Рішення № 18691617, 03.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 жовтня 2011 р. Справа 2/109/2011/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ Укртелеком" 03110, м. Київ, вул. Солом"янська, 3

до:Військової частини А-1185 21007, м. Вінниця-7

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державного казначейства у Вінницькій області, 21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29

про стягнення 27 696,37 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Вознюк К.В.

Представники

позивача, ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача, ОСОБА_2 - за дорученням;

третьої особи, не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ Укртелеком" до Військової частини А-1185 про стягнення 27 696,37 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання умов договору №279/8 від 01.03.2003 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.08.11р. порушено провадження у справі №2/109/2011/5003 з залученням до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державного казначейства у Вінницькій області. Вказаною ухвалою суду призначено справу до розгляду на 03.10.11 р.

03.10.11 р. в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача з наданих пояснень та направленого до суду відзиву проти позову заперечує, обґрунтовуючи свої доводи тим, що в зв'язку з нестабільністю в країні та необхідністю спрямування додаткових коштів на забезпечення обороноздатності України відповідачу не було виділено кошти на оплату послуг позивача, а тому просить в позові відмовити, в зв'язку з тим, що відповідач вжив всі залежні від нього заходи для належного виконання зобов'язання.

Крім того, просить суд залучити до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління зв'язку Збройних Сил України.

Дане клопотання відхиляється судом з огляду на те, що Головне управління зв'язку Збройних Сил України не є стороною за договором №279/8 від 01.03.03 р. на експлуатаційно - технічне обслуговування засобів зв'язку.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення третій особі від 26.08.2011 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.03.03 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ Укртелеком" згідно з п.1.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком") та Військовою частиною А-1185 був укладений договір №279/8 на експлуатаційно - технічне обслуговування засобів зв'язку (в подальшому Договір).

Пунктом 1 Договору передбачено, що Споживач (відповідач) приймає на експлуатаційно - технічне обслуговування за Актом приймання-передачі (Додаток №1) засоби і споруди зв'язку: кабель МКСАБ 4x4x1,2, апаратуру НУП К-60П, апаратуру станційну К-60П, згідно з паспортом (Додаток № 2) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Відповідно до п. п. 2.1.1. - 2.1.2. Договору Споживач зобов'язується планувати, фінансувати та здійснювати своїми силами роботи з капітального ремонту, розвитку та реконструкції засобів та споруд зв'язку у терміни, узгоджені Сторонами; своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг.

Пунктом 2.2.1. Договору встановлено, що Виконавець зобов'язується відповідно до п. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України надавати Споживачу передбачені Договором послуги зв'язку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов'язань Споживача щодо оплати послуг зв'язку та передбачених Додатком № 4.

Згідно з п. п. 3.1. - 3.3. Договору вартість технічного обслуговування засобів зв'язку Споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним за підставі рахунків Виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. При зміні тарифів вартість наданих послуг коригується відповідно до змін цін на послуги та вноситься в Договір окремим Додатком. Розрахунок вартості послуг наведений у Додатку 3 до Договору.

На виконання Договірних зобов'язань позивач надав відповідачу послуги зв'язку, що стверджується рахунками, описами поштових відправлень, розрахунками вартості послуг за місяць.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору за період з 01.01.11р. по червень 2011 р. свого обов'язку щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги не виконав, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем за вказаний період утворилась заборгованість в розмірі 26 578,74 грн. Наведене підтверджується відсутністю доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на зазначену суму.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надсилав відповідачу претензію №2680/06 від 08.06.2011р. з проханням погасити існуючу заборгованість.

П. 3.5. договору встановлено, що при невиконанні п.2.1.2. (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 542,71 грн. - пені, 429,65 грн. - інфляційних збитків та 145,27 грн. - 3% річних.

Враховуючи те, що відповідач протягом тривалого терміну борг за експлуатаційно-технічне обслуговування так і не погасив, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір №279/8 від 01.03.2003 року є договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 26578,74 грн. заборгованості за надані послуги експлуатаційно-технічного обслуговування підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем заявлено до стягнення 542,71 грн. - пені, 429,65 грн. - інфляційних збитків та 145,27 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п. 3.5. договору сторони зазначили, що при невиконанні п.2.1.2. (в разі затримки оплати) Замовник сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат не виявлено помилок в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, відносно вимоги про стягнення пені суд дійшов наступних висновків.

Враховуючи незадовільний фінансовий стан відповідача, а також прийнявши до уваги відсутність його вини в простроченні оплати наданих послуг суд дійшов висновку про зменшення розміру заявленої до стягнення пені враховуючи наступне.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п. 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.19994 року № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", в якому зазначається, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені суд взяв до уваги причини невиконання зобов'язання відповідачем (неналежне фінансування з бюджету).

Враховуючи викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує пеню на 50 % до 271,35 грн.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за надані послуги в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову зі зменшенням пені на 50 % до 271,35 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 50% до 271,35 грн.

3. Стягнути з Військової частини А-1185 (м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 08158686) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (вул. Солом"янська, 3, м. Київ, 03110, код ЄДРПОУ 16479714) 26 578,74, грн. -боргу, 271,35 грн. - пені, 145,27 грн. - 3 % річних, 429,65 грн. збитків від інфляції, 276,96 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам по справі та третій особі.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 10 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 03110, м. Київ, вул. Солом"янська, 3

3 - відповідачу 21007, м. Вінниця-7

4 - третій особі 21100 м. Вінниця, вул.Пирогова, 29.