Рішення № 18691334, 29.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

29.09.2011Справа №5002-29/2959-2011 За позовом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» (98600, м. Ялта, вул. Горького, 30, код ЄДРПОУ 03348324);

До відповідача Коктебельської селищної ради (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1);

До іншого відповідача Комунального підприємства Коктебельської селищної ради «Коктебель» (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1);

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Бастіон-Крим» (95013, м. Сімферополь, вул.. Залеська, 23);

Про визнання незаконним а скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність №1992 від 22.07.2011 р.;

Від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність від 22.03.2011р.;

Від іншого відповідача ОСОБА_3., представник, довіреність від 02.08.2011р.;

Від третьої особи ОСОБА_1., представник, довіреність №8 від 20.07.2011 року;

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» звернулося до господарського суду АР Крим із позовом до відповідачів Коктебельської селищної ради та Комунального підприємства Коктебельської селищної ради «Коктебель» з позовними вимогами визнати незаконним та скасувати рішення 69-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 27.05.2010 р. №3074 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду Комунальному підприємству «Коктебель» із змінами, прийнятими рішенням 71-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 24.06.2010 р. №3157 та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.07.2010 р., укладений між Коктебельською селищною радою та Комунальним підприємством «Коктебель». Крім того, позивач просить покласти судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно технічного забезпечення судового процесу на відповідачів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Коктебельської селищної ради від 27.05.2010 р. №3074 02 липня 2010 року між Коктебельською селищною радою та Комунальним підприємством «Коктебель» укладено договір оренди землі, розташованої за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, район ріки Арматлук і бази відпочинку «Юнга», на період до 27.05.2015 р., для організації і обслуговування пляжного комплексу. Цільове призначення земельної ділянки, площею 0,2040 га - для рекреаційного призначення, УКЦІЗ - 1.17. (п. 17 Договору).

На замовлення Кримського протизсувного управління у 1985-1990 роках були побудовані Берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель із 3-х комплексів загальною довжиною 3,0 км., що знаходяться в межах територіальної громади Коктебельської селищної ради.

Згідно п.20 Переліку додатку 3 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.03.2000 року №982-2/2000 „Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим" Берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель у складі 3-х комплексів загальною довжиною 3,0 км віднесено до майнової належності Автономної Республіки Крим та які знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління».

Приймаючи рішення про передачу в оренду земельну ділянку Комунальному підприємству «Коктебель» для організації і обслуговування пляжного комплексу, Коктебельська селищна рада в порушення абз. 4 ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та Декрету Кабінету Міністрів України №26-92 від 31.12.1992 р. фактично передала в користування штучно створений хвильогасящий пляж, який є берегоукріплювальною спорудою та відноситься до державної власності.

Вважаючи, що прийнятим рішенням Коктебельська селищна рада порушила законні права позивача щодо здійснення необхідної господарської діяльності, останній звернувся до суду із позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.07.2011р. позовну заяву Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» прийнято до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено розгляд справи у судовому засіданні та залучено в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «СК «Бастіон-Крим».

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.08.2011р. суд продовжив строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 26.09.2011р., за результатами якого оголошено перерву в засіданні, позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити, за мотивами, викладеними у відзиві на позов, який надійшов до суду 26.09.2011р., вважаючи, що спірне рішення Коктебельської селищної ради прийнято нею в межах своїх повноважень, основуючись на законі та не порушує жодних прав та інтересів позивача, а тому не підлягає скасуванню.

Даний відзив оглянуто судом у судовому засіданні та долучено в матеріали справи.

Інший відповідач КП Коктебельської селищної ради «Коктебель» надав у судове засідання 26.09.2011р. заяву в порядку ст. 22, ст. 38 ГПК України про витребування з архіву «Укрпівденгідрокомунбуд» копію індивідуального проекта на будівництво берегоукріплюючих споруд Коктебельської бухти 2-ий пусковий комплекс смт. Планерське, прийнятих в експлуатацію згідно акту державної прийомної комісії.

