Рішення № 18691424, 26.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

26.09.2011Справа №5002-23/2864-2011 За позовом Заступника прокурора м. Ялти (вул. Кірова, буд. 18, м. Ялта, АР Крим, 98600)

в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (вул. Кутузова, буд. 18/9, Печерський район, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 00032945)

До відповідачів: 1 Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради (вул. Севастопольське шосе, буд. 27, смт. Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98670; ідентифікаційний код 04367542)

2 Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; ідентифікаційний код 02583780)

3 Приватного акціонерного товариства «Лоция» (бульв. Дружби народів, буд. 10, Печерський район, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 24546092)

4 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

1)Федерації професійних спілок України (Майдан Незалежності, буд. 2, м. Київ, 01012; ідентифікаційний код 00014479).

2)Дочірнього підприємства «Санаторій «Ай-Петрі» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Алупкінське шосе, буд. 15, смт. Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98671; ідентифікаційний код 02650587)

про визнання недійсними рішень та договору купівлі-продажу майна, визнання права власності на майно та витребування майна з незаконного володіння

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився.

Від відповідача 1 ОСОБА_2, представ. за довір. № 02-13/633 від 30.08.2011 р.

Від відповідача 2 ОСОБА_3, представ. за довір. № 19-07/02 від 19.07.2011 р.

Від відповідача 3 не зявився.

Від відповідача 4 не зявився.

Від третьої особи 1 ОСОБА_4, представ. за довір. № 11/01-42/1189 від 08.06.2011 р.

Від третьої особи 2 ОСОБА_5, представ. за довір. б/н від 29.07.2011 р.

Прокурор Горна К.В., посвідч. № 11238

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів: 1) Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради; 2) Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»; 3) Закритого акціонерного товариства «Лоция»; 4) ОСОБА_1, в якому просить:

-поновити строк позовної давності;

-визнати недійсним рішення першого відповідача №178 від 22.11.2002 р. «Про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна санаторію «Ай-Петрі» за адресою: АДРЕСА_2, а саме: спальні корпуси №№ 10, 11, лікувальний корпус, клуб-їдальня, медпункт, туалет на пляжі і склад, котельні №№ 1, 2, елінг на пляжі літ. Л, приміщення для зберігання лежаків літ. О, приміщення ЛФК і кафе літнє на пляжі літ. Р, павільйон «Сон у моря» літ. П, склад літ. О”; за адресою: АДРЕСА_3 котельна № 3 (теплопункт); АДРЕСА_4: матеріальний склад, склад для зберігання будівельних матеріалів, продсклад, гараж, прохідна, пральня, столярна майстерня літ. В за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця»;

-визнати за державою Україна в особі Фонду державного майна України по м.Києву право власності на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а саме: спальні корпуси №№ 10, 11, лікувальний корпус, клуб-їдальня, медпункт, туалет на пляжі і склад, котельні №№ 1, 2, елінг на пляжі літ. Л, приміщення для зберігання лежаків літ. О, приміщення ЛФК і кафе літнє на пляжі літ. Р, павільйон «Сон у моря» літ. П, склад літ. О”; за адресою: смт Кореїз, вул. Алупкінське шосе, 36-б котельна № 3 (теплопункт); АДРЕСА_4: матеріальний склад, склад для зберігання будівельних матеріалів, продсклад, гараж, прохідна, пральня, столярна майстерня літ. В;

-визнати недійсним рішення Виконкому Кореїзської селищної ради №200 від 25.07.2003 р. «Про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна санаторію «Ай-Петрі» на будівлю павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплицю літ. К площею 84,9кв. метрів; туалет літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташоване за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_1 за ЗАТ «Лоция»;

-визнати недійсним укладений 30.10.2003 р. між ЗАТ «Лоция» і ОСОБА_1 договір купівлі-продажу майна, а саме: будівлю павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплицю літ. К площею 84,9 кв. метрів; туалет літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташоване за адресою: АДРЕСА_2;

-витребувати з незаконного володіння відповідача-4 майно, отримане за спірним договором, а саме: будівлю павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплицю літ. К площею 84,9 кв. метрів; туалет літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Разом з тим, прокурор просить судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою ГС АР Крим від 08.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі; залучено Федерацію незалежних профспілок України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Разом з поданням позовної заяви, прокурор в порядку ст. 67 ГПК України надав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплицю літ. К площею 84,9 кв. метрів; туалет літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні 28.07.2011 р. представником Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого перший відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішень №178 від 22.11.2002 р. та №200 від 25.07.2003 р. Позиція Виконкому Кореїзької селищної ради ґрунтується на тому, що відповідач в силу своїх повноважень не повинен був перевіряти обєм повноважень керівника Дочірнього підприємства «Санаторій «Ай-Петрі» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Спірні рішення, на думку відповідача, були винесені на підставі висновків Ялтинського бюро технічної інвентаризації, листа № 1222 «а» від 19.11.2002 р.; та повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

В ході розгляду справи судом встановлено, що повним найменуванням юридичної особи відповідача-2 є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», та відповідача-3 Приватне акціонерне товариство «Лоция», про що зазначено у відповідній ухвалі суду від 28.07.2011 р.

Крім того, вказаною ухвалою суду залучено Дочірнє підприємство «Санаторій «Ай-Петрі» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

10.08.2011 р. до канцелярії суду представником ДП «Санаторій «Ай-Петрі» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» надані письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких третя особа-2 просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні 10.08.2011 р. надав суду копії завдань Генеральної прокуратури України про проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження майна професійних спілок від 31.05.2011 р., чим, на його думку, обґрунтовується необхідність поновлення строків позовної давності.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.08.2011 р. відмовлено Заступнику прокурора м. Ялти у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплицю літ. К площею 84,9 кв. метрів; туалет літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

15.08.2011 р. на адресу суду від третьої особи-1 надійшли письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог заступника прокурора м. Ялти в повному обсязі. Крім того, третьою особою повідомлено про здійснення правонаступництва, в результаті якого всі права і обовязки Федерації незалежних профспілок України перейшли до Федерації професійних спілок України (Майдан Незалежності, буд. 2, м. Київ, 01012; ідентифікаційний код 00014479). Вказане третя особа-1 підтверджує наданим статутом, в якому зазначено про ці зміни.

Крім того, до суду надійшло клопотання від представника Федерації професійних спілок України, в якому третя особа просить припинити провадження у справі в частині визнання недійсними рішень Виконкому Кореїзької селищної ради № 178 від 22.11.2002 р. і № 200 від 25.07.2003 р., оскільки вказаний спір, на його думку, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

17.08.2011 р. на виконання попередніх ухвал суду від Прокуратури м. Ялта надійшли копії матеріалів інвентарних справ КП ЯМР БТІ.

Від Фонду державного майна України 18.08.2011 р. надійшли письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких позивач підтримав позицію прокурора і просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

13.09.2011 р. представником ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» наданий відзив на позов, згідно до положень якого другий відповідач вважає, що в його статутному капіталі відсутня частка державної власності, з огляду на це він вільно міг розпоряджатися належним йому майном. Крім того, відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

В судовому засіданні 13.09.2011р. прокурор надав клопотання про поновлення строку на подачу позовної заяви, позов просив задовольнити у повному обсязі. Крім того, клопотав про виключення з числа відповідачів ОСОБА_1 та залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, у звязку із чим, просив виключити пункти 5 і 6 прохальної частини позову.

Прокурор в судове засідання зявився, підтримав позов з врахуванням поданої заяви.

Фонд державного майна України в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про час та місце слухання справи проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не повідомив.

Представник Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради в судове засідання зявився, проти позову заперечував за мотивами, викладеними у відзиві.

Представник Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в судове засідання зявився, проти доводів прокурора заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позов.

Відповідачі 3 і 4 явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце слухання справи проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки не сповістили.

