Постанова № 18693287, 10.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15235/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальський А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за участю:

представника позивача:Авдан О.Л.,

відповідача:ОСОБА_2,

за позовом Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2727,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна податкова інспекція в Іллічівському районі м. Маріуполя звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 2727,20 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що в наслідок несплати відповідачем суми узгодженого податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом у розмірі 2727,20грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти позову. Позовні вимоги ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя визнала в повному обсязі, надавши про це письмову заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Позивач Державна податкова інспекція в Іллічівському районі м. Маріуполя є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон 889) обєктом оподаткування згідно з цим Законом є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону 889 визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Відповідно до пп. 4.2.14 п. 4.2 статті 4 Закону 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. У розділі 1.2 зазначеної декларації відповідачем було визначено суму отриманого доходу позивача на підставі договору дарування від 03.07.2009 року у розмірі 54544 гривень.

Податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2010 року за №0001121741/0 податковим органом було визначено ОСОБА_2 податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2727,20 грн.

Визначення ставки податку з доходів фізичних осіб відповідачу було правомірно здійснено на підставі вимог статей 4,7,13 Закону 889.

Судом встановлено, що відповідачем сума податку з доходів фізичних осіб станом на дату розгляду справи до бюджету не сплачена, а, отже, є податковим боргом.

З метою погашення указаного боргу ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя проведено відповідні заходи.

Так, відповідачеві було надіслано дві податкові вимоги:

перша №1/71 від 12.07.2010 року,

друга - №2/115 від 06.12.2010 року.

Указані податкові вимоги були отримані ОСОБА_2, проте податковий борг на теперішній час не сплачений.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі Закон №2181), що був чинним на момент виникнення зобов'язання, податковим боргом є зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Аналогічне визначення поняття зазначено у п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу «податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а вразі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Органи податкової служби мають право відповідно до пункту 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги податкового органу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2727,20 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2727 (дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 20 коп. у рахунок місцевого бюджету м. Маріуполя на р/р 33214846700053, код платежу 11011400, банк отримувач: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ34686694.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 10 жовтня 2011 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14 жовтня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.