Рішення № 18692870, 19.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.11 Справа№ 5015/4113/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Вавін Україна”, м.Київ

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, с.Липники

про: стягнення 15808грн. 45коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: Перевознікова І.С.

від відповідача: ОСОБА_3

Представникам сторін, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обовязки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Вавін Україна” до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення 13508грн. 17коп. основного боргу, 405грн. 25коп. 3 % штрафу, 851грн. 01коп. інфляційних втрат, 1044грн. 02коп. пені.

Ухвалою суду від 25.07.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.08.2011р. В судовому засіданні 10.08.2011р. оголошено перерву до 14.09.2011р.

В судовому засіданні 14.09.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав просить позов задоволити з підстав, викладених в позовній заяві та поясненні по справі №75 від 02.08.2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.09.2011р. проти позовних вимог належним чином не заперечив, письмового пояснення по суті позовних вимог не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

01.11.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вавін Україна” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №35/2006, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов”язувався передати право власності на товар (пластмасові сантехнічні вироби) в кількості і асортименті, що визначається видатковими накладними, які видаються на кожну продану частину товару.

На виконання умов договору позивачем по видаткових накладних поставлено відповідачу товар на загальну суму 782911грн. 60коп., за який відповідач розрахувався частково в розмірі 769403грн. 43коп.

Станом на 30.06.2011р. неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 13508грн. 17коп.

Відповідно до п.4.1.1. договору відповідач здійснює 30% передоплати згідно встановленого позивачем рахунокм-фатурою.

Решту коштів за товар відповідач перераховує позивачу на протязі 15 календарних днів з моменту отримання товару ( п.4.1.2 договору) .

п.4.2. договору передбачено, що сума товарного кредиту не може перевищувати 40000грн. 00коп.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п. 8.7. договору, у випадку порушення умов оплати за товар відповідач виплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 3 % від суми порушення зобов”язання. З огляду на викладене, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 405грн. 25коп. та пеню в розмірі 13508грн. 17коп. за період з 17.12.2010р. по 17.06.2011р.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить стягнути з відповідача 851грн. 01коп. інфляційних втрат за період з 17.12.2010р. по 17.06.2011р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та належних доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 530, 625, 655 ЦК України, ст.ст.193, 224, 225, 229-231, 343 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вавін Україна”, м.Київ, вул.Анрі Барбюса, 11/2, кв. 67 (ідентифікаційний код 30572878) 13508грн. 17коп. основного боргу, 405грн. 25коп. 3 % штрафу, 851грн. 01коп. інфляційних втрат, 1044грн. 02коп. пені, 158грн. 10коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.09.2011р.

Суддя Гоменюк З.П.