Рішення № 18692522, 16.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.11 Справа № 18/112/2011

За позовом приватного підприємця ОСОБА_1 , сел. Фрунзе Словяносербського району Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка» , м. Луганськ

про стягнення 63660 грн.

Суддя Корнієнко В.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 26.07.2011;

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 63660 грн., яка виникла в звязку з неповерненням відповідачем грошових коштів за угодою про розірвання договору від 21.05.2010.

В судовому засіданні 13.09.2011 було оголошено перерву до 16.09.2011 (11.00).

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору купівлі-продажу з розстроченням платежу від 17.03.2010 № 17/03/10/1, укладеному між сторонами за позовом, відповідач зобовязався поставити і передати у власність позивачу ізотермічний фургон євро класу на шасі Isuzu NQR 71R вартістю 270350 грн.

Позивач в свою чергу, зобовязався оплатити вартість фургону таким чином:

-перший платіж в сумі 79500 грн. сплатити відповідачу протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору (п. 2.4. договору);

-другий платіж в сумі 100000 грн. до 05.05.2010 (п. 2.4.1. договору);

-третій платіж в сумі 30283 грн. до 30.05.2010 (специфікація № 1 до договору);

-четвертий платіж в сумі 30283 грн. до 30.06.2010 (специфікація № 1 до договору);

-пятий платіж в сумі 30283 грн. до 30.07.2010 (специфікація № 1 до договору).

Відповідач зобовязався поставити позивачу товар (фургон) в строк до 01.05.2010 після внесення позивачем першого платежу в сумі 79500 грн. (п. 3.2. договору).

22.03.2010 позивач здійснив на користь відповідача перший платіж в сумі 79500 грн., що підтверджується платіжним дорученням позивача від 22.03.2010 № 367 ( його завірена копія залучена до матеріалів справи ) та не оспорюється відповідачем.

У порушення договору відповідач товар позивачу не поставив.

05.05.2010 позивач здійснив на користь відповідача другий платіж в сумі 100000 грн., що підтверджується платіжним дорученням позивача від 05.05.2010 № 414 ( його завірена копія залучена до матеріалів справи ) та не оспорюється відповідачем.

Відповідач товар позивачу не поставив.

21.05.2010 сторони по справі уклали угоду про розірвання вищевказаного договору купівлі-продажу з розстроченням платежу від 17.03.2010 № 17/03/10/1.

Відповідач зобовязався повернути позивачу одержані грошві кошти в сумі 179500 грн. протягом 3-х календарних днів з моменту підписання цієї угоди ( п. 2. угоди ).

На виконання зазначеної угоди відповідач повернув позивачу грошові кошти в сумі 62000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями відповідача від 22.06.2010 № 88 ( на суму 30000 грн. ) та від 30.12.2010 № 24 ( на суму 32000 грн. ).

Позивач зазначив, що відповідач ще повернув йому грошові кошти в сумі 53840 грн. шляхом переведення цього боргу за договором переведення боргу від 14.05.2010.

Таким чином, відповідач повернув позивачу грошові кошти в сумі 115840 грн. ( 30000 + 32000 + 53840 ).

У порушення угоди від 21.05.2010 відповідач своєчасно не повернув позивачу грошові кошти в сумі 63660 грн. ( 179500 115840 ).

Борг відповідача складає 63660 грн., що підтверджується вищевказаними матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 63660 грн. підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача від 15.09.2011 про відкладення розгляду справи в звязку з відрядженням його представника, не підлягає задоволенню за таких підстав:

Відповідач не подав суду доказів своїх доводів про неможливість явки представника у судове засідання.

Відповідач не подав суду доказів, що прибуття його представника має значення для розгляду справи.

Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Суд розглядав справу у 3-х судових засіданнях (26.08.2011, 13.09.2011 та 16.09.2011).

Ухвалами від 29.07.2011, від 26.08.2011 та усно в судовому засіданні 13.09.2011 суд зобовязував відповідача подати відзив на позовну заяву та інші документи.

Відповідач не подав суду витребувані документи. Про поважність причин невиконання вимог суду не повідомив. Тому, суд вважає ці причини неповажними.

Відповідач клопотанням від 13.09.2011 просив відкласти розгляд справи для підготовки відзиву на позовну заяву. Суд задовольнив це клопотання відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні до 16.09.2011 (11.00) про що представник відповідача був повідомлений під розпис ( запис про оголошення перерви залучено до матеріалів справи ).

Однак, відповідач без поважних причин не подав суду витребувані матеріали, проте направив суду клопотання про ще одне відкладення розгляду справи ( не зважаючи на те, що через невиконання відповідачем вимог суду розгляд справи вже відкладався та у судовому засіданні оголошувалася перерва ).

Позивач проти відкладення розгляду справи заперечує ( письмові пояснення від 16.09.2011 ) посилаючись на те, що відповідач цими клопотаннями намагається лише затягнути судовий процес. Позивач зазначив, що на дату розгляду справи - 16.09.2011 відповідачем не здійснено ні повного ні часткового погашення заявленого до стягнення боргу.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню в звязку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати позивача на державне мито в сумі 636,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Східспецтехніка» , м. Луганськ, вул. Совєтская, 40/105, ідентифікаційний код 35844512, на користь приватного підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, борг в сумі 63660 грн. , витрати на державне мито в сумі 636,60 грн. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. ; наказ видати.

16 вересня 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 21 вересня 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко