Постанова № 18694585, 03.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р. м. Львів№ 2а-6326/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Білика І.Б., представника відповідача Ортинської Н., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства фірми «ВМВ-Транс»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства фірми «ВМВ-Транс»до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0000372341/0 від 26.11.2010 року, згідно якого платнику податку зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 89325,20 грн. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Пояснив, що основним видом діяльності товариства є надання послуг з перевезення вантажним транспортом. Впродовж 2009-2010 років підприємство закуповувало контрагентів ВАТ «Львівська автобаза №1», ТОВ «Фалкон», ТОВ «Урус», ПП «Агроенергоінвест»дизпаливо, яке в подальшому використовувалося для заправки тягачів. Підприємство сплатило контрагентам в ціні товару податок на додану вартість та на підставі належно оформлених податкових накладних сформувало податковий кредит з цього податку. Вважає висновки органу ДПС надуманими та незаконними, оскільки рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ ґрунтується на твердженні про неможливість перевірки контрагентів його постачальників, до яких позивач не має ніякого стосунку.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях на позовну заяву. З метою встановлення виробника (імпортера) дизпалива та вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету орган ДПС звернувся з запитами про проведення зустрічних перевірок контрагентів постачальників ППФ «ВМВ-Транс». На запити щодо частини контрагентів отримано відповіді про неможливість проведення перевірок (банкрутство або відсутність таких за юридичною адресою). Оскільки неможливо провести зустрічні перевірки, встановити повну схему фінансово-господарських взаємовідносин, дослідити походження товару та підтвердити джерело відшкодування з бюджету України, орган ДПС дійшов висновку про неможливість підтвердження сум ПДВ, включених ППФ «ВМВ-Транс»до розрахунку бюджетного відшкодування за відповідні звітні податкові періоди, та, відповідно, втрату права на їх бюджетне відшкодування.

Суд заслухав пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні обставини справи:

Приватне підприємство Фірма «ВМВ-Транс»(далі ППФ «ВМВ-Транс») зареєстроване як юридична особа 17.02.2003 р. Підприємство з 18.02.2003 перебуває на обліку в ДПІ у Галицькому районі м. Львова як платник податків, а з 19.03.2003 року зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Державна податкова інспекція в Сихівському районі м. Львова 15 листопада 2010 року провела невиїзну документальну перевірку ППФ «ВМВ-Транс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за жовтень, листопад, грудень 2009 р., січень, березень 2010 р., за результатами якої складено акт № № 2773/23-408/32328001 від 15.11.2010 року (далі - Акт від 15.11.2010р.).

Зі змісту Акта від 15.11.2010р. (том І, а.с. 19-24) вбачається наступне:

«…Згідно з поданими ППФ «ВМВ Транс»до ДПІ у Сихівському районі м. Львова податкових декларацій з ПДВ та розрахунком суми бюджетного відшкодування (додаток № 2 до податкової декларації) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства, складає: за жовтень 2009 року 98732 грн., за листопад 2009 року 98900 грн., за грудень 2009 року 99580 грн., за січень 2010 року 57241 грн., за березень 2010 року 98000,00 грн. При проведених позапланових документальних перевірках зазначених в п. 2.8 встановлено, що податковий кредит відповідних попередніх податкових періодів підприємства складається з витрат повязаних з придбанням дизельного пального в наступних контрагентів (дана інформація надається в розрізі податкових періодів задекларованого бюджетного відшкодування ППФ ВМВ Транс): за жовтень 2009 року: 1. ВАТ Львівська автобаза № 1, 2. ТОВ «Фалкон»; за листопад 2009 року: 3. ВАТ Львівська автобаза № 1; за грудень 2009 року: 4. ВАТ Львівська автобаза № 1, 5. ТзОВ УРУС; за січень 2010 року: 6. ПП «Агроенергоінвест»; за березень 2010 року: 7. ПП «Агроенергоінвест».