Представники третіх осіб 1,2 в судове засідання зявилися, проти позову заперечували.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників відповідачів 1 і 2, третіх осіб 1 і 2, висновок прокурора, суд

Встановив :

На підставі рішення виконкому Кореїзької селищної ради № 178 від 22.11.2002р. за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна санаторія «Ай-Петрі» за адресою: АДРЕСА_2, а саме: спальні корпуси №№ 10, 11, лікувальний корпус, клуб-їдальня, медпункт, туалет на пляжі і склад, котельні №№1,2, елінг на пляжі літ. Л', приміщення для зберігання лежаків літ.О', приміщення ЛФК і кафе літнє на пляжі літ. Р', павільйон «Сон у моря» літ. П', склад літ.О"; за адресою: АДРЕСА_4 котельна №3 (теплопункт); АДРЕСА_3: матеріальний склад, склад для зберігання будівельних матеріалів, продсклад, гараж, прохідна, пральня, столярна майстерня літ.В.

Крім того, 30.12.1996р. Санаторій «Ай-Петрі» (Орендодавець) та ЗАТ «Лоция» (Орендар) уклали договір оренди майна.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Орендодавець передав Орендарю павільйон №7 літ.С, теплицю літ.К та приміщення туалету літ.Р, розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 6 договору передбачено, що орендар має право внести орендні платежі за весь строк оренди достроково, після чого майно переходить у власність орендаря. Орендар має право викупити орендоване майно по балансовій вартості за виключенням суми зносу, при цьому майна, що викупається зменшується на суму орендних платежів. Викуп орендованого майна передбачається даним договором і додаткового документального оформлення не потребує.

09.01.2003р. ЗАТ «Лоція» сплатило оговорену суму, на підставі чого рішенням виконкому Кореїзької селищної ради № 200 від 25.07.2003р. оформлено право власності ЗАТ «Лоція» на будівлю павільйону літ.С площею 143,6 кв.м, теплицю літ.К площею 84,9кв.м, туалет літ.Р площею 26,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

30.10.2003р. ЗАТ «Лоция» уклала договір купівлі-продажу з ОСОБА_1, відповідно до якого право власності на нежитлові будівлі загальною площею 254,5 кв.м., а саме: будівлю павільйону літ.С площею 143,6 кв.м.; теплицю літ.К площею 84,9 кв.м.; туалет літ.Р площею 26,0 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 перейшло до ОСОБА_1

Суд вважає, що позовні вимоги прокурора частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

На виконання Постанови Ради Міністрів охорони здоров'я УРСР № 606 від 23.04.1960р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР" усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я зобов'язане було передати у строк до 1 травня 1960 року Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку, санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок.

Згідно п.2 вказаної Постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради міста Києва №1971 від 23.12.1991 року зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751234350 грн., що становить 92,92 % розміру статутного фонду.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державної власністю України.

Таким чином майно передане до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" є державною власністю.

Згідно зі ст. 1 Тимчасового Положення «Про Фонд державного майна України», затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Відповідно до ст. 225 Цивільного кодексу Української РСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Згідно з актом від 24.01.1992 року на підставі Постанови Президії Ради Федерації незалежних профспілок України від 22.11.1991р. «Про створення акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» у власність останнього передано майно територіальних санаторно-курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку, тощо, згідно переліку до акту від 24.01.1992р., у тому числі й санаторій «Ай-Петрі», передано у відання, а не у власність Української Республіканської ради профспілок (Укрпрофради), а відтак, правонаступники останньої не вправі були розпоряджатись спірним майном, як власники.

На момент оформлення права власності в Україні існувала державна (загальнонародна) і колгоспно-кооперативна власність, і ніхто не мав права використовувати державну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях (ст. 10 Конституції України 1978 року, що діяла на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність» від 07.02.1991р. № 697- XII лише власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а статтею 34 цього Закону визначено, що загальнодержавну (республіканську) власність складають, зокрема, об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно.

