Рішення № 18691991, 12.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.11 Справа № 6/134/2011

За позовом

Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк”, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс - Авто”, смт. Станично-Луганське Луганської області

про стягнення у сумі 335097, 92 доларів США

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 63/03 від 01.03.2011;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 135 від 03.04.07 у сумі 335097, 92 доларів США., у тому числі заборгованість за кредитом 237384, 00 доларів США, пеня за основною сумою 3530, 20 доларів США, пеня за відсотками 688,71 доларів США, відсотки 93495, 01 доларів США.

Представником позивача, в судовому засіданні 01.08.2011 було подано заяву про збільшення позовних вимог № 2055 від 29.07.11, за якою останній зазначає, що за відповідачем станом на 29.07.11 утворилась заборгованість в сумі 341157,65 доларів США., у тому числі заборгованість за кредитом 237384, 00 доларів США, пеня за основною сумою 3977, 00 доларів США, пеня за відсотками 799,54 доларів США, відсотки 98997,11 доларів США.

Разом з цим, представником позивача в порядку ст. 22 ГПК України надано до суду докази направлення вказаної заяви відповідача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Виходячи з наведеного та положень ст. 22 ГПК України суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог, у звязку з чим позовними вимогами слід вважати: стягнути з відповідача заборгованість в сумі 341157,65 доларів США., у тому числі заборгованість за кредитом 237384, 00 доларів США, пеня за основною сумою 3977, 00 доларів США, пеня за відсотками 799,54 доларів США, відсотки 98997,11 доларів США.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання двічі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

В той же час, відповідачем подано заяву про зупинення провадження у справі до розгляду повязаної із нею іншою справи № 10/152пд/2011, що розглядається господарським судом Луганської області.

Так, в обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що в рамках справи № 10/152пд/2011 розглядається питання щодо недійсності кредитного договору № 135 від 03.04.07 який і став підставою позову в рамках справи 6/134/2011.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив.

Суд розглянувши подане клопотання та вислухавши доводи представника позивача клопотання відхилив виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 79 ч.1 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі

в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаною з нею іншої справи, що

розглядається іншим судом.

В даному випадку суд не вбачає будь-яких перешкод щодо розгляду справи № 6/134

та вважає за можливе розглянути дану справу по суті не зупиняючи провадження за справою до розгляду іншої справи, а саме № 10/152пд/2011. В той же час, слід зазначити, що як вбачається із позовної заяви ТОВ «Сервіс-Авто»у справі № 10/152пд/2011, останній вважає, що кредитний договір № 135 від 03.04.07 є недійсним виходячи з того, що в ньому відсутні положення щодо відповідальності ПАТ «Брокбізнесбанк»за невиконання зобовязань за договором. Відповідно до норм діючого законодавства недійсність будь-якої частини правочину не тягне недійсність всього договору.

Крім цього слід зазначити, що у випадку розгляду справи № 10/152пд/2011 по суті та винесення відповідного рішення, рішення по справі № 6/134/2011 може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою заінтересованої сторони.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

03.04.2007 між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (позивач у справі, банк), та ТОВ «Сервіс-Авто»(відповідач у справі , позичальник), був укладений кредитний договір № 135 з додатковими угодами до нього (далі договір).

За умовами вказаного договору позивач зобовязується надати відповідачу кредитні кошти в сумі 250000,00 доларів США з терміном користування до 02.04.12, із сплатою14,5% річних. Додатковими угодами від 06.03.08,25.10.07,21.03.08,04.06.08,31.07.08,08.10.08, 30.08.10 були внесені зміни до кредитного договору та змінено розмір річних до 15,5% а потім до 18% річних.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 250000,00 дол. США.

Відповідно до умов договору позичальник зобовязаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків відповідно до положень договору та узгоджених графіків.

Згідно п. 2.4 договору в редакції додаткової угоди від 06.03.08 погашення основної суми здійснюється не пізніше 25 числа місяця, в якому це погашення відбувається.

