Рішення № 18691214, 04.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. <поле для ввода - № кабинета >

РІШЕННЯ

Іменем України

04.10.2011Справа №5002-9/2651-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства “Крименерго”, м. Сімферополь, вул. Київська 74/6 (м. Євпаторія, вул. Л. Українки, 4, ЄДРПОУ 00131400).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Відкритий офіс”, (96500, Сакський район, с. Ліснівка, вул. Гагаріна, 1а); (97416, м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 28) (ЄДРПОУ 31883799).

Про стягнення 2968,09 грн.

Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача| - ОСОБА_1., представник, дов. пост. № 361 Д від 22.04.2011 року

Від відповідача - Зуб Н.Р., директор.

Суть спору: позивач Публічне акціонерне товариство “Крименерго”, м. Сімферополь (ЄДРПОУ 00131400) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Відкритий офіс” (ЄДРПОУ 31883799) про стягнення суми заборгованості по акту про порушення ПКЕЕ в розмірі 2968,09 грн. та судові витрати.

Позивні вимоги мотивовані тим, що між Публічним акціонерним товариством “Крименерго” та відповідачем був укладений договір постачання електричної енергії №727 від 16.05.2006р. 20.03.2009 р. представниками Євпаторійського РЕМ ВАТ «Крименерго» на об'єкті відповідача офіс за адресою: м. Євпаторія, вул.. Фрунзе, 28 було виявлене порушення Правил користування електричної енергією (далі ПКЕЕ) що виразилося в самовільному знятті та переносі лічильника без письмового дозволу ВАТ «Крименерго». По факту виявленого порушення складений акт № 105584. 28.04.2009 р. акт № 105584 був розглянутий на комісії ВАТ "Крименерго". Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії проведений на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006р. №562.Сумма, що підлягає відшкодуванню, склала 2968,09 грн.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов вх. №25123 від 12.07.2011р. (а.с.40-41)

17.08.2011р. та 26.09.2011р. від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача (а.с.80-81, 97-98).

У судовому засіданні 26.09.2011року була оголошена перерва до 04.10.2011року до 10:30 годин для розгляду судом наданих позивачем заперечень.

04.10.2011року судове засідання відбулось у присутності представника позивача - ОСОБА_1., представник, дов. пост. № 361 Д від 22.04.2011 року. Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, до дню слухання справи від нього надійшло клопотання про переніс судового засідання (вих. №20 від 30.09.2011р.).

Розглянувши дане клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення. У матеріалах справи достатньо документів для розгляду справі по суті.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, суд

В с т а н о в и в:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

16.05.2006р. між сторонами був укладений договір №727 про постачання електричної енергії.

Відповідно до розділу 1 договору про постачання електричної енергії Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додаткам до них, які є його невід'ємними частинами.

Розділом 2 договору сторони передбачили, що у час виконання умов цього договору, а також рішення всіх питань, яки не обґрунтовані цім договором, сторони зобовязуються керуватися діючим законодавством України, у частості, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електроенергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.2.3 Договору встановлений обов'язок споживача сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатків № 4.1 і № 4.2.

Пунктом 3.1.1 Договору встановлене зустрічне право постачальника на отримання плати за електричну енергію, що поставляється та інших платежів, зумовлених вказаним Договором.

Згідно з пунктом 4.2.3 Договору споживач несе відповідальність за самовільні зміни в схемі обліку електроенергії, пошкодження засобів обліку, втручання в їх роботу та зняття пломб, споживання електроенергії поза засобів обліку та ін. У разі вказаних дій споживач сплачує постачальнику вартість збитків, розрахованих відповідно до Методики, затвердженої НКРЕ України.

20.03.2009 р. представниками Євпаторійського РЕМ ВАТ «Крименерго» на об'єкті відповідача офіс за адресою: м. Євпаторія, вул.. Фрунзе, 28 було виявлене порушення Правил користування електричної енергією (далі ПКЕЕ) що виразилося в самовільному знятті та переносі лічильника без письмового дозволу ВАТ «Крименерго». По факту виявленого порушення складений акт № 105584.

Акт було складено на підставі пункту 6.41 ПКЕЕ в присутності представника споживача. Оскільки споживач відмовився підписати акт перевірки, представниками Євпаторійського РЕМ ВАТ «Крименерго» зроблена запис про відмову від підпису.

Відповідно до пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками Постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг та сума недорахованої електричної енергії. Споживач має оплатити розрахункові документи за збитки спричинені енергопостачальнику протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

28.04.2009 р. акт № 105584 був розглянутий на комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією. Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії проведений на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006р. № 562.Сумма, що підлягає відшкодуванню, склала 2968,09 грн.

Позивач 13.05.2009 р. предявив відповідачу рахунок №0727/058/0509Ш1 на суму 2968,09 грн., який був отриманий представником відповідача 26.05.2009 р. У цій же день представником відповідача був отриманий протокол №3501 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією з додатками.

Проте, відповідач у порушення умов укладеного між сторонами договору та вимог Правил користування електричною енергією не оплатив суму у розмірі 2968,09 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 3.2 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан приладів обліку несе та організація, на балансі якої вони знаходяться. Згідно з додатком № 3.1 до договору № 727 від 16.05.2006р. про постачання електричної енергії прилад обліку знаходиться на балансі споживача.

Доводи відповідача щодо усного дозволу з боку Євпаторійського РЕМ на самостійне зняття приладу обліку безпідставні та не підтверджені доказами. Рахунок № 1103/58 та акт прийому-передачі робіт № 1 від 19.11.2007р., на які посилається відповідач, свідчать лише про проведення робіт по перевірці схеми обліку та не підтверджують факту того, що вказана перевірка була проведена після переносу лічильника.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доводи відповідача, викладені у відзиву на позов, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 2968,09грн. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Рішення комісії оформлене протоколом №3501 від 28.04.2009 р. споживачем в судовому порядку не оскаржене, а отже протокол №3501 від 28.04.2009 р., відповідно до якого розглянуто Акт № 105584 від 20.03.2009 р., на даний час є дійсним і як наслідок - належним доказом по даній справі.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 04.10.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 04.10.2011 р.

З огляду на викладене|з врахування, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ|розв'язав|:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Відкритий офіс”, (96500, Сакський район, с. Ліснівка, вул. Гагаріна, 1а; 97416, м. Євпаторія, вул. Фрунзе, 28, р/р 2600044314001 в КРУ КБ «ПриватБанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 31883799) на користь Публічного акціонерного товариства “Крименерго” в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства “Крименерго” (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; 97408, м. Євпаторія, вул. Л. Українки, 4, р/р 260363451142 в ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805 ЗКПО 00131400) 2968,09грн. заборгованості по акту про порушення Правил користування електричною енергією № 105584, 102.00 грн. державного мита та 236.00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПетухова Н.С.