Рішення № 1869972, 12.05.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.08 р. Справа № 9/45

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м.Бровари

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь

про стягнення 3 020грн.00коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Чуйко А.В. - представник (за довіреністю №б/н від 10.03.2008о.);

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м.Бровари звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 3 020грн.00коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 2 323грн.00коп. та штрафу в розмірі 697грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №259/2006 від 21.06.2006р., специфікацію до договору, додаток до договору, видаткову накладну №ЕДО-0621001 від 21.06.2006р., претензію №311 від 20.12.2007р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою господарського суду від 12.03.2008р., заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно відомостям Управління державної реєстрації Маріупольської міської ради №241 від 28.03.2008р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Маріуполь в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстрований як фізична особа-підприємець.

15.04.2008р. через канцелярію господарського суду позивачем надано заяву б/н від 15.04.2008р., відповідно з якою останній зазначає, що сума основного боргу становить 2 322грн.44коп., сума штрафних санкцій - 696грн.73коп., у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 019грн.17коп. Таким чином, позивач зменшив розмір позовних вимог.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

21.06.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м.Бровари та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м.Маріуполь був укладений договір поставки №259/2006, відповідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим договором. Постачальник (позивач) зобов`язується поставити покупцеві (відповідачу) автомобільні товари, згідно асортименту, вказаного у специфікації до даного договору, а покупець зобов`язується придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 8 128грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №ЕДО-0621001 від 21.06.2006р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на видатковій накладній в графі „отримав” та печаткою підприємства.

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,29% від суми, вказаної у додатках до цього договору, які є невід`ємною його частиною.

Згідно п.3.1.2 договору, наступна помісячна оплата здійснюється відповідно з графіком, визначеним додатками до цього договору.

Як вбачається з додатку до договору, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідач повинен оплатити придбаний товар за наступним графіком:

21.06.2006р. - 1 161грн.14коп.;

21.07.2006р. - 1 161грн.14коп.;

21.08.2006р. - 1 161грн.14коп.;

21.09.2006р. - 1 161грн.14коп.;

23.10.2006р. - 1 161грн.14коп.;

21.11.2006р. - 1 161грн.14коп.;

21.12.2006р. - 1 161грн.14коп.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, на момент подання позовної заяви відповідач не повністю оплатив отриманий товар, а саме, неоплаченою є сума в розмірі 2322грн.44коп.

28.12.2007р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №311 від 20.12.2007р. з вимогою погасити виниклу заборгованість. Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 2 322грн.44коп.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 01.04.2008р. та 15.04.2008р. зобов`язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток на видатковій накладній №ЕДО-0621001 від 21.06.2006р., договорі №259/2006 від 21.06.2006р., специфікації та додатку до зазначеного договору.

Однак вимоги суду не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 2 322грн.44коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем товару, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м.Бровари в частині стягнення основного боргу в розмірі 2 322грн.44коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Аналогічно, п.1 ст.230 господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що за неналежне або несвоєчасне виконання зобов`язань відповідно до п.3.1.1 цього дговору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної вартості невиконаного зобов`язання.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі даного пункту договору позивачем нарахований штраф у розмірі 696грн.73коп.

Розглянувши розрахунок позивача, враховуючи несвоєчасну оплату товару, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 696грн.73коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник в результаті неправомірних дій відповідача, судові витрати підлягають віднесенню на останнього в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м.Бровари до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 3019грн.17коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 2 322грн.44коп. та штрафу в розмірі 696грн.73коп. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1, в „Донгорбанке” м.Маріуполя, МФО 335786, ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” (за адресою: вул.Незалежності, 24, м.Бровари, Київська область, 07400; вул.Радистів, 73а, м.Київ, 02089, р/р 26005030806900 в „УкрСиббанк” .мХарків. МФО 351005, код ЄДРПОУ 33212540) суму основного боргу в розмірі 2322грн.44коп., штраф в розмірі 696грн.73коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 12.05.2008р. оголошено повний текст рішення.

Суддя