Таким чином, на підставі наведених норм права Президія Ради Федерації незалежних Профспілок України не вправі була своєю постановою від 22.11.1991р. передавати за актом від 24.01.1992 року у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» спірне майно, яке є державною власністю.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 1 ГПК України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається ю особою.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи викладене, рішення виконкому Кореїзької селищної ради № 178 від 22.11.2002р. прийнято з порушенням норм закону та підлягає визнанню недійсним, а спірне майно підлягає поверненню власникові - державі в особі Фонду державного майна України на підставі ст.ст.387, 388 ЦК України.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним рішення Виконкому Кореїзської селищної ради №200 від 25.07.2003 р. «Про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна санаторію «Ай-Петрі» на будівлю павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплицю літ. К площею 84,9кв. метрів; туалет літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташоване за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_1 за ЗАТ «Лоция», суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п.4, 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01.01.2004, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до спірних цивільних правовідносин слід застосовувати правила Цивільного кодексу Української РСР, який діяв до 01.01.2004р.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. Недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності (ст.50 ЦК УРСР).

Відповідно до статуту Санаторію «Ай-Петрі» зареєстрованого 13.01.1995р. Санаторій є спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом переважно пульманологічного нетуберкульозного характеру.

Відповідно до п.3 розділу 3 статуту майно санаторія відповідно до статуту об'єднання «Ялтакурорт» належить йому на праві повного господарського відповідності з діючим законодавством, без права передачі у власність колективу, юридичних і окремих осіб.

Санаторій «Ай-Петрі» у відповідності з діючим законодавством і за узгодженням з об'єднанням «Ялтакурорт» має право здавати в оренду іншим підприємствам, організаціям, закладам і окремим громадянам, закріплене за ним будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу (п.4 розділ 3 статуту).

Уклавши спірний договір без узгодження з об'єднанням «Ялтакурорт» Санаторій «Ай-Петрі» фактично самостійно розпорядився не належним йому майном.

Спірне нерухоме майно (павільйон № 7 літ.С, теплиця літ.К та приміщення туалету літ. Р) перебуває на балансі санаторію і належить державі.

Враховуючи викладене, відчуження державного майна відбулося всупереч волі держави та з порушенням норм діючого на той час законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, орендодавцем даного нерухомого майна міг виступати Фонд державного майна України і лише вказаний орган міг надавати згоду на укладання спірного в порядку, передбаченому ст.9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Такий висновок підтверджується Роз'ясненнями Президії ВАСУ від 25.05.00 N02-5/237 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного і комунального майна, згідно з якими господарські суди повинні виходити з того, що статтею 5 Закону в імперативному порядку визначені органи, яким надано право бути орендодавцями. Щодо цілісних комплексів підприємстві, їх структурних підрозділив та нерухомого майна, що є державною власністю, а також майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації (корпоратизації), окрім майна, яке належить до майнового комплексу Національної академії наук України, орендодавцями можуть бути Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Згідно ст.202 ГК України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін, зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки, договір б/н від 30.12.1996р. укладено особою, яка не мала повноважень його укладати, тобто не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; суперечить нормам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та положенням Цивільного Кодексу України, він є нікчемним.

З урахуванням викладеного, підлягає визнанню недійсним й рішення виконкому Кореїзької селищної ради № 200 від 25.07.2003р.

В частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного 30.10.2003р. між ЗАТ «Лоция» і ОСОБА_1 та витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 майна, отриманого за спірним договором, а саме: будівлі павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплиці літ. К площею 84,9 кв. метрів; туалету літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки ОСОБА_1 є фізичною особою.

При вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, суд враховує, що позивачем у даній справі, в інтересах якого звернувся прокурор, є Фонд державного майна України, якому не було відомо про прийняття спірного рішення, в той час як приписи статті 76 ЦК УРСР так і статті 261 ЦК України, чинного на цей час, пов'язують початок перебігу строку позовної давності з виникненням права на позов саме у особи, права якої порушено, тобто у даному разі - у позивача по справи, а не у прокурора, який статусу позивача не має, а є самостійним учасником судового процесу.

Статтею 83 ЦК УРСР було встановлено, що не застосовується позовна давність до вимог державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних громадських організацій та громадян.