Крім того, іншим відповідачем надано заяву в порядку ст. 22, ст. 38 ГПК України про витребування у Феодосійського міжрайонного БТІ дані про те, чи зареєстроване, і якщо так, то за ким, право власності на берегоукріплюючі споруди Коктебельської бухти 2-ий пускового комплексу смт. Планерське, які прийняті в експлуатацію згідно акту державної прийомної комісії про прийом закінченого будівництва обєкту в експлуатацію, затвердженого рішенням Кримоблвиконкому 09.01.1990г. за №11.

Суд розглянув вказані клопотання у судовому засіданні 26.09.2011р., долучив їх в матеріали справи, однак вважає необхідним відхилити їх, у звязку з тим, що в матеріалах справи наявна Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 29.06.1992 р. №110-1 «Про розмежування майна державної «Республіки Крим) власності та власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)», прийнятої у відповідності до Постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення вдію Закону Української РСР «Про власність» №885-ХП від 26.03.1991 р., згідно яких майновий комплекс Кримського протизсувного управління віднесено до загальнореспубліканської власності Криму.

Також іншим відповідачем надано клопотання про доручення в матеріали справи копій статутних документів всього на 48 аркушах.

Суд задовольнив вказане клопотання та долучив його разом з копіями документів в матеріали справи.

У продовженому судовому засіданні 29.09.2011р. позивач наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, підтримуючи свою позицію, викладену у позовній заяві та надав довідку від 28.09.2011р., яка судом долучена в матеріали справи.

Відповідач у судовому засіданні підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов, наданому у попередньому судовому засіданні.

Інший відповідач КП Коктебельської селищної ради «Коктебель» надав відзив на позов, згідно з яким проти позову заперечує, просить суд в задоволенні позову відмовити, вважаючи, що на момент розгляду справи позивачем не надані належні докази, що підтверджують право власності на гідротехнічні споруди, зокрема на берегоукріплюючі споруди Коктебельської бухти 2-ий пускового комплексу смт. Фланерське.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

27.05.2010р. рішенням 69-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради №3074 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду Комунальному підприємству «Коктебель» із змінами, прийнятими рішенням 71-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 24.06.2010 р. №3157, вирішено: затвердити Комунальному підприємству «Коктебель» проект землеустрою по відведенню в оренду земельної ділянки для організації і обслуговування пляжного комплексу, площею 0,2040 га, УКЦІЗ - 1.17., розташованої за адресою: смт. Коктебель, район ріки Арматлук і бази відпочинку «Юнга»; передати в оренду з правом суборенди Комунальному підприємству «Коктебель» земельну ділянку, площею 0,2040 га, для організації і обслуговування пляжного комплексу, код цільового використання - 1.17.(для рекреаційного призначення), розташованої за адресою: смт. Коктебель, район ріки Арматлук і бази відпочинку «Юнга», кадастровий номер 0111645700:01:001:1468, за рахунок земель загального користування в межах смт. Коктебель, у тому числі по угіддям: відкриті землі без рослинного покрову чи з незначним рослинним покриттям (67), у тому числі піски (включаючи пляжі) (69). (а.с. 12, 13). На підставі рішення Коктебельської селищної ради №3074 від 27.05.2010 р. 02.07.2010 року між Коктебельською селищною радою та Комунальним підприємством «Коктебель» укладено договір оренди землі, розташованої за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, район ріки Арматлук і бази відпочинку «Юнга», на період до 27.05.2015 р., для організації і обслуговування пляжного комплексу. Цільове призначення земельної ділянки, площею 0,2040 га, - для рекреаційного призначення, УКЦІЗ - 1.17 (а.с. 14-19).

Предметом даного спору є визнання недійсним рішень органу місцевого самоврядування щодо набуття Комунальним підприємством «Коктебель» права оренди на земельну ділянку та визнання недійсним укладеного на їх підставі договору оренди землі.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.

Як на підставу визнання недійсним спірного рішення та договору, позивач посилається на перевищення Коктебельською селищною радою повноважень, визначених чинним законодавством України, а саме в порушення абз. 4 ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» та Декрету Кабінету Міністрів України №26-92 від 3 1.12.1 992 р.

Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід зясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.

При цьому, обраний спосіб захисту права повинен кореспондуватися із характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права.

За загальним правилом, підставою для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт, а обовязковою умовою - порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Подаючи позов до суду, позивач вказує на порушення своїх майнових прав та інтересів, в результаті прийняття Коктебельською селищною радою рішення №3074 від 27.05.2010р.

Так, Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» є державним підприємством, що входить до складу майна, яке належить Автономній Республіці Крим, та знаходиться у сфері управління Республіканського комітету Автономної республіки Крим із будівництва та архітектури, який є його органом управління.

Як вказує позивач, на замовлення Кримського протизсувного управління у 1985-1990 роках були побудовані Берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель із 3-х комплексів загальною довжиною 3,0 км., що знаходяться в межах територіальної громади Коктебельської селищної ради.

Берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель у складі відкісно-ступінчатої набережної, штучно створеного щебеневого хвильогасящого пляжу, підпірної стіни вздовж моря, набережної, відповідно до актів державної приймальної комісії прийняті Кримським протизсувним управлінням до експлуатації (а.с. 42-46).

Відповідно до п.6 постанови Ради Міністрів Української РСР від 26.06.1986 р. №238 «Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнувань» Берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель, включаючи штучно створені хвильогасящі пляжі, взяті на баланс Кримського протизсувного управління і враховані у складі основних фондів з визначенням амортизаційних відрахувань по нормам, встановленим для основних гідротехнічних споруд.

Додатком №1 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 29.06.1992 р. №110-1 «Про розмежування майна державної «Республіки Крим) власності та власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)», прийнятої у відповідності до Постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення вдію Закону Української РСР «Про власність» №885-ХП від 26.03.1991 р., майновий комплекс Кримського протизсувного управління віднесено до загальнореспубліканської власності Криму.

Берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель у складі 3-х комплексів загальною довжиною 3,0 км віднесено до майнової належності Автономної Республіки Крим та знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління», що підтверджується пунктом 20 Переліку - додатку 3 до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.03.2000 року №982-2/2000 „Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим "(а.с. 34-41).

Згідно діючих будівельних норм та правил - БНІП 2.06.01-86 «Гідротехнічні споруди. Основні положення проектування», БНІП 2.01.15-90 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування», та Державних будівельних норм ДБН В. і. 1-3-97 «Інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення», Інструкції щодо заповнення форми звітності №1-изт (річна), штучно створені хвильогасящі пляжі є берегоукріплювальною спорудою та відносяться до основних гідротехнічних споруд.

Частиною 2 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що гідротехнічні споруди є спорудами загальнодержавного значення, які не підлягають приватизації та не можуть бути об'єктами оренди.

Таким чином, передана в оренду земельна ділянка площею 0,2040 га, за адресою: смт. Коктебель, район ріки Арматлук і бази відпочинку «Юнга» Комунальному підприємству «Коктебель» для організації і обслуговування пляжного комплексу, за рішенням 69-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 27.05.2010 р. №3074 із змінами, прийнятими рішенням 71-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 24.06.2010 р. №3157, є пляжем, що входить до складу штучно створеного хвильогасящого пляжу 2-го комплексу Берегоукріплювальних споруд Коктебельської бухти смт. Коктебель в районі ріки Арматлук, та є гідротехнічною спорудою, яка відноситься до державної власності.

Згідно частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 3 статті 73 Господарського кодексу України обумовлено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно ч. 1 ст.141 цього Кодексу до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Пунктом 5.2. Статуту КРП «Протизсувне управління» визначено, що майно Підприємства входить до складу майна, яке належить Автономній Республіці Крим, і закріплюється за ним на праві господарського відання (а.с. 47-56).