На виконання вимог наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість»(далі - Наказ № 350) із внесеними змінами наказом ДПА України № 568 від 20.10.2009 та вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету, ДПІ у Сихівському районі м. Львова надіслано запити по основних постачальниках з метою встановлення виробника (імпортера) ТМЦ та вирішення питання щодо обґрунтованості відшкодування ПДВ з бюджету. Згідно отриманих відповідей вищевказані контрагенти є посередниками. ДПІ у Сихівському районі м. Львова досліджено наступні ланцюги постачання ППФ ВМВ Транс:

1. ВАТ Львівська автобаза № 1:

1.1.а ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт Мукачево ТОВ Юком ТОВ Аура банкрут;

1.1.б ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт Мукачево ТОВ Намар ТОВ Аура банкрут;

1.1.в ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт Мукачево ТОВ Вижак ТОВ Омега БТ - відсутність за юридичною адресою;

1.1.г ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт Мукачево ТОВ Влагура ТОВ Аура банкрут;

1.2 ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ПП Авантіс відсутність за юридичною адресою.

2. ТОВ «Фалкон»:

2. ТОВ «Фалкон»- ТОВ Вик Оил ТОВ ТФК Укрнефтеторгсервіс відсутність за юридичною адресою;

3. ВАТ Львівська автобаза № 1

3.1.а ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт Мукачево Юком ТОВ Аура банкрут;

3.1.б ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт Мукачево ТОВ Намар ТОВ Аура банкрут;

3.1.в ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт Мукачево ТОВ Вижак ТОВ Омега БТ - відсутність за юридичною адресою;

3.1.г ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ВАТ Закарпатнафтопродукт -Мукачево ТОВ Влагура ТОВ Аура банкрут;

3.2 ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Юрма ПП Авантіс відсутність за юридичною адресою;

4. ВАТ Львівська автобаза № 1:

4. ВАТ Львівська автобаза № 1 ПП Штатойл Україна ТОВ Компанія Інтеграл - ТОВ КФ Союзнафтопродукт - акт про неможливість проведення перевірки;

5. ТзОВ УРУС:

5. ТзОВ УРУС ПП Оператор ТОВ ДніпроНафтоРесурс - не знаходиться за юридичною адресою.

6. ПП Агроенергоінвест;

6. ПП Агроенергоінвест ТОВ Вернандо Укр. Груп - акт про неможливість проведення перевірки.

7. ПП Агроенергоінвест:

7. ПП Агроенергоінвест ПП Трейд Компані - не знаходиться за юридичною адресою.

В ході дослідження вищевказаних ланцюгів постачання не має можливості встановити виробника (імпортера) дизпалива, придбаного ППФ «ВМВ Транс», так як по останній ланці відповідного ланцюга постачання не можливо провести зустрічні перевірки, оскільки контрагенти не знаходяться за юридичною адресою або визнанні банкрутами. Оскільки, на момент складання акта перевірки, відповідно до Наказу ДПА України № 350 неможливо дослідити ланцюги продажу та встановити джерело відшкодування з бюджету України, то суми податку на додану вартість, які включені ППФ ВМВ Транс до розрахунків бюджетного відшкодування залишаються не підтвердженими.».

З наведених мотивів орган державної податкової служби (далі орган ДПС) стверджує, що оскільки неможливо провести зустрічні перевірки, встановити повну схему фінансово-господарських взаємовідносин, дослідити походження товару та підтвердити джерело відшкодування з бюджету України, то суми податку на додану вартість, які включені ПП «ВМВ Транс»до Розрахунку бюджетного відшкодування за відповідні звітні податкові періоди залишаються не підтвердженими, а платник податку втрачає право на отримання бюджетного відшкодування за ці періоди.

За результатами перевірки орган ДПС дійшов висновку, що ПП «ВМВ Транс»порушило п. 1.8 ст. 1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку із чим втрачає право на отримання бюджетного відшкодування в розмірі 89325,20 грн., в розрізі періодів: жовтень 2009 року 14024,78 грн., листопад 2009 року 29402,24 грн., грудень 2009 року 19168,18 грн., січень 2010 року 14250,00 грн., березень 2010 р 12480,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки орган ДПС прийняв податкове повідомлення - рішення від 26.11.2010 року № 0000372341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 89325,20 грн.

За наслідками вжитих платником податків заходів досудового врегулювання спору (оскарження рішення в адміністративному порядку) 12.03.2011 року ДПА у Львівській області прийняла рішення (том І, а.с. 270-274) про залишення податкового повідомлення - рішення № 0000372341/0 від 26.11.2010 р. без змін, що і зумовило звернення до суду з позовом.

