачі-приймання згідно з Порядком та поставити заготівельнику в обумовлені договором строки до 01.12.1998р. на адресу ДАК "Хліб України" за свій рахунок сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник) у кількості згідно з додатком (а.с. 19).

Як вбачається з реєстру відвантаження мінеральних добрив (а.с. 20) на виконання умов договору № 8 від 13.11.1997р. ДАК "Хліб України" передав відповідачу мінеральних добрив в кількості 108,00 тонн на загальну суму 28145,81 грн., що підтверджується також актом звірки від 20.12.1999р. (а.с. 21), підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками.

Згідно п. 3.2 № 8 від 13.11.1997р. та додатку №1 до договору № 8 від 13.11.1997р. (еквіваленту обміну сільськогосподарської продукції на мінеральні добрива), за одержані мінеральні добрива відповідач зобов'язався поставити ДАК "Хліб України" 117,632 тонн пшениці 3 класу.

31.10.2000р. між сторонами було укладено мирову угоду, згідно п. 2.1. якої, відповідач зобов'язався погасити борг перед ОДП ДАК "Хліб України" до 01.10.2003р. щорічно слідуючими частками починаючи з 2001р.:

2001р. 62,3 тн. пшениці 3 класу до 01.10.2001р.

2002р. 62,3 тн. пшениці 3 класу до 01.10.2002р.

2003р. 62,3 тн. пшениці 3 класу до 01.10.2003р.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 15.05.2003р. (а.с.28) шляхом виділення із складу ДАК "Хліб України" утворено Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (далі - Агентство). На виконання п.3 вищезазначеної постанови № 690 від 15.05.2003р., актом передачі-приймання від 31.07.2003р. (а.с. 29) ДАК "Хліб України" передало Агентству дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з виконанням Постанови Кабінету Міністрів України № 977 від 03.09.1997р.

Відповідно до договору доручення № 84 від 16.02.2005р. (а.с. 30-33) Агентство доручило ТОВ "Хліб України - Полісся" виконувати від імені та за рахунок довірителя дії щодо стягнення з боржників на користь довірителя дебіторської заборгованості.

У відповідності з п. 3.1 вищезазначеного договору Агентство передає ТОВ "Хліб України - Полісся" належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують наявність та суму заборгованості боржників Агентства із складанням акту приймання - передачі.

Згідно додатку № 1 до договору доручення від 16.02.2005 №84 (а.с.104,105), укладеного між Агентством та ТОВ "Хліб України-Полісся", Агентство доручило ТОВ "Хліб України-Полісся" стягнути заборгованість з підприємств-дебіторів Житомирської області за постановою КМУ №977, в тому числі і з відповідача заборгованість в сумі 24787,48грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість в розмірі 24787,48 грн.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 106), сума інфляційних нарахувань за період з грудня 1998 року по травень 2008 року включно, складає 41118,31 грн., 3% річних за аналогічний період - 3818,87 грн.

Разом з тим, суд вважає, що заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов (а.с. 41) та заявленні в засіданні суду 21.07.2008р., підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та умов мирової угоди, остаточна оплата за отриману продукцію повинна була здійснитись відповідачем до 01.10.2003р.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та умов договору, позивач повинен був дізнатись про порушення його права наступного за граничним днем оплати продукції, а саме: 02.10.2003р.

Суд вважає, що в даному випадку перебіг строку позовної давності починається з 02.10.2003р. (з цього ж дня у позивача виникло право пред'явити вимогу до відповідача про виконання зобов'язання), а тому на момент звернення до суду з позовом (згідно відмітки діловодної служби позовна заява надійшла до господарського суду Житомирської області 03.10.2007р.) строк позовної давності відносно зобов'язання відповідача сплатити інфляційні нарахування та 3% річних за період з 02.10.2003р. по 02.10.2004р закінчився.

Відповідно до п.З ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення рішення.

Як вбачається з відзиву на позов (а.с. 41) та усних пояснень наданих представником відповідача в судовому засіданні, він частково заперечує проти позову в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних на тій підставі, що позовну заяву подано до суду після спливу строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Оскільки процесуальних вимог до заяви про застосування позовної давності до тих чи інших правовідносин чинним законодавством не визначено, позиція відповідача, викладена у відзиві на позов, оцінюється судом як заява сторони у справі, подана відповідно до норм ст. 267 ЦК України.

Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд самостійно нараховує інфляційні та 3% річних за період з 03.10.2004р. по 31.05.2008р.

(24787,48 (сума боргу) х 174,93% (індекс інфляції за період з жовтня 2004р. по травень 2008р.) / 100% - 24787,48 (сума боргу) = 18574,31 грн.

(24787,48 (сума боргу) х 3% х 1337 (кількість прострочених днів) : 365) = 2723,90грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 18574,31 грн., 3% річних - 2723,90 грн.

Представник позивача та прокуратури в судовому засіданні не заперечили щодо обгрунтувань представника відповідача відносно часткового спливу позовної давності в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Суд частково задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 46085,69 грн., з яких: 24787,48 грн. заборгованості, 18574,31 грн. інфляційних нарахувань, 2723,90 грн. 3% річних. В частині стягнення 22544,00 грн. інфляційних нарахувань та 1094,97 грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", с. Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03745485:

- на користь Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України-Полісся", м.Житомир, вул. Максютова,157-а, ідентифікаційний код 33178059 - 24787,48 грн. заборгованості, 18574,31 грн. інфляційних нарахувань, 2723,90 грн. 3% річних;

- в дохід Державного бюджету України - 460,86 грн. державного мита;

- в дохід Державного бюджету України - 77,99 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 на ім'я УДК в м. Житомирі код ЗКПО 22062319 банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області МФО 811039 код 22050000).

3. В частині стягнення 22544,00 грн. інфляційних нарахувань та 1094,97 грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Костриця О.О.