Постанова № 18705378, 18.10.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року Справа № 2а/2370/7032/2011

18.10.11

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Трофімової Л.В.,

при секретарі Солосі О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Черкаський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 4575 грн. 68 коп.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала, зокрема зазначивши, що на момент звернення до центру зайнятості вона повернула документи про право займатися підприємницькою діяльністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України (№25к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, одним з аспектів якого є право на відповідне соціальне забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

15 серпня 2007р. ОСОБА_2 звернулася із заявою до Черкаського міського центру зайнятості (а.с. 6) з проханням надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши при цьому, що на час подачі заяви вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

Як вбачається з персональної картки особи, яка звернулась до центру зайнятості № НОМЕР_2 (а.с. 7) відповідачу було надано статус безробітної 15.08.2007р., визначено умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року N1533-III(надалі за текстом Закон N1533-III).

Відповідач знята з обліку в Черкаському міському центрі зайнятості 08.09.2008р.

За приписами статті 27 Закону N1533-III застрахованим особам у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості виплачується матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації відповідно до умов надання допомоги по безробіттю та в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації інвалідам із числа осіб, зазначених у частині другій статті 22, не призначається. Виплата матеріальної допомоги здійснюється з першого дня навчання. Тривалість виплати матеріальної допомоги зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до договору від 30.10.2007р. (а.с. 17), укладеного між позивачем та відповідачем, ОСОБА_2 була направлена на підвищення кваліфікації в Черкаську філію державної академії статистики, обліку та аудиту держкомстату України.

Згідно відомості виплат за персональною карткою ОСОБА_2 (а.с. 12) відповідачу було виплачено: допомогу по безробіттю у сумі 3 211 грн. 22 коп.; матеріальну допомогу у період навчання у сумі 615 грн. 75 коп.; а також затрачено кошти на професійне навчання відповідача у сумі 748 грн. 71 коп.

Згідно частини 2 пункту 5 статті 12 Закону N1533-III виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення у порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звірки даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

У відповідності до вказаних норм Закону N1533-III Черкаським міським центром зайнятості проведено перевірку достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків. Результати перевірки оформлено актом перевірки від 21.12.2010р. № 332 (а.с 15). Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 перебуваючи на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості приховано відомості про реєстрацію як субєкта підприємницької діяльності.

Згідно наказу Черкаського міського центру зайнятості від 21.12.2010р. № 884 (а.с.12) відповідачу запропоновано у добровільному порядку протягом 15 днів повернути виплачене матеріальне забезпечення у сумі 4 575 грн. 68 коп., у тому числі: допомогу по безробіттю у сумі 3 211 грн. 22 коп.; матеріальну допомогу у період навчання у сумі 615 грн. 75 коп. та кошти затрачені на професійне навчання у сумі 748 грн. 71 коп.

У добровільному порядку відповідачем зазначені кошти не повернуто. Станом на день розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед Черкаським міським центром зайнятості становить 4 575 грн. 68 коп.

Вирішуючи даний спір, суд перш за все зазначає, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11) відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності 17.02.2004р.

За даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8-10) державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача здійснено 21.11.2007р.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року №803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, безсумнівним є те, що відповідач, на момент звернення до центру зайнятості, була зайнятою особою, не мала права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

Оцінюючи обґрунтованість посилання відповідача на те, що на момент реєстрації в центрі зайнятості вона не займалася підприємницькою діяльністю, то суд враховує, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі за текстом «Закон №755-IV») повязує статус підприємця не з фактичним зайняттям фізичною особою підприємницькою діяльністю, а з державною реєстрацією цієї особи як підприємця.

Відповідно до частини 3 статті 46 цього Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно абзацу другому частини 15 статті 47 Закону №755-IVдата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Враховуючи викладене, суд не приймає згадане твердження відповідача як допустимий доказ.

Відповідно до статті 36 Закону № 1533-IIIсума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі унаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до статті 30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державнесоціальне страхування від 14 січня 1998 року N16/98-ВР сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі унаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (18023, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського міського центру зайнятості (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя, 330, ідентифікаційний код 21367756) 4 575 (чотири тисячі пятсот сімдесят пять) грн. 68 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2011р.

Суддя Л.В.Трофімова