Постанова № 18694822, 05.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 жовтня 2011 р. № 2-а- 5934/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

позивача- ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Морозов О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3

доДержавної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - ДПІ у Балаклійському районі Харківської області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0044541701 від 13.05.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 8100,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13 травня 2011 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області було прийняте податкове повідомлення - рішення №0044541701 про визнання позивачу грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 8100,45 грн., яке було прийняте на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 21.04.2011 року №151/17-105/НОМЕР_3. Позивач вважає, що вказане Рішення було прийняте з порушенням норм Ч.2 ст. 19 Конституції України, Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-IV, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №889-IV), Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №334/94-ВР), є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач та представник позивача в судове засідання прибули, дали аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити в повному обсязі.

Представник ДПІ у Балаклійському районі Харківської області в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник відповідача в своїх запереченнях послався на те, що ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року (акт перевірки від 21.04.2011 року №151/17-105/НОМЕР_3). Перевіркою встановлено, що ОСОБА_3, 01.12.2009 року відповідно до договору купівлі - продажу №109 продав на Балаклійській товарній біржі транспортний засіб, а саме автомобіль марки (модель) ОРЕL АSТRА, (2004), СИНІЙ, №дв.НОМЕР_1 №куз.НОМЕР_2 громадянину ОСОБА_5 за ціною 100 грн. та сплатив податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15%. Згідно довідки Універсальної біржі «Україна»від 28.03.2011 року №45 середня ринкова вартість вищезазначеного транспортного засобу на момент продажу становила 91100,00 грн. Крім цього, відповідно до офіційної бази даних ДАІ - 2000 встановлено, що покупцем транспортного засобу відповідно до п. 12 Постанови КМУ «Про затвердження порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської діяльності»від 03.11.1998 року №1740 під час придбання транспортного засобу було сплачено збір до Пенсійного фонду у сумі 1623,10 грн., тобто 3% від оціночної вартості автомобіля. Представник відповідача зазначив, що оціночна вартість автомобіля на момент купівлі - продажу складала - 54103,00грн. Відповідач, припускаючи, що оціночна вартість автомобіля на момент купівлі - продажу ОРЕL АSТRА складала 54103,00 грн., яка є обєктом оподаткування, та з якої податок товарною біржею не утримувався, за базу для визначення обєкта оподаткування прийнято позитивне значення різниці між оціночною вартістю автомобіля та сумою, вказаною у біржовій угоді (54103,00 - 100,00 = 54003,00 грн.). З огляду на наведене відповідач дійшов висновку, що позивачем занижено отриманий доход у сумі 54003,00 грн., та занижено податкове зобовязання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 8100,45 грн. (54003,00* 15%).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

На підставі п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75, ст.79 Податкового кодексу України 21.04.2011 року фахівцями ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 21.04.2011 року №151/17-105/НОМЕР_3, відповідно до якого було виявлено порушення п.п."ж" п.1.3 ст.1, п.п.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України №889-IV, а саме фізична особа ОСОБА_3 занизив дохід, який підлягає оподаткуванню у сумі 54003,00 грн., в результаті чого донараховано податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 8100,45 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки ДПІ у Балаклійському районі Харківської області 13.05.2011 року було прийнято податкове повідомлення - рішення №0044541701 про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 8100,45 грн.

Пунктом 1.2 ст.1 Закону України№889-IV визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України №889-IV дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді: а) процентів за борговими вимогами чи зобов'язаннями, випущеними (емітованими) резидентом; б) дивідендів, нарахованих резидентом - емітентом корпоративних прав; в) доходів у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій, з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах; г) доходів у вигляді роялті, іншої плати за використання прав інтелектуальної (у тому числі промислової) власності, отриманих від резидента; д) доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України; е) доходів від надання в оренду (лізинг): нерухомості, розташованої на території України; рухомого майна, якщо орендодавець є резидентом України, або якщо користування таким майном здійснюється на території України, незалежно від того, чи є орендодавець резидентом чи нерезидентом; є) доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України; ж) доходів від продажу рухомого майна, якщо факт зміни власника (продажу об'єкта рухомого майна) підлягає державній реєстрації та/або нотаріальному посвідченню згідно із законом України, або якщо місце вручення такого рухомого майна набувачеві знаходиться на території України; з) доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України; и) доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків; і) доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України; ї) інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Судом встановлено, що ОСОБА_3, в особі ОСОБА_4 діючого на підставі довіреності ВМВ №800675 реєстраційний номер №2-246 від 23.01.2009 року та довіреності ВМО №488133 реєстраційний номер №1138 від 13.11.2009 року, 01.12.2009 року відповідно до договору купівлі - продажу №109 продав на Балаклійській товарній біржі транспортний засіб, а саме автомобіль марки (модель) ОРЕL АSТRА, (2004), СИНІЙ, №дв.НОМЕР_1 №куз.НОМЕР_2 громадянину ОСОБА_5 за ціною 100 грн., отримав вказані кошти та сплатив податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15%, вказаний факт не заперечувався сторонами та знайшов своє відображення у акті перевірки.

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України №889-IV дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Пунктом 7.1 ст.7 Закону України №889-IV передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Судом встановлено, що фактично ОСОБА_3 було сплачено 15,00 грн. від отриманої суми доходу у розмірі 100,00 грн.

Отже, виходячи з наявних матеріалів справи, які підтверджують фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку про виконання ОСОБА_3 свого обовязку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб у повному обсязі.

Посилання ДПІ у Балаклійському районі Харківської області при визначенні податкового зобовязання, на довідку Універсальної біржі «Україна»від 28.03.2011 року №45 щодо середньої ринкової вартості вищезазначеного транспортного засобу на момент продажу, офіційну базу даних ДАІ - 2000, виходячи з якої встановлено, що вартість автомобіля на момент купівлі - продажу складала - 54103,00 грн. (що майже вдвічі різниця з експертною оцінкою) суд вважає протиправним, оскільки ст.12 Закону України №889-IV, яка регулює оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна, не передбачає використання звичайних або експертних цін при продажу рухомого майна.

Окрім цього суд зазначає, що висновки акту перевірки ґрунтуються не на фактичних даних, а на припущеннях щодо можливої вартості проданого автомобіля.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого ДПІ у Балаклійському районі Харківської області податкового повідомлення - рішення №0044541701 від 13.05.2011 року про визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування та як наслідок його протиправність.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ОСОБА_3 всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області №0044541701 від 13.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_3) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2011 року.

Суддя Біленський О.О.