Постанова № 18705668, 20.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2011 року № 2а-5764/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мафесан»

Товариства з обмеженою відповідальністю «БКФ «Альтаір»

про стягнення в доход держави коштів, одержаних за договором субпідряду № 7/м від 22.05.2009р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути в доход держави кошти, одержані за договором субпідряду №7/м про монтаж внутрішніх санітарно - технічних систем, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у зв'язку з його нікчемністю; з Відповідача-1 ТОВ «Мафесан»в доход Державного бюджету стягнути суму у розмірі 592 956,00 грн. вартість робіт за нікчемним договором; з Відповідача-2 ТОВ «БКФ «Альтаір»стягнути в доход Державного бюджету суму у розмірі 592 956,00 грн. вартість робіт за нікчемним договором.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що вищезазначену угоду, укладену між відповідачами, слід кваліфікувати як нікчемну угоду. При цьому, позивач посилається на обставини, встановлені вироками судів в кримінальних справах.

Ухвалою суду від 03.08.2010р. №2а-5764/10/2670 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішення у справі №2а-14026/09/2670, предметом якої є оскарження податкового повідомлення рішення №0002692310/0 від 04.11.2009р., яке було винесено на підставі акту перевірки від 21.10.2009р. №225/23-60/33600438, яким встановлено, що основним постачальником позивача є ТОВ «БКФ «Альтаір», яке зареєстроване на особу, що не причетна до реєстрації та ведення господарської діяльності даного товариства.

Ухвалою суду від 07.09.2011р. №2а-5764/10/2670 провадження у справі було поновлено, оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті.

Зважаючи на викладене, враховуючи неявку представників відповідачів у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 128 КАСУ, адміністративна справа розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Мафесан»(Підрядник), в особі директора ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «БКФ»Альтаір»(Субпідрядник), в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір субпідряду №7/м від 22.05.2008р., за умовами якого субпідрядник виконує монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем на обєкті: забудова території земельної ділянки житловим комплексом з обєктами інфраструктури для обслуговування населення по вул. Голосіївська, 13 в м.Києві, будинок №2, секції 1,2; будинок №3, секції 2,3.

На виконання умов договору ТОВ ««БКФ»Альтаір»було надано на адресу ТОВ «Мафесан»акти приймання виконаних робіт та податкову накладну. Розрахунки між ТОВ «Мафесан»та ТОВ ««БКФ»Альтаір»проводились шляхом перерахування контрагентам грошових коштів на розрахункові рахунки постачальників.

Відповідно до вироку Святошинського районного суду міста Києва від 13.01.2011р. №1-1236/10 №1-175/11, ОСОБА_1, було визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України, який набрав законної сили.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вищезазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Мафесан»і одночасно являючись єдиним фактичним керівником вказаного підприємства, здійснював в 2008році господарську діяльність, повязану з проведенням робіт по монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем за адресою м. Київ, вул. Голосіївська, 13, будинок №2, будинок №3, школа-дитячий садок, а також з проведенням робіт по ремонту системи каналізації та придбанням будівельних матеріалів, на підставі підроблених документів, складених невстановленими особами від імені підприємств, зареєстрованих з метою здійснення фіктивного підприємництва, зокрема, ТОВ «БКФ «Альтаір», при цьому, податковий кредит ТОВ «Мафесан»формував на підставі підроблених податкових накладних, складених від імені ТОВ «БКФ «Альтаір».

Крім того, вироком встановлено, що ТОВ «Мафесан»фактично не отримувало від даного контрагента робіт з монтажу внутрішніх санітарно-технічних систем.

Отже, вироком Святошинського районного суду міста Києва було встановлено наявність умислу у директора відповідача 1 на укладення угоди, спрямованої на ухилення від сплати податків. Також вказаним вироком встановлено використання угоди, укладеної між відповідачами, для ухилення від оподаткування з боку ТОВ «Мафесан»та здійснення фіктивного підприємництва з боку ТОВ «БКФ «Альтаір».

Зазначене вбачається судом достатньою підставою для визнання такої угоди нікчемною, з мотивів її укладення з метою, спрямованою на порушення існуючого порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї зі сторін чи відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до частини першою статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі суду не надали.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Святошинському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мафесан» (м.Київ, вул. Івана Кудрі, 18/2, оф. 19-21, код ЄДРПОУ 336000438) на користь Державного бюджету України 592956 (пятсот девяносто дві тисячі девять сот пятдесят шість) грн. 00 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БКФ «Альтаір»(м.Київ, вул. Котовського, буд. 11, код ЄДРПОУ 33943299) на користь Державного бюджету України 592956 (пятсот девяносто дві тисячі девять сот пятдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян