Рішення № 18692753, 21.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.11                                                                                 Справа № 26/136пд/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле”, м.Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів –Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2003

в присутності представників сторін:

від заявника –не прибув;

від позивача-Виконавчого комітету Луганської міської ради –головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Колядінцев М.А., довіреність №01/03-30./5446/0/2-10 від 24.11.2010;

від позивача-Луганської міської ради –головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи Колядінцев М.А., довіреність №01/03-30./5447/0/2-10 від 24.11.2010;

від відповідача –представник за довіреністю Варічев М.Я., довіреність №04/12 від 03.01.2011;

від 3-ої особи –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2003.

В судовому засіданні 20.09.2011 згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 21.09.2011.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.09.2011 був продовжений строк розгляду справи до 22.09.2011.

Відповідач відзивом б/н від 02.08.2011 вимоги позову відхилив з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа відзивом №4-5-14/3589 від 05.09.2011 позовні вимоги підтримала.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та заявника, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обґрунтування своїх позовних вимог заявник посилається на наступне.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі позивачів є непогодження відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956, яке тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 11.12.2002 №343/22 товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле” була надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельна ділянка загальною площею 0,2161 га за адресою: м.Луганськ, вул.26 Бакінських Комісаров (на перехресті з вул.Оборонна) під будівництво та розміщення автостоянки та благоустрій прилеглої території.

На виконання вказаного рішення між виконавчим комітетом Луганської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле” укладено договір оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956.

Відповідно до п.2.1 розділу „Орендна плата” договору, річна орендна плата встановлюється в розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки, збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 03.06.2008 № 309-VI” були внесені зміни до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі”, згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Згідно п.1 ч.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 18 Закону України „Про оцінку земель” передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008. В зв”язку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.

Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008 № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

З метою приведення договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 у відповідність з вимогами діючого законодавства позивачем був надісланий відповідачу лист №01/03-13/21187/0/2-11 від 21.04.2011 з пропозицією про внесення змін до договору оренди.

Відповідач листом від 17.05.2011 №119 повідомив, що відмовляється від пропозиції щодо приведення договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003 у відповідність до вимог діючого законодавства, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі позивачів.

27.05.2011 Луганською міською радою прийнято рішення №9/12„Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську”, яким затверджено договірні коефіцієнти до розміру земельного податку в залежності від мети використання земельної ділянки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Статтею 16 Закону України „Про оренду землі” та ст.124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Стаття 30 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічна норма закріплена і в ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, в якій передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст.652 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, переддоговірну роботу з відповідачем по даному спору позивачем було проведено, що підтверджується листом №01/03-13/2118/0/2-11 від 21.04.2011.

Законом України від 03.06.2008 №309-VI „Про внесення змін до деяких законодавчих актів в Україні” законодавець встановив, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки (ст.21 Закону України „Про оренду землі”).

Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” було визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, договір оренди такої земельної ділянки.

З наведеного випливає, що розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором оренди земельної ділянки, безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, є обґрунтованими вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956.

До того ж з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, який аналогічно Закону України „Про оренду землі” регулює дані питання, а саме ст.ст.274, 288 Податкового кодексу України.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956, передбачена умовами даного договору (п.4.2 договору) і діючим земельним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З цього вбачається, що зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладені приписи земельного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора та про їх задоволення.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах позивачем невірно застосований при визначенні грошової оцінки землі коефіцієнт функціонального використання землі у розмірі 2,5, оскільки слід застосовувати приписи п.3.5 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів, затвердженого спільним Наказом Державного комітету України по земельним ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2005 №18/5/21/11 щодо віднесення земель до категорії земель по функціональному використанню згідно з видами економічної діяльності, зазначеними у довідках, які видаються юридичним особам органами державної статистики.

В обґрунтування даного доводу відповідач посилається на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.04.2011 у справі №16/88.

Згідно довідки АА №229246 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України комерційна діяльність серед видів діяльності ТОВ „Компанія „Транспеле” не вказана. Не передбачено такого виду діяльності і Статутом товариства.