Сплата процентів здійснюється щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому нараховані відсотки, а також в день повернення кредиту в повній сумі.

У звязку з тим, що відповідачем умови договору в повній мірі не виконувалися та не сплачувалися суми заборгованості та відсотків, позивач звернувся до суду з даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість за кредитом в сумі 237384, 00 доларів США, заборгованість за процентами в сумі 98997,11 доларів США. Крім цього позивачем до стягнення заявлені пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3977, 00 доларів США та пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 799,54 доларів США.

Відповідач проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представника позивача та надані ним докази суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики і відповідно до ст. 1046 ЦК України а договором позики одна сторона (позикодавець) передає у

власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як було вказано вище між сторонами укладено кредитний договір № 135 від 03.045.07 та додаткові угоди до нього ( арк. справи 14-22).

Статтею 1 договору в редакції додаткової угоди від 06.03.08 передбачено, що банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання кредит в сумі 250000,00 дол. США. Термін користування кредитом визначеним по 02.04.2012 р. Процентна ставка за користування кредитом узгоджена у розмірі 14,5%.

За додатковими угодами від 25.10.07, 21.03.08, 30.08.10 сторонами був узгоджений графік повернення кредиту.

Згідно п. 2.4 договору відповідач сплачує кредит щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця.

Згідно п. 2.7 договору проценти за поточний місяць сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому нараховані відсотки, а також в день повернення кредиту.

Додатковою угодою до договору від 04.06.08 було змінено процентну ставку до 15,5%, а додатковою угодою від 08.10.08 до 18% річних.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивачем на виконання умов кредитного договору № 135 надано відповідачу кредитні кошти в сумі 250000,00 дол. США. (арк. справи 30-106).

Згідно статті 6 договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення заборгованості за цим договором в повному обсязі в тому числі і у випадку несвоєчасної сплати (затримка більш ніж 7 днів) відсотків, пені та інших платежів.

Відповідач в свою чергу умови договору щодо дотримання строків та сум сплати кредиту виконував неналежним чином, у звязку з чим утворилась прострочена заборгованість за кредитом та відсотками.

За розрахунком позивача відповідач має заборгованість за кредитом в сумі 237384,00 дол. США та несплаченими процентами за період з 01 травня 2008 року по 17 липня 2011 року в сумі 98977,11 дол. США.

Відповідач доказів оплати простроченої заборгованості за кредитом та процентами до суду не надав, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині слід визнати обґрунтованими та задовольнити.

Згідно ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитним договором № 135 від 03.04.07 та відсотками, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

В той же час, п. 7.1 договору передбачено, що за прострочку повернення кредиту або процентів, банк має право нараховувати неустойку в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки, у звязку з чим позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 18.01.11 по 17.07.11 в сумі 3977,00 дол. США та за відсотками за період з 18.01.11 по 17.07.11 у сумі 799,54 дол. США.

Відповідач доказів належного виконання зобовязань за кредитним договором № 135 від 03.04.07 не надав, доводи позивача в цій частині не спростував, у звязку з чим нарахування пені також є обґрунтованим.

Виходячи зі змісту статей 546,548,549 ЦЕ України, зобовязання може забезпечуватися відповідно до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобовязання.

Статтею 6 ЦК України також передбачено, що сторони мають право укласти договір, врегулювавши відносини на свій розсуд, навіть якщо такий договір не передбачений законодавством але не суперечить йому.

Приймаючи до уваги викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто», Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станично-Луганське, вул. Октябрська, б. 8, код 32481580 на користь:

- Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк”, м. Київ, проспект Перемоги, 41, код 19357489, в особі Луганської філії АТ “Брокбізнесбанк”, м. Луганськ, вул. Шелкового, б.1, ідентифікаційний код 19065841, заборгованість за кредитом в сумі 237384, 00 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 98997,11 доларів США, пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3977, 00 доларів США , пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 799,54 доларів США, витрати по держмиту у сумі 3199,10 дол. США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 15.09.2011.

Суддя Т.А. Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько