Рішення № 18693136, 03.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.11 Справа№ 5015/2705/11

за позовом ТзОВ «ГУТА», с.Ходовичі

до відповідача ВАТ Банк «Біг Енергія», м.Київ

про припинення зобов»язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог

ціна позову: 680000,00грн.

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Мазуркевич Ю.В., директор;

від відповідача –не з’явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГУТА» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом доВАТ Банк «Біг Енергія» про припинення зобов»язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема, копією кредитного договору №КЛ-18-2007 від 06.04.2007р.; копією додаткової угоди №7 від 02.04.2010р. до кредитного договору; копіями трьох Договорів про відступлення права вимоги від 11.02.2011р.; копією листа банку від 18.03.2011р.; платіжним дорученням про сплату державного мита; платіжним дорученням про споату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; доказом направлення копії позовної заяви з додатками Відповідачу.

Ухвалою господарського суду Львівської області №5015/2705/11 від 20.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11год. 00хв. 07.06.2011р. В судовиих засіданнях від 07.06.2011р. та від 04.07.2011р було оголошено перерви. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №5015/2705/11 від 21.06.2011р. та від 19.07.2011р. Строк вирішення спору продовжено за клопотання представника Позивача відповідно до ухвали господарського суду Львівської області по даній справі від 19.07.2011р.

Представнику Позивача оголошено його права та обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області, які скеровані чи оголошені Сторонам в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень та письмові заяви представників Сторін), зазначалось, що права та обов’язки Сторін визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: витяг з ЄДРПОУ; лист від 23.06.2011р.№60/1; повідомлення про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; копія рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 24.03.2011р.; копія виписки з ЄДР; копія довіреності на право здійснення представництва, а також клопотання про продовження строку розгляду спору.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, вимог ухвал господарського суду по даній справі, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Протягом розгляду справи представником Відповідача подано наступні документи: копія довіреності на право здійснення представництва; повідомлення про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 ГПК України; а також копії банківських виписок, якими представник Відповідача підтвердив однорідність та співмірність зустрічних зобов’язань.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов’язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору. Жодних із перелічених документів, в тому числі відзиву на позовну заяву, Відповідачем протягом усього часу розгляду справи, не суду не подано.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи, в тому числі кредитні договори цедентів.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.04.2007р. між Відповідачем (Банком) та Позивачем (Позичальником) укладено кредитний договір №КЛ-18-2007 (далі –Кредитний Договір), відповідно до п.1.1 якого, Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 1000000грн. терміном погашення до 03.04.2009р. (згідно Додаткової угоди №7 до Кредитного Договору –з терміном погашення до 30.12.2010р., розмір кредиту –720000грн.), та, згідно п.2 Кредитного Договору, зі сплатою відсотків.

Договір та Додаткова угоди підписані та скріплені відбитками печаток Сторін.

Станом на час розгляду справи, борг Позивача перед Відповідачем за Кредитним Договором становить 680000грн., наведене підтверджує Відповідач довідкою від 04.07.2011р.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2011р. (далі –Договір відступлення права вимоги 1), Гребенюк Олександр Анатолійович (цедент) відступив (передав) Позивачу право вимоги від Відповідача грошових коштів на загальну суму 8064,52доларів США, що становить в еквіваленті 64435,51грн., яке виникло у нього на підставі депозитних договорів, а саме: депозитного Договору №01/1397-2009 від 26.01.2009р., депозитного Договору №01/1395-2009 від 26.01.2009р., депозитного Договору №01/1344-2009 від 21.01.2009р., укладених між цедентом та Відповідачем.

Згідно довідки представника Відповідача станом на 04.07.2011р. борг Відповідача перед Гребенюком Олександром Анатолійовичем становить 219808,76грн.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2011р. (далі –Договір відступлення права вимоги 2), Дунець Вероніка Ференцівна (цедент) відступила (передала) Позивачу право вимоги від Відповідача грошових коштів на загальну суму 60174,20грн., яке виникло у неї на підставі депозитного Договору №09/1463-2008 від 18.09.2008р., укладеним між цедентом та Відповідачем.

Згідно довідки представника Відповідача станом на 04.07.2011р. борг Відповідача перед Дунець Веронікою Ференцієвною становить 292544,92грн.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.02.2011р. (далі –Договір відступлення права вимоги 3), Васильчук Осип Миколайович (цедент) відпустив (передав) Позивачу право вимоги грошових коштів на загальну суму 555390,29грн. за депозитним договором №Д-ФВ2-4879 від 24.12.2007р. та за договором №09/1129-2008 від 04.09.2008р., укладеним між цедентом та Боржником.

Згідно довідки представника Відповідача станом на 04.07.2011р., борг Відповідача перед Васильчук Осипом Миколайовичем становить 555390,29грн.

Таким чином, вимоги Позивача до Відповідача за Договорами про відступлення права вимоги та Відповідача до Позивача за кредитним Договором є зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких настав.

Позивач звертався до Відповідача із заявою про зарахування зустрічних позовних вимог, проте, відповідно до відповіді Відповідача №361 від 18.03.2011р. на заяву, у Відповідача розпочато процедуру ліквідації, а Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення вимог банківського законодавства, затвердженого Правлінням Національного банку України №369 від 28.08.2001р., яким встановлено механізм реалізації норм Закону України «Про банки і банківську діяльність», не передбачає способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та таке зарахування порушує черговість задоволення вимог кредиторів банку, передбачену Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.3 ст.202 Господасрького кодексу України, до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України встановлено випадки, коли зарахування зустрічних позовних вимог не допускається. Так, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом. З данного приводу суд зазначає, що в матеріалах спарви відсутні, Сторонами не наведені доводи та не подані докази існування такихз обмежень, в тому числі такі обмеження відсутні і в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом», і в Законі України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно ст.603 Цивільного кодексу України, у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора; у разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Тобто, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банку, грошові зобов’язання Позивача щодо повернення кредиту, сплати відсотків за Кредитним Договором настали.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі однорідність, зустрічність, рівність вимог, та те, що строк виконання таких настав, і Позивач набув права вимоги від Відповідача грошових коштів за Договорами відступлення права вимоги на загальну суму 680000грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо посилання Відповідача у листі Позивачу на передбачену Законом України «Про банки і банківську діяльність»черговість задоволення вимог кредиторів суд зазначає, що здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог не передбачає собою спрямування грошових коштів, а тільки припиняє взаємні зобов’язання сторін без порушення інтересів третіх осіб, а тому не може порушувати ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, наведенною ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»не передбачено випадків недопустимості зарахування зустрічних вимог банком, що ліквідується, а зміст Закону взагалі не містить заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом зарахування банком зустрічних позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

03.08.2011року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05.08.2011року.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.202, 203 Господарського кодексу України, ст.ст.598, 601, 602, 603 Цивільного кодексу України, ст.ст.91, 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Припинити зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю “ГУТА”(82428, Львівська обл.., Стрийський р.-н, с.Ходовичі, ідентифікаційний код 30899682) перед відкритим акціонерним товариством Банком “БІГ Енергія”(01032, м.Київ, вул.Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023462) по кредитному договору №КЛ-18-2007 від 06.04.2007р. в сумі 680000грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Банком “БІГ Енергія”(01032, м.Київ, вул.Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023462) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГУТА”(82428, Львівська обл.., Стрийський р.-н, с.Ходовичі, ідентифікаційний код 30899682) 6800грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.