Постанова № 18694643, 06.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 р. № 2а-7248/11/1370

13 год. 15 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.

представників позивача Стреченюк В. В., Бойчун Я. П., представників відповідача Хмизя Р. Я., Сольвара О. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Львіввугілля»до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2011 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Львіввугілля»до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 0009462401/0 від 26.10.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм законодавства, оскільки передача майна, за відчуження якого нараховано штрафні санкції, була здійснена від одного підприємства іншому, що належать до сфери управління одного і того ж органу, а тому вказана передача не є відчуженням, оскільки власник майна та орган управління не змінився. Відтак позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні № 12132/10/10-010 від 09.09.2011 року, де вказано, що в порушення п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачем відчужено заставне майно, а саме котедж балансовою вартістю 282959 грн., без попередньої згоди на таке відчуження. Вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення правомірним та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники відповідача проти позову заперечили, надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Державне підприємство «Львіввугілля» зареєстроване 17.01.2003 року, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 352733 від 25.05.2011 року. Позивача узято на облік в органах ДПС 28.01.2003 року за № 318, згідно Довідки № 77 від 19.04.2010 року.

В період з 30.06.2010 року по 17.08.2010 року Державною податковою інспекцією у Сокальському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку державного підприємства «Львіввугілля», про що складено Акт № 835/23-01/32323256 від 13.10.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого не узгоджено з податковим органом операції з відчуження активів, що знаходяться у податковій заставі, а саме котедж на суму 282959 грн.

26.10.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 835/23-01/32323256 від 13.10.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення форми №0009462401/0, яким встановлено порушення державним підприємством «Львіввугілля» вимог п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з чим зобовязано сплатити штраф у розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 282959 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив вказане рішення в порядку, передбаченому п. п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками апеляційного оскарження вказаного податкового повідомлення рішення оскаржуване податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 296 від 17.05.2002 р. «Про передачу котеджів»зобовязано ВО «Бурвуглекомплекс»передати на баланс підприємства, а ДП «Макіїввугілля»прийняти на баланс котедж, що знаходиться за адресою: с. Петропавловська Борщагівка, Київської області, вул. Київська, 38.

Наказом Міністерства вугільної політики України № 239 від 26.06.2007 р. визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства палива та енергетики України від 17.02.2002 р. № 239 «Про передачу котеджів», повернуто сторони у попередній стан.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.17. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Згідно п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 цього ж Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, у тому числі купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Згідно п. п. 17.1.8. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Міністерства палива та енергетики № 296 від 17.05.2002 року ДП «Рембудтранс» зобовязано передати на баланс Державній холдинговій компанії «Львіввугілля»котедж, що знаходиться за адресою Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 38. Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 239 від 26.06.2007 року визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства палива та енергетики № 296 від 17.05.2002 року «Про передачу котеджів», тобто повернуто сторони у попередній стан. Розпорядженням генерального директора ДП «Львіввугілля» № 78 від 11.11.2008 року знято з балансу нерухоме майно обєкта державної власності.

Акт прийому-передачі спірного майна між ДП «Львіввугілля»і ДП «Макіїввугілля»не складався, оскільки Наказом Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 239 від 26.06.2007 року сторони повернуто у попередній стан, а Міністерство вугільної промисловості України не зобовязувало ДП «Львіввугілля»вчиняти дії щодо передачі майна.

Заслуговує на увагу і та обставина, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.11.2007 року котедж, що знаходиться за адресою Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Київська, 38, на праві господарського відання належить ДП «Макіїввугілля»(встановлено Львівським апеляційним адміністративним судом, ухвала суду від 05.05.2011 року (а. с. 210-211)). Відтак на момент реєстрації податкової застави 04.07.2008 року (підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави а. с. 183-185) вказане майно не належало позивачу.

Також Суд зазначає, що згідно Статуту ДП «Львіввугілля»майно ДП «Львіввугілля»є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Державне підприємство «Львіввугілля»засноване на державній формі власності та належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Органом управління майном ДП «Львіввугілля»є Міністерство вугільної промисловості України. Відтак передача державного майна від одного підприємства іншому, що належить до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого управляти державним майном, не є відчуженням, оскільки власник майна та орган управління майном не змінився.

Згідно ст. 136 Господарського Кодексу України право господарського відання є речовим правом субєка підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності і розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника.

Стаття 8.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачає узгодження операцій із заставленими активами при відчуженні майна. В даному випадку відчуження не відбулося, оскільки ні форма власності ні власник не змінилися.

З наведеного вбачається, що позивачем не порушено вимог п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно застосовано стосовно до позивача норму п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,

Вказані вище письмові докази спростовують твердження відповідача про порушення позивачем п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Обставини щодо порушення позивачем п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 0009462401/0 від 26.10.2010 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області № 0009462401/0 від 26.10.2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Львіввугілля»(ЄДРПОУ 32323256, Львівська область, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26) 8 (вісім) грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 жовтня 2011 року.

Суддя Качур Р.П.