При вирішенні даного спору по суті суд керується наступними положеннями Конституції та Законів України:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкта, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, а також особливостей оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядку обліку, звітування та внесення податку до бюджету закріплено Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Пп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР визначає, що об'єктом оподаткування з прибутку на додану вартість, зокрема є: операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України. Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (абз. 1 пп. 7.7.5). Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (пп.7.7.7).

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

З пояснень позивача вбачається, що підприємство надає послуги з міжнародного перевезення товарів власним вантажним автотранспортом. З огляду на це підприємство регулярно придбає дизельне паливо для заправки автомобілів, а сплачені в ціні палива суми податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених податкових накладних відносить до сум податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Згідно ст. 7 КАС України, офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах. Відповідно до вимог ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. На виконання вимог процесуального закону суд витребував у сторін належні докази, що б підтвердили чи спростували придбання ПП «ВМВ-Транс»дизельного пального та його подальше використання в господарській діяльності підприємства, а також фактичну сплату податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Оцінивши зібрані судом та долучені до матеріалів справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Основними видами господарської діяльності ПП «ВМВ Транс»за КВЕД є: 60.24.1 діяльність автомобільного вантажного транспорту; 50.20.2 технічне обслуговування та ремонт автомобілів на замовлення населення; 34.10.1 капітальний ремонт вантажних, легкових автомобілів та автобусів, 50.30.1 оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям (том І, а.с. 26-27). Підприємство здійснює господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів (внутрішні та міжнародні перевезення вантажів) на підставі чинної ліцензії АВ № 295355, виданої 12.01.2007 р Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (том ІІ, а.с.20). У власності підприємства перебуває 23 вантажні автомобілі (сідлові тягачі) та причепи, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, головною книгою, оборотно-сальдовою відомістю (том ІІ, а.с.21-36). Зі змісту реєстраційних документів вантажних автомобілів вбачається, що такі використовують дизельне пальне. З наведеного вбачається, що ПП «ВМВ Транс»має необхідні основні засоби, трудові та матеріальні ресурси для придбання та використання в господарській діяльності дизпалива.

Формування податкового кредиту ПП «ВМВ Транс»в контексті спірних правовідносин зумовлено господарськими операціями по придбанню дизельного пального в контрагентів ВАТ «Львівська автобаза №1», ТОВ «Фалкон», ТОВ «Урус», ПП «Агроінвест» на підставі договорів купівлі-продажу (поставки) (том І, а.с. 43-50), виконання яких підтверджується належно оформленими видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями. Податковий кредит ПП «ВМВ Транс»за період, охоплений Актом від 15.11.2010 року, сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних. ПП «ВМВ Транс»розрахувалося з переліченими постачальниками за придбаний товар та сплатило податок на додану вартість в ціні товару, що підтверджується платіжними дорученнями (том І, а.с.82-96, 119-124, 146-204, 226-228, 267-269).

Факт використання придбаного в названих постачальників дизельного палива в господарській діяльності підприємства підтверджується долученими до матеріалів справи накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, журналами-ордерами і відомостями по рахунку 203 Паливо, актами списання, подорожніми листами та міжнародними товарно-транспортними накладними (том ІІ, а.с. 37-250, том ІІІ, а.с. 1-103).

Отже, факт придбання ПП «ВМВ Транс»дизпалива в постачальників ВАТ «Львівська автобаза №1», ТОВ «Фалкон», ТОВ «Урус», ПП «Агроінвест» та його подальше використання в господарській діяльності позивача підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами, на не заперечується органом ДПС.

Так, ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено позапланові виїзні перевірки ПП «ВМВ Транс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень, листопад та грудень 2009 року, січень та березень 2011 року, за наслідками яких будо складено довідки від 30.12.2009 року № 3484/23-408/32328001, 22.01.2010 року № 271/23-408/32328001, від 12.02.2010 року № 470/23-408/32328001, від 26.03.2010 року № 869/23-408/32328001, від 02.06.2010 року № 1520/23-408/32328001 (том ІІІ, а.с. 104-139). Проведеними позаплановими перевірками ПП «ВМВ Транс»підтверджено заявлені до відшкодування суми ПДВ, будь-яких порушень податкового законодавства щодо правовідносин позивача та його постачальників дизпалива не встановлено.

