Постанова № 18694356, 26.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 р. № 2а-11970/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостецького Н.В.

суддів:Демяновського Г.С., Гулкевич І.З.

при секретарі Луценко Ю.С.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідачів Рижої А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства, Сектору з питань банкрутства у Рівненській області про визнання протиправними та скасування акту, наказу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного департаменту з питань банкрутства, Сектору з питань банкрутства у Рівненській області про визнання протиправними та скасування акту № 16 від 18.11.2010 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності, наказу №167 від 01.12.2010 року про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оскаржувані акт та наказ не відповідають вимогам «Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності»від 26.01.2008 р. №8/216 та, крім цього, комісією сектору з питань банкрутства у Рівненській області не обєктивно відображено стан справ щодо додержання ліцензіатом Ліцензійних умов.

Позивач 29.12.2010 року, 22.03.2011 року, уточнював позовні вимоги та клопотанням в судовому засіданні 08.04.2011 року відмовився від позовної вимоги щодо скасування акту № 16 від 18.11.2010 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності, остаточно просив суд скасувати наказ №167 від 01.12.2010 року про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією).

Представник відповідачів Рижа А.І. надала суду письмові заперечення, крім цього в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та пояснила, що оскаржуваний наказ прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства, просила у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів та дослідивши докази по справі, суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу №35/П від 11.11.2010 року про утворення комісії з проведення планової перевірки додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих та посвідчення №16 від 12.11.2010 року, виданого сектором з питань банкрутства у Рівненській області було здійснено перевірку позивача, за наслідками якої складено акт № 16 від 18.11.2010 року.

Як вбачається з акту № 16 від 18.11.2010 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності позивачем допущено порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу, а саме: абз. 10 ч. 6 ст. 17 Закону, згідно якого керуючий санацією зобов'язаний у десятиденний строк з дня винесення господарським судом відповідної ухвали державний орган з питань банкрутства про своє призначення; абз. 3 ч. 5 ст. 31 Закону, згідно якого керуючий санацією зобов'язаний надавати в установленому Законом порядку, інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; ч. 5 ст. 5 Закону, згідно якого положення цього Закону застосовується до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів; абз. 1 ч. 5 ст.31 Закону згідно якого керуючий санацією зобов'язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; ч. 6 ст. 31 Закону, згідно якого при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та кредиторів; ч. 1 ст. 18 Закону, згідно якого керуючий санацією зобов'язаний подати протягом трьох місяців для схвалення комітету кредиторів план санації боржника; ч. 11 ст. 17 Закону згідно якого керуючим санацією не вжито заходи щодо визнання угод (договорів купівлі - продажу) недійсними.

Щодо порушення ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» то судом встановлено, що згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 03.03.2005 року по справі № 8/24 введено процедуру санації боржника Дочірнього підприємства «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали», керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Пішухіна М.К. та зобовязано протягом трьох місяців з дня винесення ухвали подати суду на затвердження схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

Позивачем на спростування цього порушення, викладеного в акті перевірки, надано суду копію ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007 року по справі № 8/24, з описової частини якої вбачається, що комітетом кредиторів план санації боржника подавався суду на затвердження, однак при подальших засіданнях надійшла відмова від його розгляду, в звязку з укладанням мирової угоди. Однак, з вказаної ухвали не вбачається посилання на дату подання плану. Крім цього, позивач у своїх письмових та усних поясненнях не надав суду підтвердження вчасності подання плану санації боржника. Відтак, у суду відсутні підстави вважати спростованим встановлене порушення щодо неподання керуючим санацією протягом трьох місяців для схвалення комітету кредиторів плану санації боржника.