Я вбачається з матеріалів справи, згідно довідки КРП «Протизсувне управління» берегоукріплювальні споруди, що на захід від р. Арматлук у складі: набережної, відкісно-ступінчатої споруди з верхньою будовою, пандусного спуску і штучно створеного хвильогасящого пляжу, входить до ділянки №5 2-го комплексу Берегоукріплювальних споруд Коктебельської бухти смт. Коктебель, знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління» на праві господарського відання та є його основними фондами.

Таким чином, Коктебельська селищна рада, приймаючи рішення про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду Комунальному підприємству «Коктебель» та передачу її в оренду, розпорядилася хвильогасящими пляжами - гідротехнічними спорудами, які закріплені за Кримським протизсувним управлінням на праві господарського відання, за відсутності наданих їй на це повноважень.

Згідно з приписами статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного Суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства-та / або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно п. 2 Роз'яснення Президії Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнань недійсними актів державних чи інших органів» обов'язковою умовою визнання недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації позивача у справі.

Як встановлено судом, у виконання рішення Коктебельської селищної ради від 27.05.2010 р. №3074 із змінами, прийнятими рішенням Коктебельської селищної ради від 24.06.2010 р. №3157, між Коктебельською селищною радою та Комунальним підприємством «Коктебель» 02 липня 2010 року між було укладено договір оренди землі, розташованої за адресою: АР Крим, м. Феодосія, смт. Коктебель, район ріки Арматлук і бази відпочинку «Юнга», на період до 27.05.2015 р., для організації і обслуговування пляжного комплексу.

Відповідно до ст.648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна позиція висвітлена Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року, а саме пунктом 18 визначається, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України, до яких належать: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами.

Слід зазначити, що чинним законодавством встановлений вичерпний перелік підстав, за якими правочин є недійсним.

Відповідно до пунктів 1 і 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Оскільки судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 02 липня 2010 року укладений між Коктебельською селищною радою та Комунальним підприємством «Коктебель» на підставі рішення Коктебельської селищної ради від 27.05.2010 р. №3074 із змінами, прийнятими рішенням Коктебельської селищної ради від 24.06.2010 р. №3157, які прийняті з порушенням вимог діючого законодавства України, то і сам договір оренди земельної ділянки від 02.07.2010 р. підлягає визнанню недійсним.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) на момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Оскільки Коктебельська селищна рада на момент укладення спірного договору не була ані власником, ані особою, якій належать майнові права на гідротехнічні споруди, та враховуючи те, що рішення 69-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 27.05,2010 р. №3074 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду Комунальному підприємству «Коктебель» із змінами, прийнятими рішенням 71-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 24.06.2010 р. №3157, є незаконним, та як наслідок, підлягає визнанню недійсним і договір оренди земельної ділянки від 02 липня 2010 року, укладений між Коктебельською селищною радою та Комунальним підприємством «Коктебель».

При цьому доводи відповідачів, викладені у відзивах на позов цілком спростовуються наявними в матеріалах справи документами та вищевикладеним.

За таких обставин справи вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати рішення 69-ї сесії 5-го скликання Коктебельської селищної ради від 27.05.2010 р. №3074 «Про затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду Комунальному підприємству «Коктебель» недійсним.

3. Визнати договір оренди земельної ділянки від 02.07.2010 р., укладений між Коктебельською селищною радою (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1, ЗКПО 04367418) та Комунальним підприємством Коктебельської селищної ради «Коктебель» (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1, ЄДРПОУ 32945756) недійсним.

4. Стягнути з Комунального підприємства Коктебельської селищної ради «Коктебель» (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1, ЄДРПОУ 32945756) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, ЄДРПОУ 32945756) державне мито у розмірі 42,50грн.

5. Стягнути з Комунального підприємства Коктебельської селищної ради «Коктебель» (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1, ЄДРПОУ 32945756) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Коктебельської селищної ради (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1,ЗКПО 04367418) у дохід державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200, в банку одержувачу: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) державне мито у розмірі 42,50грн..

7. Стягнути з Коктебельської селищної ради (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1,ЗКПО 04367418) у дохід державного бюджету (р/р 31214264700002; одержувач: Державний бюджет м. Сімферополь; код платежу: 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; банк одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь) 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.