Рішення № 18691936, 12.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.11 Справа № 8/113пн/2011

За позовом Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ, -

про зобовязання виконати певні дії.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від заявника Скворцова А.Ю. помічник прокурора, - посвідчення №1072 від 08.10.10 року;

від позивача ОСОБА_3 головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність № 01/03-30./5449/0/2-10 від 24.11.11 року;

від відповідача представник не зявився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимогу про зобовязання відповідача звільнити шляхом демонтажу кіосків земельну ділянку площею 0,0018 га, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская (біля будинку № 61), та земельну ділянку площею 0,0012, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская (біля будинку № 60), - кожна з яких ним що використовуються без правовстановлюючих документів.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 01.08.11 року до 18.08.11 року - у звязку з неявкою сторін та невиконанням ними вимог суду в частині подання витребуваних документів; з 18.08.11 року до 01.09.11 року та з 01.09.11 року до 12.09.11 року у звязку з неявкою відповідача та невиконанням ним вимог суду в щодо подання витребуваних документів.

До початку судового засідання 12.09.11 року прокурором та позивачем заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні вони повністю підтримали заявлені вимоги.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;30;40;46).

Так, судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві (м. Луганськ, кв. Героїв Сталінграду, 9, кв.49) була спрямована ухвала суду про порушення провадження по справі та призначення їх до слухання, - яку оператор поштового звязку повернув з доданням довідки "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.21).

Згідно довідці з ЄДР №10662873 від 28.07.11 року (а.с.24) та довідці Обласного адресного бюро №б/н від 28.07.11 року відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на яку суд 03.08.11 року за вих. №644 (а.с.30), 19.08.11 року за вих. №724 (а.с.40) та 02.09.11 року за вих. №483 (а.с.46) спрямував ухвали суду про відкладення розгляду справи.

Станом на день вирішення цього спору по суті оператор поштового звязку не повернув до суду жодне з цих поштових відправлень.

З огляду на викладене суд керується приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України та підпунктом 3.6 пункту 3 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами), де зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві; у разі відсутності сторін за адресою, вказаною у ЄДР, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Прокурор та позивач не заперечили проти розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наявних у ній доказів, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

09.02.04 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у нотаріальній формі було укладено договір оренди землі за реєстром №401, державна реєстрація №4583 від 12.02.04 року, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 01.09.03 року за №317/5 надав, а орендар прийняв в оренду терміном на 5 років під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торгівельного кіоску (некапітальна споруда) земельну ділянку площею 0,0012 га, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, (біля будинку №60) (пункти 1.1-1.2).

Зі змісту договору вбачається, що орендар зобовязаний у разі припинення або розірвання договору оренди землі повернути її орендодавцю у тижневий термін по акту приймання-передачі у стані, придатному для її подальшого використання (п.3.4.10).

Сторони узгодили усі інші істотні умови договору (а.с.14-15;16).

Земельна ділянка передана орендареві 09.02.04 року, що підтверджується двостороннім актом (а.с.16).

25.10.05 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у нотаріальній формі було укладено договір оренди землі за реєстром №3335, державна реєстрація №040540200194 від 22.11.05 року, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 27.09.05 року за №36/97 надав, а орендар прийняв в оренду на термін 27.09.10 року під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) кіоску "Морозиво" (некапітальна споруда) земельну ділянку площею 0,0018 га, нормативною грошовою оцінкою 10667,92 грн., яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, (біля будинку №61) (пункти 1.1-1.2).

Зі змісту договору вбачається, що орендар зобовязаний у разі припинення або розірвання договору оренди землі повернути її орендодавцю у тижневий термін по акту приймання-передачі у стані, придатному для її подальшого використання (п.20).

Сторони узгодили усі інші істотні умови договору (а.с.17-18;19).

Відповідач не заперечив факт передачі йому цієї земельної ділянки.

Як вбачається з вищевикладеного та наявних у справі доказів, термін дії першого договору добіг кінця 12.02.09 року, другого 22.11.10 року.

01.07.11 року за вих. №б/н Управлінням Луганської міської ради з питань побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування та захисту прав споживачів на адресу відповідача внесено припис: у строк до 10.07.11 року звільнити земельну ділянку площею 0,0018 га (а.с.11).

04.07.11 року Державною інспекцією з нагляду у сфері пожежної безпеки Ленінського району міста Луганська здійснено перевірку стану дотримання відповідачем протипожежної безпеки під час експлуатації обох вищезгаданих кіосків, при цьому встановлено низку порушень чинного законодавства та винесено постанови №112 від 04.07.11 року та №113 від 04.07.11 року, якими відповідачеві внесено приписи про припинення їх експлуатації (а.с.12-13).

