Рішення № 18692810, 06.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.11 Справа№ 5015/3942/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі:

Позивача: ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м.Львів;

До Відповідача: Військова частина 4114, м.Львів;

Про: стягнення 359697,68грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Прокурора: Лящук Т.І. посв.№ 27 від 17.02.2011р.

Позивача: ОСОБА_1 представник (дов. від 15.02.2011р.);

Відповідача: ОСОБА_2- предст. (дов від 15.03.2011р.)

Прокурору, позивачу та відповідачу, які взяли участь у справі, розяснено зміст ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи, відводів не заявлено.

Від здійснення технічного запису судового процесу прокурор та представник позивача відмовились.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Прокурором Галицького р-ну м.Львова в інтересах держави в особі: позивача: ЛМКП “Львівтеплоенерго”, м.Львів до відповідача: Військова частина 4114, м.Львів про стягнення 359697,68грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 15.07.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 28.07.2011р. Цією ж ухвалою суд зобовязав прокурора та сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

В судове засідання 28.07.2011р. прокурор, позивач зявились, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, подв Клопотання про надання терміну для повного погашення заборгованості до 13.09.2011р.

Прокурор та представник позивача із поданим клопотанням відповідача погодились.

05.09.2011р. прокурорам заявлено Клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у звязку із сплатою відповідачем основного боргу та стягнути з відповідача 51617,12грн.- пені, 14605,62грн.- 3% річних, 25980,72грн.- інфляційних втрат.

Представником відповідача в судовому засіданні 06.09.2011р. заявлено Клопотання (вх. № канц. 20174/11 від 06.09.2011р.), в якому відповідач зазначив, що військова частина 4114 є структурним підрозділом внутрішніх військ, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ та заснованому на державній власності. Фінансування військової частини 4114 внутрішніх військ МВС України відповідно ст.12. Закону України “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Оплата наданих послуг за теплопостачання ЛМКП “Львівтеплоенерго” здійснюється по мірі надходження коштів з державного бюджету. З моменту подання позову військовою частиною погашено основну суму боргу в повному обсязі, а оскільки військова частина 4114 фінансується з державного бюджету, яким на сплату штрафних санкцій видатків не передбачено, відповідач просив відмовити у стягненні з військової частини пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Прокуратурою Галицького району м.Львова проведена перевірка додержання вимог законодавства у сфері паливно-енергетичного комплексу.

Перевіркою встановлено, що між Львівським міським комунальним підприємством “Львівтеплоенерго” (енергопостачальна організація) та Військовою частиною 4114 (споживач) 01.10.2002р. укладено Договір № 5038/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.1 вказаного Договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Таким чином між сторонами договору виникло майново - господарське зобов'язання передбачене ст.275 Господарського кодексу України, а саме договір енергопостачання.

Згідно з п.6.3 Договору від 01.10.2002р. споживач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Діючи всупереч вимогам чинного законодавства і Договору № 5038/Р від 01.10.2002р., відповідач допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.11.2009р. по 01.06.2011р. у розмірі 267494,22грн. Таким чином, відповідач порушив майнові права позивача.

Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до умов п.7.2.3 Договору, від 01.10.2002р. споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Розмір пені відповідно до розрахунку, становить 51617,12грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат відповідно до розрахунку, що поданий прокурором, становить 25980,72грн.

Розмір 3% річних за користування чужою грошовими коштами відповідно до розрахунку, прокурора становить 14605,62грн.

Відповідно до ч.2 ст.1 Господарсько - процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до ст.36 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються між ними або державою".

Львівське міське комунальне підприємство “Львівтеплоенерго” організоване, засноване і здійснює свою діяльність на міській комунальній власності, надання послуг проводить за встановленими відповідно до чинного законодавства тарифами. Його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як у місцевий бюджет, так і в бюджет України у вигляді своєчасної спати податків, внесків до Пенсійного фонду, а також інших обов'язкових платежів. Несвоєчасне виконання умов договору призводить до зменшення фінансових надходжень у бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам держави.

Держава зацікавлена у належній поведінці суб'єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ст.599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобовязання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки, в тому числі передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України. Даною нормою передбачено, що боржник, який прострочив грошове зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобовязання, які мають ознаки договору купівлі-продажу.

Згідно із ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до вимог ч.2 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно із вимогами ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор і позивач подали Клопотання від 05.09.2011р. про припинення провадження у частині стягнення суми основного боргу, у звязку з тим, що відповідачем було повністю оплачено заборгованість.

З огляду на викладене, суд вбачає підстави для припинення провадження у справі в частиі стягнення основного боргу.

Враховуючи Клопотання відповідача (вх. № канц. 20174/11 від 06.09.2011р.), що Військова частина 4114 є структурним підрозділом внутрішніх військ, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ та заснованому на державній власності. Фінансування військової частини 4114 внутрішніх військ МВС України відповідно ст.12. Закону України “Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” провадиться за рахунок коштів державного бюджету, і оплата наданих послуг за теплопостачання ЛМКП “Львівтеплоенерго” здійснюється по мірі надходження коштів з державного бюджету, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 51617,12грн.- пені, 14605,62грн.- 3% річних, 25980,72грн.- інфляційних втрат, оскільки вказані стягнення повинні би бути здійснені з державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 526, 599, 692 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

ВИРІШИВ:

1.В частині стягнення основного боргу припинити провадження у справі.

2.В задоволені решти позовних вимог відмовити.

3.Стягнути з Військової частини 4114 (79026, м.Львів, вул. Стрийська, 146, код ЄДР 14323385) в доход державного бюджету України (отримувач-УДК у Личаківському р-ні м.Львова МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.