Рішення № 18693022, 23.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.11 Справа№ 5015/3032/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів.

до відповідача Приватного підприємства “Вітер-плюс” (попередня назва ПП “Любе-сервіс”), м.Пустомити Львівська область

про стягнення 4338,99 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився.

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №б/н від 15.02.2011р.).

від відповідача: не з'явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Прокурор Галицького району м.Львова звернувся з позовом в інтересах держави: уповноважений орган Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго” до Приватного підприємства “Любе-Сервіс” (змінено назву на ПП “Вітер-плюс”) про стягнення 4338,99 грн. з яких 4070,13 грн. основний борг, 76,80 грн. пеня, 148,70 грн. інфляційні нарахування та 43,36 грн. 3% річних.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник прокуратури в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про відкладення розгляду справи на 23.08.2011р. був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №81100 0100684 2 від 19.08.2011р. вручено 22.08.2011р.

Станом на 23.08.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників прокуратури та відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

01.10.2008р. між Приватним підприємством “Любе-Сервіс” (згідно зміни найменування ПП «Вітер-плюс») (споживач) та ЛМКП “Львівтеплоенерго” (енергопостачальна організація) було укладено договір №4307А про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту договір), згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2. договору).

Згідно п.3.2.2. договору споживач зобовязувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом згідно п.6.2. договору є календарний місяць.

Споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження (п.6.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю та належним чином. Зауваження від відповідача щодо виконання позивачем умов договору не надходили.

Відповідно до затверджених цін і тарифів відповідач має заборгованість перед ЛМКП „Львівтеплоенерго” за період з 01.04.2010р. по 30.04.2011р., за фактично спожиту теплову енергію в сумі 4070,13 грн.

Позивач, за несвоєчасне виконання відповідачем розрахунків, на підставі п.7.2.3. договору нарахував пеню, як згідно поданого ним розрахунку становить 76,80 грн.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобовязання нарахував відповідачу 3% річних в сумі 43,36 грн. та збитки від інфляції в сумі 148,70 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить 4338,99 грн. з яких 4070,13 грн. основний борг, 76,80 грн. пеня, 148,70 грн. інфляційні нарахування та 43,36 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2009р. у справі № 23/204 за позовом прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Львівської міської ради в особі ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ПП «Любе-сервіс»про стягнення 1333,17 грн. встановлено, що ПП «Любе-сервіс»(ідентифікаційний код 22420234) 16.01.2009р. змінило найменування на ПП «Вітер-плюс»(ідентифікаційний код 22420234). Це вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 4514485.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно акту про включення системи теплоспоживання від 12.10.2010р. розпочато опалювальний сезон 2010-2011р.р.

Факт постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується матеріалами справи, а саме позивачем надано звіти про фактично спожиту відповідачем теплову енергію за спірний період, рахунки, які виставлялись відповідачу. Заперечень щодо виконання позивачем своїх зобов»язань по договору зі сторони відповідача висловлено не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач повністю не оплатив за фактично спожиту теплову енергію в строки передбачені п.6.3. договору, відповідно у нього виник борг за період з 01.04.2010р. по 30.04.2011р., в сумі 4070,13 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач станом на день звернення прокурора до суду з позовом в інтересах ЛМКП «Львівтеплоенерго» свої зобов»язання з оплати вартості спожитої теплової енергії не виконав. На неодноразові вимоги ухвал суду відповідач не подав доказів які б спростували позовні вимоги або свідчили про сплату ним заборгованості.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді за період з 01.04.2010р. по 30.04.2011р. в сумі 4070,13 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 148,70 грн. інфляційних нарахувань та 43,36 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За умовами п.7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 76,80 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 4070,13 грн. основний борг, 76,80 грн. пеня, 148,70 грн. інфляційні нарахування та 43,36 грн. 3% річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 549, 551, 610, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 233, ГК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Вітер-плюс»(попередня назва ПП «Любе-сервіс») (81110, Львівська область, Пустомитівський район, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66; код ЄДРПОУ 22420234) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (79040, м.Львів, вул.Д.Апостола,1; ЄДРПОУ 05506460) 4070,13 грн. основного боргу, 76,80 грн. пені, 148,70 грн. інфляційних нарахувань та 43,36 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Вітер-плюс»(попередня назва ПП «Любе-сервіс») (81110, Львівська область, Пустомитівський район, м.Пустомити, вул.Грушевського, 66; код ЄДРПОУ 22420234) в доход Державного бюджету 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 29.08.2011р.