Щодо порушення абз. 10 ч. 6 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то позивачем у спростування вказаного порушення надано суду копію листа № 1-8/24 від 13.03.2005 року, згідно якого ним повідомлялося начальника Львівського регіонального управління з питань банкрутства про порушення процедури санації боржника ДП «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали»та про призначення його керуючим санацією. Крім цього позивачем зазначено, що ним подавалося таке повідомлення саме до Львівського регіонального управління з питань банкрутства (м.Львів, вул..Вітовського, 18/311) оскільки у Рівненській області станом на 2005 рік не було утворено державного органу з питань банкрутства. Однак позивачем не додано доказу скерування та вручення такого повідомлення адресату. Крім цього на підставі наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 284 від 30.07.2004 року «Про ліквідацію територіальних органів з питань банкрутства Міністерства та утворення територіальних управлінь (відділів) з питань банкрутства Міністерства», наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 400 від 05.11.2004 року «Про затвердження Положень про територіальні управління, відділи (сектори) з питань банкрутства Міністерства»судом встановлено, що на станом на 13.03.2005 року Львівське регіональне управління з питань банкрутства (м.Львів, вул..Вітовського, 18/311) було ліквідовано а натомість створено Львівський обласний відділ з питань банкрутства (м. Львів, вул. Героїв УПА, 73) (зареєстрований 27.12.2004р.), а відтак посилання позивача на факт повідомлення державного органу з питань банкрутства не знаходить свого підтвердження. Також судом встановлено, що на підставі наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 400 від 05.11.2004 року «Про затвердження Положень про територіальні управління, відділи (сектори) з питань банкрутства Міністерства»було створено Рівненський обласний сектор з питань банкрутства (Рівненська область), тому суд вважає не спростованим висновок акту щодо порушення позивачем абз. 10 ч. 6 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо порушення абз. 3 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» то судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства економіки України № 247 від 20.07.2006 року про затвердження форм подання арбітражними керуючими інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та Інструкції щодо їх заповнення було затверджено форми для подання арбітражними керуючими інформації та інструкцію щодо їх заповнення. Позивачем не представлено суду доказів подання вказаної вище інформації складеної відповідно до вимог наказу № 247 від 20.07.2006 року. Відтак у суду немає підстав вважати спростованим висновок акту щодо порушення позивачем абз. 3 ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Щодо порушень ч. 5 ст. 5, абз. 1 ч. 5 ст.31, ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»судом встановлено, що Державне підприємство «Укрбурштин»та його структурні підрозділи, код ЄДРПОУ 13970836, що знаходиться за адресою вул. 16 Липня, 38, м. Рівне, перебуває в переліку підприємств, які не підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Державне підприємство «Укрбурштин»створене згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України від 18.02.1993 р. № 1109-р і підпорядковане Міністерству фінансів України. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про створення Державної акціонерної компанії «Українські поліметали»від 28.03.1998 р. № 373 та постанови Кабінету міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 20.10.2000 р. № 1573, від 28.03.1998 р. № 373 і від 16.01.2001 р. № 17»майно Державного підприємства «Укрбурштин»(код ЄДРПОУ 13970836) передане до статутного фонду Державної акціонерної компанії «Українські поліметали». Абзацом 1 ч. 7 постанови Кабінету міністрів України від 28.03.1998 р. №373 «Про створення ДАК «Українські поліметали»із змінами установлено, що майно державних підприємств, яке передається до статутного фонду Компанії, перебуває у державній власності до прийняття згідно із законодавством спеціального рішення про приватизацію. Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2001 р. № 265 «Про реорганізацію Державного підприємства «Укрбурштин»визначено: «Реорганізувати Державне підприємство «Укрбурштин»шляхом перетворення у дочірнє підприємство ДАК «Українські поліметали». В установчих документах Дочірнього підприємства «Укрбурштин»ДАК «Українські поліметали»зазначено, що дочірнє підприємство «Укрбурштин»код ЄДРПОУ 13970836 є правонаступником Державного підприємства «Укрбурштин» код ЄДРПОУ 13970836. Місцезнаходження підприємства: м. Рівне, вул. Київська, 94.

Згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007 року у справі № 8/24 про банкрутство ДП «Укрбурштин» було затверджено мирову угоду від 15.06.2006 року укладену від імені боржника керуючим санацією ОСОБА_1 та головою комітету кредиторів і підписану інвестором, припинено процедуру санації та припинено провадження у справі. За вказаною угодою було передано інвестору майно на суму 7 011 334,48 грн.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 11.06.2008 року по справі № 8/24 про банкрутство ДП «Укрбурштин»скасовано ухвалу Господарського суду Рівненської області від 20.09.2007 року про затвердження Мирової угоди, справу № 8/24 про банкрутство ДП «Укрбурштин»направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

На спростування вказаного у акті порушення позивачем зазначено, що ним 18.08.2010 року було заявлено клопотання в Господарський суд Рівненської області про винесення Ухвали про повернення майна інвестором і внесення до реєстру кредиторів вимоги інвестора, які він частково виконав в сумі 2 342 388 зрн.06 коп. при виконання мирової угоди.