Але, відповідачем не доведено, що спірна автостоянка функціонує для діяльності його підприємства, пов’язаного саме з видами економічної діяльності, які визначені в вищевказаній довідці.

Пункт 3.5 Порядку визначає, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Визначення категорії земель за функціональним використанням здійснюється згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності відповідно до видів економічної діяльності зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики Коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельних ділянок змішаного використання. Підставою для виділення частин земельних ділянок різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Викладене свідчить, що дані довідки статистики не є єдиним критерієм визначення цільового використання землі. Коефіцієнт функціонального використання визначає відносну прибутковість видів економічної діяльності. Визначення даного коефіцієнту залежить від сукупності даних, які відображаються як в довідці з ЄДРПОУ, так і згідно статистичної звітності органів держкомзему згідно Інструкції.

Землі, які відносяться до земель транспорту, чітко визначені у ст.67 Земельного кодексу України, а ст.71 Земельного кодексу України чітко визначає землі, які відносяться до земель автомобільного транспорту.

Викладене свідчить, що той факт, що основним видом діяльності відповідача є діяльність, пов’язана з автомобільним транспортом, не може бути підставою для віднесення спірної ділянки до земель транспорту.

Посилання відповідача на постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі №16/88 суд також вважає необґрунтованим, оскільки за даною постановою факт призначення земельної ділянки не є встановленим, як це вимагає ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується доводів відповідача з питання порушення позивачем порядку внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956, суд також вважає їх необґрунтованими, приймаючи наступне.

Порядок укладення договорів та внесення змін до договору чітко визначено Главою 53 Цивільного кодексу України та Главою 20 Господарського кодексу України.

Дії відповідача, на які він посилається у відзиві, відносно оформлення направленого на його адресу проекту договору про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956не підпадають під приписи вищевказаних норм права про порядок внесення змін до договорів.

На підставі викладеного слід вважати, що відповідач не прийняв відповідно до законодавства мір по врегулюванню спірних питань, проект договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956 залишив без розгляду.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 21.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле” задовольнити повністю.

2. Викласти п.2.1 розділу 2 договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Транспеле” та виконавчим комітетом Луганської міської ради відносно земельної ділянки площею 0,2161 га за адресою: м.Луганськ, вул.26 Бакінських Комісаров (на перехресті з вул.Оборонна), у новій редакції: „Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3-х відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду, у гривнях”.

3.Змінити у п.2.4.1 та п.2.6 розділу 2 „Орендна плата” договору від 05.05.2003 слова „земельного податку” на слова „нормативної грошової оцінки земельної ділянки”.

4.Доповнити п.п.2.1.1 п.2.1 розділу „Орендна плата” договору новим абзацом наступного змісту: „На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956, річна орендна плата складає –43578 грн. 73 коп.”.

5. Доповнити п.2.10 розділу 2 „Орендна плата” договору новим абзацом наступного змісту: „На момент укладення цього договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.05.2003, державна реєстрація від 09.04.2004 №4956, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає –1452624 грн. 20 коп.”.

6.Пункт 2.5 розділу 2 „Орендна плата” договору викласти у новій редакції: „У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення”.

7.Змінити у п.2.3 розділу 2 „Орендна плата” та п.6.1 розділу „Інші умови” договору слова „Управління земельними ресурсами Луганської міської ради” на слова „Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, або інший орган, уповноважений Луганською міською радою”.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле”, вул.Переяславськая, б.50, м.Луганськ, код 13378964 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ Ленінській міжрайонній Державній податковій інспекції у м.Луганську.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.09.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                                С.І. Заєць

Надр. 7 прим.

1-до справи                                                                                                     вих.№

2- заявнику:вул.Леніна, 34, м.Луганськ, 91005 (простою)                                                             6

3- облпрокуратурі

4- 5- позивачам: вул.Коцюбинського, 14, м.Луганськ, 91000 (простою)                                                  

6- відповідачу: вул.Пєрєеяславская, 50, м.Луганськ, 91000 (простою)

7-третій особі: вул.50 лєт Образованія СРСР, 65, м.Луганськ, 91000 (рекомендованою)                              26.09.2011