Постанова № 18694379, 03.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р. № 2а-7872/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

секретар судового засіданняГіщинська С.Я.

за участі

представників

позивачаДанильчука В.М.

відповідачаОртинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив :

Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 червня 2011 року №0001692321.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, складено Акт №121/23-6/13835841 від 15 червня 2011 року, в якому зазначені необгрунтовані висновки про допущення зі сторони позивача порушення вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначає, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 30 червня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001692321, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 361364 грн. Стверджує, що таким правомірно на підставі первинних документів сформовано податковий кредит, а наявні у податкового органу відомості про ймовірні випадки порушення його контрагентами вимог податкового законодавства та несплата ними податку на додану вартість при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що таким проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки №121/23-6/13835841 від 15 червня 2011 року. Вказує на те, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені в вартості отриманих послуг згідно договорів укладених з його контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко», Товариством з обмеженою відповідальністю «Іртас», Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Львів», Приватним підприємством «Версант», Приватним підприємством «Сервіс доріг». Вважає, що такі правочини є удаваними та укладеними без мети реального настання правових наслідків. Зазначає, що окрмі котрагенти за зареєстрованими адресами не знаходяться, в таких відсутні основні фонди та виробничі потужності. Посилається на те, що позивачем на час перевірки не представлено усіх первинних документів, які б підтверджували товарність господарських операцій за участі вказаних контрагентів. Стверджує, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Зазначає, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі направлень від 25 травня 2011 року №№890, 891, 892, 893,894, 895 і наказу від 10 травня 2011 року №488, виданих Державною податковою адміністрацією у Львівській області, працівниками Державної податкової адміністрації у Львівській області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви Маркет»з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки №121/23-6/13835841 від 15 червня 2011 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, зокрема, що стосується даного позову, відповідачем встановлено порушення зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви Маркет»вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим занижено зобовязання по податку на додану вартість в сумі 289091, 37 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено наявність укладених між позивачем та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко», Товариством з обмеженою відповідальністю «Іртас», Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Львів», Приватним підприємством «Версант», Приватним підприємством «Сервіс доріг»угод, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто фіктивних. Так, за результатами проведених перевірок вказаних контрагентів позивача, встановлено відхилення значення їх податкових зобовязань з показниками податкового кредиту позивача. Крім того, зазначає, що у вищенаведених контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні фонди, зокрема складські приміщення, транспортні засоби та в достатній кількості штатні працівники і фахівці, окремі контрагенти позивача за зареєстрованими адресами не знаходяться, що вказує на неможливість здійснення такими господарських операцій згідно угод укладених з позивачем. А відтак, вважає, що позивачем за перевірений період безпідставно при формуванні податкового кредиту включено суми податку на додану вартість з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угод з вищенаведеними субєктами господарювання, на загальну суму 289091, 37 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001692321 від 30 червня 2011 року, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 361364 грн., з яких 289091 грн. за основним платежем та 72273 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача представлено суду копії договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко», Товариством з обмеженою відповідальністю «Іртас», Приватним підприємством «Сервіс доріг», копії актів виконаних робіт, видаткових накладних, податкових накладних, банківські виписки щодо руху коштів по рахунку позивача.

Крім того, позивачем на підтвердження факту використання в його господарській діяльності послуг, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко», Товариства з обмеженою відповідальністю «Іртас», Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Львів», Приватного підприємства «Версант», Приватного підприємства «Сервіс доріг», долучено до матеріалів справи копії договорів підряду, укладених з СЗШ №86, Навчально-виховним комплексом «Школа-ліцей «Оріяна», ПАТ «БТА Банк», Бориславською санаторною школою-інтернат з хронічним захворюванням органів травлення, Відділом освіти Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, Комунальним закладом «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», Львівською обласною клінічною лікарнею, Акціонерним комерційним банком «Форум», Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копії актів перевірки Приватного підприємства «Версант»№4336/23-4/36828580 від 21 вересня 2010 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор і Ко»№3282/23-2/20799703 від 30 грудня 2010 року, Приватного підприємства «Сервіс доріг»№575/23-2/34259967 від 06 квітня 2011 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт Львів»№3315/23-2/33196220 від 30 грудня 2010 року.

Так, згідно вищенаведених актів перевірки, встановлено, що:

- ПП «Версант»за зареєстрованою адресою не знаходиться, у такого відсутні власні офісні, виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, а загальна чисельність працюючих 1 особа;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор і Ко»відсутні офісні, складські приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, загальна чисельність працюючих 4 осіб; вказаним підприємством не проводились жодні нарахування та виплата страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття; згідно опитування одного із працівників вказаного підприємства такий пояснив, що жодних робіт не виконував;

- Приватне підприємство «Сервіс доріг»за зареєстрованою адресою не знаходиться та щодо такого внесено запис до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням; у такого відсутні власні офісні, виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, а загальна чисельність працюючих 0 осіб;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Львів»відсутні власні офісні, виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, а загальна чисельність працюючих 5 осіб; вказаним підприємством проводились нарахування та виплата страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття лише щодо двох працвівників; згідно опитування одного із працівників вказаного підприємства такий пояснив, що жодних робіт не виконував та не отримував доходів; відповідно до переліку виданих дозволів на виконання будівельних робіт за 2010 рік встановлено, що вказане підприємство не виступало замовником та підрядником будівельних робіт.

Суд враховуює вищенаведену інформацію, отриману від податкового органу, зібрану за наслідками проведених перевірок контрагентів позивача, як доказ спрямованості умислу позивача на безпідставне формування податкового кредиту, шляхом укладення фіктивних угод.

Вказане узгоджується з позицією висловленою в пп.7.3 п.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002 №1056 «Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки», згідно якої доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

На пропозицію суду позивачем не представлено перед судом жодних інших доказів, які б вказували на спрямованість угод, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет»та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віктор Ко», Товариством з обмеженою відповідальністю «Іртас», Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Львів», Приватним підприємством «Версант», Приватним підприємством «Сервіс доріг», на реальне настання правових наслідків. Суд бере також до уваги те, що позивачем не представлено суду окремі первинні документи щодо господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екопласт-Львів», Приватним підприємством «Версант», зокрема договори укладені з такими субєктами. Крім того, щодо ряду господарських операції позивачем не представлено суду доказів здійснення їх оплати.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до частин 1, 5 ст.203 вищенаведеного Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків перевірки в частині допущених позивачем порушень податкового законодавства щодо податку на додану вартість, а відтак і про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень та яким не представлено жодного документального підтвердження понесення таким витрат повязаних із залучення свідків і проведенням судових експертиз, жодні судові витрати не підлягають до відшкодування сторонам.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Мальви-Маркет»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2011 року.

ГоловуючийЛанкевич А.З.