Рішення № 18700238, 30.09.2011, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа № 2-1528/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2011 смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі: Головуючого судді - Барвенка В. К.,

при секретарі Миргородській Т. В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю - ОСОБА_2,

за участю представника ПрАТ СК «Україна» Ковтун О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди заподіяних внаслідок дорожньо транспортної пригоди, стягнення судових витрат, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, яким просив стягнути з відповідача 22054,04 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15000, 00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, витрати, повязані з розглядом судової справи, а всього просив стягнути 37403,09 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.06.2011 року за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна».

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.07.2011 року за клопотання позивача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна» залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

У ході розгляду справи, ОСОБА_4 двічі уточнив свої позовні вимоги, а представник позивача в судовому засіданні усно уточнив позовні вимоги в частині моральної шкоди, і в решті просив стягнути зі ОСОБА_2 та ПрАТ «Страхова компанія «Україна» матеріальні збитки у сумі 22054,04 грн., 349, 05 грн. судові витрати, а зі ОСОБА_2 20000, 00 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_2, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у своїх запереченнях.

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» позовні вимоги ОСОБА_4 визнав частково в частині матеріальної шкоди без урахування втрати товарного вигляду автомобілем, в решті позовних вимог, на думку представника страхової компанії, має відповідати особа, яка визнана винною у вчиненні дорожньо- транспортної пригоди.

В свою чергу ОСОБА_2 подав зустрічний позов, яким просив стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 5000,00 грн., яка завдана йому внаслідок поширення ОСОБА_4 в поданій ним до суду позовній заяві негативної інформації, яка порочить честь та гідність ОСОБА_2

Також ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_4 судові витрати, повязані із розглядом зустрічного позову.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.07.2011 року первинний та зустрічні позови сторін обєднані в одне провадження.

ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити з підстав, викладених у поданих ним запереченнях.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Україна» розгляд позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 залишив на розсуд суду, оскільки позовні вимоги не стосуються страхової компанії.

Розглянувши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні правовідносини:

22.05.2010 року о 17.50 год. на перехресті вул. Польська та вул. Жуковського сталася дорожньо транспортна пригода, внаслідок якої дістали зіткнення автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Зазначені автомобілі водіям належать на праві власності.

Внаслідок дорожньо- транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.10.2010 року у справі №3-2325/10 ОСОБА_2, внаслідок порушення ним вимог п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, визнаний винним у скоєнні данного дорожньо транспортного правопорушення, провадження в адміністративній справі закрито у звязку із спливом строку притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Як встановлено згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, яка винесена 12.08.2010 року інспектором дізнання відділу оформлення ДТП та дізнання УДАІ ГУМВС України в Одеській області, внаслідок вказаного ДТП, окрім отримання механічних ушкоджень автомобілями, тілесні ушкодження отримали водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_4, пасажир автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_6

Згідно довідки від 22.05.2010 року КУ МКЛ № 1 м. Одеси, ОСОБА_4 звертався 22.05.2010 року до приймального відділення цієї лікарні з приводу отриманих ушкоджень, і йому був поставлений діагноз: закрита черепно - мозкова травма головного мозку в лобних долях, забиття мяких тканей лобної частини голови.

Судом встановлено, що згідно акту судово медичного дослідження (обстеження) від 04.08.2010 року № 1683, проведеного судово медичним експертом відділу судово медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб ОБСМЕ, на підставі судово медичного огляду ОСОБА_4, експерт дійшов висновку, що ОСОБА_4 мав закриту черепно мозкову травму у формі струсу головного мозку, ссадин голови. Зазначені ушкодження стали можливим під впливом тупих предметів, яким могли бути частини салону автомобіля, можливо 22.05.2010 року. Отримані ОСОБА_4 ушкодження відносяться до легких телесних ушкоджень.

Судом встановлено, що згідно наявної у справі довідки № 141 від 19.07.2011 року МКЛ № 5, ОСОБА_4 з 01.07.2011 року по 08.07.2011 року знаходився на амбулаторному лікуванні з приводу остаточних проявів струсу головного мозку.

Згідно експертного висновку від 16.06.2010 року № 06-019, проведеного експертом лабораторії експертних досліджень «ПАЛЕ», розмір матеріальної шкоди, спричиненого володільцю автомобіля НОМЕР_2, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, складає 21438, 19 грн., з яких 2409,99 грн. вартість втрати товарного вигляду, яка настала внаслідок аварійного пошкодження автомобіля НОМЕР_2, та його подальшого ремонту, а вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 19178,49 грн.

Згідно полісу № ВС 8163830 обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність в ПрАТ «Страхова компанія «Україна» з 19.11.2009 року по 18.11.2010 року включно.

