Ухвала суду № 18694756, 19.10.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

Справа № 2а/1770/4523/2011

19 жовтня 2011 року м. Рівне

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Друзенко Н.В., розглянувши позовну заяву

Підприємство "Дубнорембуд"    

до Дубенська об'єднана державна податкова інспекція   

про скасування акту,

В С Т А Н О В И Л А :

18.10.2011 року в Рівненський окружний адміністративний суд звернулося Підприємство "Дубнорембуд" з адміністративним позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції   про скасування акту позапланової документальної податкової перевірки  №100/17-41/03332228 від 15.04.2011 року. В прохальній частині адміністративного позову  також зазначено клопотання про витребування в Дубенської ОДПІ даного акту.

В силу вимог частини першої статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи подана вона особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження, якщо заяву подано представником ; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями пункту першого частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

При цьому, названа норма визначає рішення, як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії. В свою чергу, під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові ж акти індивідуальної дії – це рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації.

При цьому, як нормативний так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Акт податкової перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, позаяк не являється рішенням суб'єкта владних повноважень, що спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень. Сам по собі акт не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Акт податкової перевірки не впливає на права та обов'язки платника податків та не є обов'язковим для виконання. Оскільки акт перевірки лише фіксує факти та не має правового значення у розумінні пункту першого частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, то позовна вимога про скасування акту не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Наведене відповідає позиції Вищого адміністративного  суду України, який у листі №1619/10/13-09 від 30.11.2009 року, вказав, що, у тому випадку, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, то судам слід відмовляти у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту першого  частини першої статті 109 КАС України, а відкрите провадження у справі належить закривати на підставі пункту першого  частини першої статті 157 зазначеного Кодексу.

Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням змісту наведених правових положень та приписів Податкового кодексу України та враховуючи те, що зафіксовані в акті податкової перевірки висновки, або лягають в основу відповідних податкових повідомлень-рішень, або лягають в основу внесення відповідних змін в облікову картку платника податку, належним способом захисту права платника податків є вимога, або про скасування податкових повідомлень-рішень, або про визнання протиправними дій податкового органу щодо внесення змін в облікову картку платника податку.

За наведеного, у відкритті провадження у даній адміністративній справі слід відмовити з підстав, передбачених пунктом першим частини першої статті 109 КАС України.

Окрім того, слід відзначити, що оскаржуваний акт перевірки №100/17-41/03332228 датований 15.04.2011 року і за наявними в матеріалах Рівненського окружного адміністративного суду справи №2а/1770/3114/2011 за позовом Дубенської ОДПІ до  Підприємства "Дубнорембуд" цього ж дня підписаний платником податків, відповідно постає питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду.

Також позовна заява підписана представником позивача на підставі довіреності №01/2011 від 03.03.2011 року, строк дії якої сплинув 01.09.2011 року.

Керуючись пунктом першим частини першої статті 109, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Відмовити Підприємству "Дубнорембуд" у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Дубенської ОДПІ  про скасування акту перевірки №100/17-41/03332228 від 15.04.2011 року.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                        Друзенко Н.В.