08.07.11 року Управлінням Держкомзему у місті Луганськ Луганської області (далі Управління Держкомзему) здійснено перевірку дотримання земельного законодавства у діяльності відповідача, за результатами якої встановлено, що як перша (а.с.10), так і друга (а.с.9) земельні ділянки після закінчення термінів дії обох вищезгаданих договорів не звільнені та не повернуті орендодавцеві, що підтверджено відповідними актами, копії яких спрямовані на адресу орендаря поштою.

У судовому засіданні 01.09.11 року заявник та позивач надали до справи листа Управління Держкомзему за вих. №4-5-14/3510 від 26.08.11 року, яким воно повідомило про здійснення чергової перевірки стану дотримання відповідачем вимог земельного законодавства та вищезгаданого припису, в ході якої встановило, що станом на 26.08.11 року жодна з названих вище ділянок землі не звільнена.

Прокурор та позивач погодилися з таким висновком Управління.

Факти невиконання відповідачем умов договорів та приписів чинного законодавства про звільнення земельних ділянок після витоку термінів дії договорів їх оренди стали підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Заслухавши прокурора та позивача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

Статтею 93 Земельного кодексу визначено загальні підстави щодо права користування земельною ділянкою, а порядок надання її у користування врегульовано статтями 122-126 названого Кодексу, при цьому основоположним правилом у даному випадку є приписи ст. 123 ЗКУ, відповідно до яких надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих за результатами розгляду заяви особи, яка має бажання отримати земельну ділянку у користування, на підставі розробленого, узгодженого та затвердженого у встановленому порядку проекту землеустрою щодо її відведення.

Право на земельну ділянку посвідчується документами, зазначеними у статті 126 ЗК України, у т.ч. оренди земельної ділянки відповідним договором.

Правовідносини, які виникають між власником землі та орендарем, крім Земельного кодексу України, врегульовані спеціальним Законом України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі".

Відповідач не дотримався вищенаведених вимог чинного земельного законодавства.

Цей факт був незаперечно встановлений Управлінням Держкомзему відповідно до повноважень, наданих йому статтею 6 Закону України від 19.06.03 року №963-ІУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

З наданих до справи документальних доказів вбачається, що Управління, встановивши факт порушення земельного законодавства, вжило заходів, передбачених частиною 1 ст. 10 названого Закону, у т.ч. шляхом складання актів перевірок та протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, внесення приписів про усунення порушень земельного законодавства, звернення до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду.

В силу ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі закінчення терміну, на який його було укладено.

По справі незаперечно доведено, що термін дії обох вищезгаданих договорів скінчився

Згідно ст. 34 названого Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, між іншим, здійснюється шляхом: б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за низку зазначених у ній порушень, у т.ч. за порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обовязків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (п."д" ч.1 ст. 211).

Позивач належним чином довів, що відповідач після закінчення терміну дії обох договорів оренди земельних ділянок не звільнив їх.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44,47-1 та частиною 2 ст. 49 ГПК України, суд судові витрати у повному обсязі покладає на відповідача, оскільки він припустився порушення чинного законодавства та з його вини спір доведено до суду.

Судом взято до уваги, що на підставі п.30 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита на користь державного бюджету України у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1282 з Генеральна прокуратура та її органи звільнені від сплати на користь державного бюджету України від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Судові витрати з відповідача підлягають стягненню на користь державного бюджету України, оскільки відповідно до приписів п.30 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до п "б" ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 "Про державне мито" у разі звернення до господарського суду з немайновим позовом, до числа яких належить позов по цій справі, на користь Державного бюджету підлягає сплаті державне мито у розмірі 5 (85,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В силу постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1282 з відповідача на користь Державного бюджету України також підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 93,123-126,21 та 212 Земельного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43,44,47-1,ч.2 ст. 49,75, 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - звільнити земельну ділянку площею 0,0012 (дванадцять десятитисячних) га, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Совєтская, 60 (шістдесят), - шляхом демонтажу за власний кошт розташованого на ній торгівельного кіоску (некапітальної споруди).

3.Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 - звільнити земельну ділянку площею 0,0018 (вісімнадцять десятитисячних) га, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Совєтская, 61 (шістдесят один), - шляхом демонтажу за власний кошт розташованого на ній кіоску "Морозиво" (некапітальної споруди).

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, - на користь державного бюджету України:

№31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК 22090200, символ звітності банку 095, - державне мито в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп.; наказ видати Державній податковійінспекції у Артемівському районі міста Луганська;

№31217264700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013; одержувач коштів: УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ідентифікаційний код 24046582, КБК 22050003, символ звітності банку 264,- витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 12.09.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13 вересня 2011 року.

Суддя А.П. Середа