Однак судом встановлено, що ухвала суду про затвердження мирової угоди на підставі якої було передано майно інвестору була скасована 11.06.2008 року а позивач звернувся з клопотанням про повернення майна лише 18.08.2010 року. Враховуючи наведене у суду відсутні підстави вважати спростованими висновки викладені у акті щодо порушень ч. 5 ст. 5, абз. 1 ч. 5 ст.31, ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Також судом встановлено, що в уточненій позовній заяві позивач посилається на допущення порушень в ході проведення перевірки відповідачем вимог «Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, використання, експлуатації, сертифікації випробувань, тематичних досліджень, експертизи, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного дифрового підпису), торгівлі криитосистемами і засобами криптографічного захисту інформації», затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 26.01.2008 р. № 8/216, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.02.2008 з. за № 114/14805.

Натомість під час здійснення перевірки відповідач керувався спеціальними законодавчими актами, які регулюють діяльність арбітражних керуючих, а саме: «Порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»затвердженого Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва № 22/35 від 13.02.2002 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.02.2002 р. за № 191/6479 та Законом України «Про основні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 р. № 877-16, саме зазначені законодавчі акти регулюють порядок проведення перевірки діяльності арбітражних керуючих.

Крім цього позивач стверджує, що йому не надано права ознайомитись з результатами акту перевірки й надати пояснення та зауваження щодо результатів перевірки.

Згідно ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою особою, якщо інше не передбачено Законом. «Уразі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис».

Позивачем на час проведення перевірки було видано Довіреність № 36 від 15.11.2010 р. п. Гаврисюк Т.В. на право подавати завірені копії документів сектору з питань банкрутства в Рівненській області без права підпису Акту перевірки. Листом № 1 від 16.11.2010 р. позивач попередив про неможливість з'явитися для підписання акту, тому головою комісії з проведення перевірки зроблено відповідний запис у акті.

Відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного (нагляду) контролю. На виконання вказаної вимоги, відповідач відправив позивачу копії документів складених за результатами проведеної перевірки, про що свідчать копії відправленої кореспонденції з відміткою «Укрпошти», що містяться в матеріалах справи.

Отже позивач був належним чином повідомлений про результати проведеної перевірки.

Крім цього, позивач стверджує, що відповідач позбавив його права усунути виявлені в ході перевірки порушення Ліцензійних умов шляхом винесення відповідного розпорядження про усунення порушень, та не провів позапланову перевірку з метою виконання розпорядження.

Згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»посадова особа державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а у разі не виконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства».

Згідно акту перевірки було вказано на порушення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», пункту 3.1 «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). За результатами перевірки відповідачем - сектором з питань банкрутства у Рівненській області складено акт «Про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності».

Підпунктом 6.5 «Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)»визначені підстави для анулювання ліцензії серед яких - неможливість арбітражного керуючого забезпечити виконання ліцензійних умов, установлених для діяльності арбітражних керуючих. Крім цього згідно ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»серед підстав для анулювання ліцензії є - «неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності».

Таким чином при складанні акту «Про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов» відповідачем правомірно не виносилося розпорядження про усунення виявлених в ході проведення перевірки порушень чинного законодавства, а прийнято рішення щодо анулювання або відмови у анулюванні ліцензії арбітражних керуючих.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що сектором з питань банкрутства у Рівненській області правомірно проведено перевірку відповідача та складено акт № 16 від 18.11.2010 року про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності на підставі якого Державним департаментом з питань банкрутства видано наказ №167 від 01.12.2010 року про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією).

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин справи підтверджена документально, доведена матеріалами справи, що, в свою чергу, дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14,17,18,49,51,158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

постановив:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2011р.

Головуючий суддя/підпис/Костецький Н.В.

Суддя /підпис/ Демяновський Г.С.

Суддя /підпис/ Гулкевич І.З.

Копія вірна:

Головуючий суддяКостецький Н.В.