Рішення № 18691683, 06.09.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.11 Справа № 10/134/2011

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 14 090 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - юрисконсульт сектору договірної та претензійно-позовної роботи комерційного відділу, довіреність № 37 від 01.01.2011,

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 48872289 маси вантажу у розмірі 14090 грн. 00 коп.

Відповідач заявою від 26.08.2011 відповідач просить суд зменшити розмір штрафу в пять разів у звязку з тим, що ДП "Свердловантрацит" перебуває у дуже складному фінансовому становищі

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

06.02.2011 зі станції Красна могила Донецької залізниці ДП "Свердловантрацит" (Відповідач) згідно залізничної накладної № 48872289 відправлено вагон № 67856666 з вантажем Антрацит, станція призначення Ігрень Придніпровської залізниці.

Провізна плата за вказаний вагон 2818 грн. В залізничній накладній в графі спосіб визначення маси вказано на вагонних вагах 150 тон., правильність вказаних в накладній відомостей підтверджено посадовою особою Відповідача.

На станції призначення відповідно до вимог ст. 52 Статуту залізниць України на вимогу одержувача вантажу 09.02.2011 було здійснено перевірку маси вантажу у вказаному вагоні.

При переважуванні вагону на 150 тонних вагонних вагах встановлено в вагоні № 67856666 нетто 69700 кг., по накладній: нетто 71000, що складає різницю у вазі проти накладної в сторону зменшення на 1300 кг.

Для засвідчення цього факту складено комерційний акт АА № 038926/154 від 09.02.2011. В даному комерційному акті зазначено, що вантаж міг вміститися, люка, двері закриті, навантаження рівномірне без виїмок і заглиблень, нижче бортів на 30-40 мм. Вантаж маркований бороздами.

Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 2818 грн. х 5 = 14090 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 14090 грн.

Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу судом враховуються такі обставини:

- якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. По даній справі позивач не навів доказів наявності конкретних збитків у звязку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у накладній.

- враховується майновий стан відповідача, наявність значної кредиторської заборгованості Відповідача.

Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 7045 грн. 00 коп., що становить 50 % заявленого розміру, в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, а розмір штрафу зменшено судом.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацит", 94800 м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 1 ідентифікаційний код 32355669 на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 7045 грн. 00 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 140 грн. 90 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 09.09.2011.

Суддя Т.М.Мінська