У своїх запереченнях щодо заявлених позовних вимог в частині матеріальної шкоди, представник ПрАТ СК «Україна» визнав суму 19028,20 грн. відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з якою погодився представник позивача та відповідач ОСОБА_2

Окрім цього, ОСОБА_4 зазнав додаткових витрат, повязаних з проведенням експертного дослідження на суму 580,20 грн, що встановлено згідно рахунку № 06-019 від 16.06.2010 року та квитанції 4386 від 23.06.2010 року, а також витрат на суму 35,65 грн, повязаних з телеграфним повідомлення ОСОБА_2 про дату проведення експертного дослідження, що встановлено судом згідно квитанції від 10.06.2010 № 4042.

Встановивши виниклі правовідносини щодо заявленого ОСОБА_4 позову, суд звертається до положень діючого законодавства, яким ці правовідносини врегульовані.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи зі змісту положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу в спосіб, передбачений цією нормою Закону, або у спосіб передбачений договором чи законом.

Загальні підстави відшкодування шкоди передбачені Главою 82 Параграф 1 ЦК України.

У відповідності до ч. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зі змісту положень ст. 1187 ЦК України вбачається, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобі, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Разом із тим Законом України «Про страхування» (далі -Закон) врегульовані відносини у сфері страхування, і який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

У відповідності до ч. 1. ст. 3 цього Закону, страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 18 цього Закону факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 зареєстрував свою цивільно правову відповідальність як власника наземного транспортного засобу уклавши договір з ПрАТ СК «Україна», і цей договір, відповідно до наведених положень Закону, набрав чинності з моменту внесення ОСОБА_2 страхового платежу, то виниклі в звязку із цим правовідносини між сторонами договору та третіми особами внаслідок страхового випадку за цим договором, регулюються спеціальними нормами, цим Законом, та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд звертає увагу, що Законом України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано питання обовязкового страхування цивільно правової відповідальності з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із положенням ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, повязану з втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Виходячи з наведених норм діючого законодавства, суд приходить до висновку, що ПрАТ «Стразова компанія «Україна» має відшкодувати позивачу вартість відновлювального ремонту в межах уточнених позовних вимог, - 19028,20 грн.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм ЦК України щодо обовязкового відшкодування шкоди у повному розмірі особою, яка її завдала, суд приходить до висновку, що шкоду у вигляді втрати товарного виду, яка настала внаслідок аварійного пошкодження автомобіля НОМЕР_2, та його подальшого ремонту в сумі 2409,99 грн. має відшкодувати ОСОБА_2

Виходячи зі змісту положень ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» іншу матеріальну шкоду, не повязану із пошкодженням транспортного засобу, а саме витрати на проведення експертизи, судові витрати, та поштово телеграфні витрати, має відшкодувати ОСОБА_2

Нормами ст. ст. 32, 56, 62 Конституції України фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.

Згідно із ч. ч. 1, 3, 4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

У п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» звернув увагу, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Як стверджує у своїй позовній заяві позивач, внаслідок дорожньо транспортної пригоди йому було заподіяну моральну шкоду, яка полягала в душевних стражданнях, порушенні нормального життєвого укладу. Як стверджує позивач, йому довелося чимало нервувати через брак коштів на ремонт автомобіля, через байдуже ставлення відповідача до завдання ним шкоди позивачу. Позивач стверджує, що тривалий час не міг керувати власним автомобілем через його пошкодження.

Крім того, завдану йому моральну шкоду позивач повязує з тим фактом, що в результаті дорожньо транспортної пригоди він отримав тілесні ушкодження, закриту черепно мозкову травму у вигляді струсу мозку, забиття мяких тканим лобної частини голови, лікуванням з цього приводу у лікувальних установах.

Крім того, як стверджує позивач, відповідач ОСОБА_2, зухвало ставиться до його моральних страждань, спроби відшкодувати моральну шкоду позивачу відповідач не зробив, що ще більше обурило позивача та примусило його певний час страждати від отриманого ним душевного болю.

Таким чином, судом встановлено, що завдану йому моральну шкоду внаслідок дорожньо транспортної пригоди, позивач повязує з фізичним болем та стражданнях, яких він зазнав у звязку із ушкодженням здоровя, та у душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку із пошкодженням його майна.

Суд, виходячи зі змісту позовних вимог, пояснень сторін, наданих під час судового розгляду, приходить до висновку, що позивачу було завдано моральної шкоди у вигляді фізичного болю та стражданнях, яких він зазнав у звязку із ушкодженням здоровя, право на відшкодування якої позивач має відповідно до п. 1. ч. 2. ст. 23 ЦК України.