Отже, реальність господарських операцій ПП «ВМВ Транс»по придбанню та використанню дизельного пального підтверджується долученими до справи письмовими доказами, визнається сторонами та не викликає у суду сумнівів.

Оцінюючи доводи відповідача на обґрунтування оскаржуваного рішення суд виходить з наступного:

Висновки Акта перевірки від 15.11.2010р. ґрунтуються на тому, що в процесі проведення зустрічних перевірок контрагентів ВАТ Львівська автобаза № 1, ТОВ «Фалкон», ТОВ «УРУС», ПП «Агроенергоінвест»(3 або четверта ланка «ланцюга») отримано відповіді від органів ДПС (том ІІ, а.с. 2-15) про неможливість проведення перевірки з причини їх банкрутства чи відсутності за місцем реєстрації. З огляду на це орган ДПС дійшов висновку, що на момент складання акта перевірки відповідно до Наказу ДПА України № 350 неможливо дослідити ланцюг продажу та підтвердити джерело відшкодування з бюджету України, а тому ПП «ВМВ Транс»втрачає право на отримання бюджетного відшкодування за жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень, березень 2010 року.

Суд при вирішенні спору на підставі ст. 9 КАС України керується принципом законності, згідно якого у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. При вирішенні даного спору суд застосовує норми Закону України «Про податок на додану вартість». Тому суд не бере до уваги покликання ДПІ у Сихівському районі м. Львова на наказ ДПА України від 18 серпня 2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість». Низка положень Наказу № 350 суперечить законам України, в т.ч. «Про податок на додану вартість», «Про державну податкову службу». Слід зауважити, що Міністерство юстиції України наполягає на його скасуванні як такого, що «…містить нові норми та є нечинним без держреєстрації в Мінюсті…»(листи від 20.07.2009 р. N 1286-09-24 «Щодо незаконності наказу ДПАУ від 18.08.2005 р. N 350», від 17.08.2009 р. N 27653-24 «Щодо скасування наказу ДПАУ від 18.08.2005 р. N 350», від 05.10.2009 р. N 24-7/200 «Щодо незаконності наказів ДПАУ від 18.08.2005 р. N 350, від 18.04.2008 р. N 266 та від 05.12.2008 р. N 761»). Згаданий наказ 30.09.2009 р. опротестовано заступником Генерального прокурора. Суд також звертає увагу на те, що згаданий наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Тому такий акт згідно норм Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»не є обовязковим до виконання та не може породжувати для платника податку негативних юридичних наслідків.

З долучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що ПП «ВМВ Транс»:

-сформувало податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних по факту реальних господарських операцій з контрагентами ВАТ Львівська автобаза № 1, ТОВ «Фалкон», ТОВ «УРУС», ПП «Агроенергоінвест»;

-сплатило податок на додану вартість в ціні товару;

-використало придбане дизельне паливо в господарській діяльності;

-заявило у встановлені Законом порядку та строки суми відємного значення ПДВ, фактично сплачені у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), до відшкодування на рахунок платника в банку;

-за наслідками проведених позапланових перевірок платника податку органом ДПС не встановлено порушень ним податкового законодавства.

Натоміть, оскаржуване податкове повідомлення рішення ґрунтується на твердженнях органу ДПС про неможливість перевірки кількох контрагентів постачальників позивача (по 3-4 ланці «ланцюга»поставки). Отже, орган ДПС не встановив фактів порушення податкового законодавства позивачем, його постачальниками чи контрагентами постачальників, а лише констатував неможливість перевірки кількох з них (контрагентів постачальників).

Суд констатує, що орган ДПС за наслідками проведеної перевірки ПП «ВМВ Транс»не встановив визначених пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підстав для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Висновки органу ДПС прямо суперечать не лише Закону № 168/97-ВР, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 22 жовтня 2010 року, що Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України суд під час розгляду справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податкове повідомлення рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 26.11.2010 року № 0000372341/0 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте всупереч Закону, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), упереджено, нерозсудливо та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000372341/0 від 26.11.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП фірми «ВМВ-Транс»судовий збір в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 07 жовтня 2011 року.

Суддя Москаль Р.М.

З оригіналом згідно

Суддя Москаль Р.М.