Постанова № 18694250, 04.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2011 р. № 2а-8889/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,

з участю представників: позивача Вакули А.Я., Васильєвої С.Л., Чернова П.Л.,

відповідача Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергоспецмонтаж»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західенергоспецмонтаж» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 26 липня 2011 року № 0002102300/18467 в частині збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 107719,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 20772, 40 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки податкового органу про відсутність податкових накладних по взаєморозрахунках з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»на загальну суму ПДВ 107719,36 грн. та неподання їх до перевірки не відповідають фактичним обставинам. Вказує, що оригінали податкових накладних були надані до завершення перевірки, однак з незрозумілих причин ревізорами вони не були взяті до уваги при складанні акту від 12.07.2011 р. №1196/193/23-4/36361425. На цю обставину Товариство посилалося як в самому акті перевірки, так і в запереченні на нього. Заперечує порушення Товариством вимог підпункту 7.3.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та будь-яких інших вимог цього Закону.

Представники позивача Вакула А.Я., Васильєва С.Л., Чернов П.Л. судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача Кармелюк Т.Б. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень полягає в тому, що в порушення пп.4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п.7.3, п.1.4, пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТзОВ «Західенергоспецмонтаж» безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з придбанням у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»послуг по розчистці в охоронній зоні повітряних ліній електропередач та електромонтажні роботи на загальну суму 646316,16 грн. Вказана сума не підтверджена податковими накладними та включена позивачем до податкового кредиту за відповідні періоди на підставі копій податкових накладних, які були представлені посадовими особами підприємства до перевірки,що відображено в частині 3.2. розділу 3.2 акту перевірки та у Висновках до нього. Вважає оскаржуване податкове повідомлення рішення законним. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Західенергоспецмонтаж»як субєкт підприємницької діяльності зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 23 січня 2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 23.01.2009 року № 1415020000021561 та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Західенергоспецмонтаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.01.2009 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 23.01.2009 р. по 31.03.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом від 12.07.2011 р. №1196/193/23-4/36361425.

Як вбачається з акту від 12.07.2011 р. №1196/193/23-4/36361425, податковим органом встановлено, зокрема:

- порушення пп.4.1 ст.4, пп. 7.3.1 п.7.3, п.1.4, пп.7.2.3. п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 125737,77 грн., у тому числі за липень 2010 року 13241,88 грн., жовтень 2010 року 48666,67 грн., листопад 2010 року 34416,79 грн., січень 2011 року 13241,88 грн.. лютий 2011 року 11394,03 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському у районі м. Львова прийнято податкове повідомлення рішення від 26 липня 2011 року № 0002102300/18467, яким позивачу збільшено грошове зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 125738,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25277,00 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 107719,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 20772, 40 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 12.07.2011 р. №1196/193/23-4/36361425, підставою для донарахування грошових зобовязань по податку на додану вартість за період, що перевірявся, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій став висновок контролюючого органу про включення ТзОВ «Західенергомонтаж»до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у звязку з придбанням у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»послуг та робіт на загальну суму 646316,16 грн., не підтверджених податковими накладними, оскільки до перевірки були представлені не оригінали, а копії первинних документів.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7. 3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За приписами підпункту 7.2.8. пункту 7.2. цієї ж статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобовязаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Згідно п. 2.2 вищевказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Позивач надав суду для огляду оригінали, долучивши до матеріалів справи фотокопії виданих ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»для ТзОВ «Західенергоспецмонтаж» таких податкових накладних:

- від 20.10.2010 року № 35004 на суму 292000,00 грн., в т.ч. ПДВ 48666,67 грн.;

- від 30.11.2010 року № 35021 на суму 206500,00 грн. в т.ч. ПДВ 34416,79 грн.;

- від 26.01.2011 року № 84 на суму 4175,96 грн., в т.ч. ПДВ 695,99 грн.;

- від 26.01.2011 року № 85 на суму 21924,98 грн., в т.ч. ПДВ 3654,16 грн.;

- від 26.01.2011 року № 86 на суму 53350,37 грн., в т.ч. ПДВ 8891,73 грн.;

- від 24.02.2011 року № 1503 на суму 18758,69 грн., в т.ч. ПДВ 3126,45 грн.;

- від 24.02.2011 року № 1504 на суму 14056,49 грн., в т.ч. ПДВ 2342,75 грн..

Всі фотокопії вказаних податкових накладних відповідають оригіналам, оглянутим в судовому засіданні, а також вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.

Крім цього, кожна фотокопія в правому верхньому куті містить відмітки головного бухгалтера про проведення цих первинних документів по бухгалтерському обліку, ідентичних відміткам на оригіналах податкових накладних.

З реєстрів отриманих та виданих податкових накладних позивача за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, січень 2011 року та лютий 2011 року вбачається, що вказані податкові накладні відображені у реєстрі за відповідний місяць.

Представлення на початок позапланової перевірки, про проведення якої підприємство не було завчасно повідомлено, посадовими особами ТзОВ «Західенергоспецмонтаж»фотокопій податкових накладних, на думку суду, свідчить про наявність, а не про відсутність оригіналів таких.

Як пояснили представники позивача в судовому засіданні, оригінали податкових накладних були надані ревізорам в ході перевірки, однак останні їх до уваги не взяли, що підтверджується зауваженнями гол. бухгалтера товариства Васильєвої С.Л., написаного власноручно на 33 сторінці акту перевірки від 12.07.2011 р. №1196/193/23-4/36361425 (а.с. 40).

Аналогічні пояснення щодо представлення оригіналів податкових накладних в ході перевірки з долученням їх фотокопій містяться і в запереченні Товариства на акт перевірки від 12.07.2011 р. №1196/193/23-4/36361425 від 15 липня 2011 року №2 (а.с. 42-43), логічно узгоджуються з іншими доказами та спростовують висновок податкового органу про відсутність первинних документів.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що позивач правомірно сформував податковий кредит, включивши до його складу суми податку на додану вартість, сплачені ним у звязку з придбанням у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»послуг та робіт на загальну суму 646316,16 грн., оскільки такі підтверджені первинними документами.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Статтею 198 Податкового кодексу врегульовано порядок та умови формування податкового кредиту, підпунктом 198.6 якої встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Оскільки судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту, то у податкового органу відсутні підстави для збільшення суми грошового зобовязання за податком на додану вартість та для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 26 липня 2011 року № 0002102300/18467 в частині збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 107719,36 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 20772, 40 грн., суд прийшов до висновку, що воно прийнято відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та Податкового кодексу України і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, відтак скасування не потребує.

З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення рішення є визнання його судом протиправним.

Відповідно до положень частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 1644 від 03 серпня 2011 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати частково протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 26 липня 2011 року № 0002102300/18467 в частині збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 107719 (сто сім тисяч сімсот девятнадцять) грн. 36 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 20772 (двадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергоспецмонтаж» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 06 жовтня 2011 року.

Суддя Хома О.П.