Рішення № 18692308, 15.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.11 Справа № 26/143/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства „Перспектива”, м.Луганськ

до Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, м.Стаханов Луганської області

про стягнення 109397 грн. 40 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача провідний юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №05-1190 від 23.05.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 44170 грн. 73 коп., інфляційних нарахувань в сумі 249410 грн. 48 коп.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.09.2011 оголошувалась перерва.

Відповідач відзивом №05-1829 від 01.08.2011 вимоги позову просив залишити без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Доповненням до позову від 15.09.2011 позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 89365 грн. 32 коп. та 3% річних в сумі 20032 грн. 08 коп.

Вказане доповнення позивача по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог і відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України приймається судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, вислухав представника відповідача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Приватне підприємство „Перспектива” у квітні 2006 року звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” про визнання незаконними дії боржника щодо перешкоджання реалізації позивачем свого права власності, користуватися та розпоряджатися належним майном та стягнення з відповідача суми нанесених збитків у розмірі 406206 грн. 00 коп.

Вказана справа неодноразово розглядалася господарськими судами різних інстанцій.

Остаточним рішенням по вказаній справі №5/573(9/322) від 12.11.2006 позовні вимоги задоволені повністю: визнано незаконним дії відповідача щодо перешкоджання реалізації позивачем свого права власності користуватися та розпоряджатися належним майном, стягнуто з відповідача на користь позивача завдані збитки у сумі 406206 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 4180 грн. 00 коп.

На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області був виданий наказ №9/322 від 20.09.2006.

28.01.2008 державним виконавцем ВДВС Стахановського МУЮ було відкрите виконавче провадження згідно вказаного наказу.

Як зазначив позивач, станом на день звернення з позовом відповідачем грошові зобовязання не виконані, борг не сплачений, тому позивач додатково нарахував відповідачу 3% річних в сумі 20032 грн. 08 коп. та інфляційні нарахування в сумі 89365 грн. 32 коп. (з урахуванням доповнення до відзиву від 15.09.2011).

Враховуючи доводи позивача, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Як зазначено в ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічні положення містяться і в ст.202, ст.203 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідачем вимоги позову не спростовані, доказів відсутності суми боргу не надано.

За таких обставин позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 27.11.2007 по 28.03.2008 та за період з 27.05.2010 по 15.09.2011 в загальній сумі 20032 грн. 08 коп. та інфляційні нарахування за період з 27.11.2007 по 28.03.2008 та за період з 27.05.2010 по 15.09.2011 в загальній сумі 89365 грн. 32 коп., які і підлягають до задоволення з урахуванням доповнення до відзиву від 15.09.2011.

Судові витрати покладаються на відповідача (з урахуванням доповнення до відзиву від 15.09.2011), згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позивачем при поданні позовної заяви були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. за невірними реквізитами (невірний розрахунковий рахунок), а 22.07.2011 була надана квитанція №1736235 від 21.07.2011 про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. за належними реквізитами, тому слід повернути позивачу сплачені за квитанцією №1729788 від 14.07.2011 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

У судовому засіданні 15.09.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства „Перспектива” до Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, вул.Дзержинського, 14, м.Стаханов Луганської області, код 32449971 на користь Приватного підприємства „Перспектива”, вул.Леніна, 73-б, м.Луганськ, код 24856013 інфляційні нарахування у сумі 89365 грн. 32 коп., 3% річних у сумі 20032 грн. 08 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1093 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 87 грн. 94 коп., видати наказ позивачу.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Перспектива”, вул.Леніна, 73-б, м.Луганськ, код 24856013 сплачені за квитанцією №1729788 від 14.07.2011 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду та оригіналу квитанції №1729788 від 14.07.2011, який слід вилучити з матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.09.2011.

Суддя С.С. Єжова

Помічник суддіС.І. Заєць

Надр. 3 прим. вих.№

1-до справи

2- позивачу: вул.Леніна, б.73-б, м.Луганськ, 91055 (рекомендованою) 2

3- відповідачу: вул.Дзержинського, 14, м.Стаханов Луганської області, 94005 (простою) 19.09.2011