Оцінюючи в сукупності всі негативні явища, на які посилається позивач на підтвердження завданої йому моральної шкоди, повязаної з ушкодженням здоровя, суд, враховує стан здоровя потерпілого, тяжкість нанесеного ушкодження здоровя (легкі тілесні ушкодження), час та зусилля, необхідні для відновлення здоровя до попереднього стану, душевні страждання позивача з цього приводу, виходячи з принципів розумності та справедливості, і вважає, що розумною і справедливою сумою відшкодування вказаної моральної шкоди буде 1000,00 грн.

Згідно із положенням п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди.

Зі змісту полісу № ВС 8163830 обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ОСОБА_2 застрахував свою цивільну відповідальність за шкоду завдану здоровю на суму 51000,00 грн.

Таким чином, шкоду заподіяну здоровю третім особам застрахованою особою, відшкодовує страховик в межах 2550,00 грн.

Суд, зважаючи на те, що представник позивача у судовому засіданні наполягав на відшкодуванні моральної шкоди виключно ОСОБА_2, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з ПрАТ «Страхова компанія «Україна» не підтримав, вважає моживим в цій частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Крім того, суд приходить до висновку, що позивачу було завдано моральної шкоди у вигляді душевних стражданнях, яких він зазнав у звязку із пошкодженням його майна, право на відшкодування якої позивач має відповідно до п. 3 ч. 2. ст. 23 ЦК України.

Оцінюючи в сукупності всі негативні явища, на які посилається позивач на підтвердження завданої йому моральної шкоди повязаної з ушкодженням транспортного засобу, суд, враховує характер немайнових втрат, тривалість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, душевні страждання позивача з цього приводу, виходячи з принципів розумності та справедливості, і вважає що розумною і справедливою сумою відшкодування вказаної моральної шкоди буде 1000,00 грн.

У відповідності до п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо транспортної пригоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що моральну шкоду, якої зазнав позивач внаслідок пошкодження його транспортного засобу, має відшкодувати ОСОБА_2

В поданому до ОСОБА_4 зустрічному позові ОСОБА_2 В вказує, що позивач за первинним позовом розповсюджує завідомо неправдиву інформацію, принижуючу честь і гідність ОСОБА_2, як законослухняного громадянина, з корисливою метою.

Як вказує ОСОБА_2, ОСОБА_4 офіційно інформує суд про небажання ОСОБА_2 компенсувати йому завдану матеріальну шкоду, розповсюджує інформацію про відмову на протязі року у відшкодуванні матеріальних витрат, апелює невірними цифрами щодо завданої матеріальної шкоди, інформацію медичного характеру не підтверджено законним шляхом, будь які документальні докази щодо звернення ОСОБА_4 до ОСОБА_2 з приводу власного стану здоровя у справі відсутні.

Всі ці обставини змусили ОСОБА_2 тривалий час нервувати, звертатись до юриста, страхової компанії, лікувального закладу, органів ДАІ для підготовки матеріалів до судового процесу.

ОСОБА_2 вважає, що своїми діями ОСОБА_4 спричинив йому моральну шкоду, яку він оцінює в 5000,00 грн.

Встановивши дійсні правовідносини за зустрічним позовом, суд звертається до положень діючого законодавства, яким вони врегульовані.

Нормою ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У звязку з цим статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сімї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У відповідності до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутись до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно із положенням ст. 277 ЦК України недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій, і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У відповідності до а. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи» інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою предявленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як встановлено у судовому засіданні, сторони визнали, що інформація, яка зазначена в позовній заяві була підставою предявленого позову і стосувалась його предмету, була доказом у справі за первинним позовом в тому числі в частині відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, суд вважає, що зустрічний позов не заснований на вищенаведених нормах діючого законодавства, тому не може бути задоволений.

На підставі наведеного, керуючись ст. 32, 34, 56, 62, 68 Конституції України, ст. 15, 16, 23, 277, 297, 1166, 1187 ЦК України, ст. 3, 18 Закону України «Про страхування»,ст. 6, п. п. 22.1, 22.3 ст. 22, 29, п. 32.7 ст. 32, Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 9 Постанови Пленум Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи», ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 208, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» код ЄДРПОУ 30636550, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 5-Б, на користь ОСОБА_4 19028, 20 грн. (девятнадцять тисяч двадцять вісім гривень) 20 коп. вартість ремонту автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2409,99 грн. (дві тисячи чотириста девять гривень) 99 коп. вартість втраченого автомобілем товарного вигляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 вартість проведеної експертизи у сумі 580,20 грн. (пятсот вісімдесят гривень) 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 вартість поштово телеграфних послуг в сумі 35,65 грн.(тридцять пять гривень) 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 120,00 грн. витрат на оплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 229, 05 грн. витрат на оплату державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану внаслідок завданого пошкодження автомобіля в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

В решті позовних вимог ОСОБА_4, - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В. К. Барвенко