Відповідно до п. 6 Заключних та перехідних положень ЦК України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

За правилами ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органа державної влади або органа місцевого самоврядування, яким порушено право власності.

Про зазначені порушення прокуратурі стало відомо під час проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження майна професійних спілок у травні- червні поточного року. Фонду державного майна України про зазначені порушення не було відомо до часу проведення перевірки і заявлення позову, таким чином строк позовної давності підлягає поновленню як пропущений з поважних причин.

Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідачів 1, 2, 3 згідно ст. 49 ГПК України.

В судовому засіданні 26.09.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, п.1 ч.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Поновити строк позовної давності.

2.Позов задовольнити частково.

3.Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради №178 від 22.11.2002 р. «Про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна санаторію «Ай-Петрі» за адресою: АДРЕСА_2, а саме: спальні корпуси №№ 10, 11, лікувальний корпус, клуб-їдальня, медпункт, туалет на пляжі і склад, котельні №№ 1, 2, елінг на пляжі літ. Л, приміщення для зберігання лежаків літ. О, приміщення ЛФК і кафе літнє на пляжі літ. Р, павільйон «Сон у моря» літ. П, склад літ. О”; за адресою: АДРЕСА_3 котельна № 3 (теплопункт); АДРЕСА_4: матеріальний склад, склад для зберігання будівельних матеріалів, продсклад, гараж, прохідна, пральня, столярна майстерня літ. В за ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця».

4.Визнати за державою Україна в особі Фонду державного майна України по м.Києву право власності на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а саме: спальні корпуси №№ 10, 11, лікувальний корпус, клуб-їдальня, медпункт, туалет на пляжі і склад, котельні №№ 1, 2, елінг на пляжі літ. Л, приміщення для зберігання лежаків літ. О, приміщення ЛФК і кафе літнє на пляжі літ. Р, павільйон «Сон у моря» літ. П, склад літ. О”; за адресою: АДРЕСА_3 котельна № 3 (теплопункт); АДРЕСА_4: матеріальний склад, склад для зберігання будівельних матеріалів, продсклад, гараж, прохідна, пральня, столярна майстерня літ. В.

5.Визнати недійсним рішення Виконкому Кореїзської селищної ради №200 від 25.07.2003р. «Про оформлення права власності на обєкт нерухомого майна санаторію «Ай-Петрі» на будівлю павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплицю літ. К площею 84,9кв. метрів; туалет літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташоване за адресою: м. Ялта, АДРЕСА_1 за ЗАТ «Лоция».

6.В частині позовних вимог про визнання недійсним укладеного 30.10.2003 р. між ЗАТ «Лоция» і ОСОБА_1 договору купівлі-продажу майна, а саме: будівлі павільйону літ. С площею 143,6 кв. метрів; теплиці літ. К площею 84,9 кв. метрів; туалету літ. Р площею 26,0 кв. метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 вищевказаного майна, отриманого за спірним договором, провадження у справі припинити.

7.Стягнути з Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради (вул. Севастопольське шосе, буд. 27, смт. Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98670; ідентифікаційний код 04367542) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.

8.Стягнути з Виконавчого комітету Кореїзької селищної ради (вул. Севастопольське шосе, буд. 27, смт. Кореїз, м. Ялта, АР Крим, 98670; ідентифікаційний код 04367542) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.

9.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; р/р 2600838 у 5-й Київській філії АППБ «Аваль», МФО 322614, ідентифікаційний код 02583780) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.

10.Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (юрид. адреса: вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, Печерський район, м. Київ, 01033; пошт. адреса: а/с 34, м. Київ, 01019; р/р 2600838 у 5-й Київській філії АППБ «Аваль», МФО 322614, ідентифікаційний код 02583780) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.

11.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лоция» (бульв. Дружби народів, буд. 10, Печерський район, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 24546092) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 28,33 грн.

12.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Лоция» (бульв. Дружби народів, буд. 10, Печерський район, м. Київ, 01103; ідентифікаційний код 24546092) дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 78,66 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.