Рішення № 18690872, 22.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2011Справа №5002-11/2728-2011 За позовом Заступника прокурора міста Ялти (АР Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 18) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ вул. Кутузова, 18/9 ,(ЄДРПОУ 20055032).

До відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівадійське подвіря”, м.Ялта, вул. Батуріна, 44, літ. Н (ЄДРПОУ 31683203).

До відповідача 2. Дочірнього підприємства “Ялтакурорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Ялта, вул. Леніна, 17 (ЄДРПОУ 02650587).

За участю третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», (01000, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41);

2) Дочірнього підприємства «Санаторій «Лівадія», закритого акціонерного товариства «Укрпрофоздоровниця» (98600, м. Ялта, а/с 366).

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, скасування державної реєстрації права власності та спонукання до повернення майна

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник, дов. у справі

Від відповідачів 1) не зявився.

2) ОСОБА_2., представник за довіреністю;

Від третьої особи не зявився.

Від прокуратури Горна О.В., посвідчення.

Сутність справи:

Заступник прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівадійське подвіря”, м. Ялта (ЄДРПОУ 31683203) та відповідача 2 - Дочірнього підприємства “Ялтакурорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Ялта (ЄДРПОУ 02650587) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.12.2001р. №010104-2001/141, укладений між ДП “Ялтакурорт”ЗАТ ЛОЗПСУ “Укрпофоздоровниця” та ТОВ Лівадійське подвіря”; скасування державної реєстрації про права власності на нежитлове приміщення аерофотарію загальною площею 230,9м2 санаторію “Лівадія”, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Лівадія, пров. Батуріна, 44, літ “Н”, у реєстровій книзі Комунального підприємства Ялтинської міської ради “Бюро технічної інвентаризації”та у єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно; зобовязання ТОВ “Лівадійське подвіря” повернути ЗАТ ЛОЗПСУ “Укрпофоздоровниця” майно, отримане за спірним договором та стягнення судових витрат.

Ухвалою ГС АР Крим від 01.07.2011 р. справа була призначена до слухання суддею Ловягіною Ю.Ю.

18.08.2011 р., автоматизованою системою документообігу господарського суду АР Крим справа була розподілена на суддю Потопальського С.С. та присвоєний номер 5002-11/2728-2011, у звязку із тимчасовою непрацездатністю та перебуванням на лікарняному судді господарського суду АР Крим Ловягіної Ю.Ю.

Ухвалою ГС АР Крим від 13.07.2011 р., ( том1, а.с.60) судом була прийнята до розгляду заява прокурора про уточнення позовних вимог, а саме в частині:

-визнання недійсним укладеного між Дочірнім підприємством “Ялтаткурорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздорониця” та ТОВ “Лівадійське подвіря” 24 грудня 2001 року договору №010104-2001/141 купівлі-продажу нежитлового приміщення аерофотарію площею 230,9м2 санаторію “Лівадія”, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”;

- зобовязання ТОВ “Лівадійське подвіря” повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України майно санаторію “Лівадія”, а саме: нежитлове приміщення аерофотарію загальною площею 230,9м2, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення першого та другого відповідача, та прокурора, суд

встановив:

24.12.2011 р. між Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Ялта, (продавець) (правонаступник - Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Лівадійське подвіря”, м.Ялта, (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення аерофітарія санаторія «Лівадія», який розташований за адресою: м.Ялта, смт.Лівадія, вул.Батуріна, д.44, літер «Н».

Прокурор вважає, що вказаний договір укладений всупереч вимогам чинного законодавства України з огляду на те, що майно, передане до статутного фонду ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, є державною власністю.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

На виконання постанови Ради Міністрів Української РСР №606 від 23.04.1960 р. “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР” усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я УРСР зобов'язане було передати у строк до 01.05.1960 р. Українській республіканській Раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Згідно пунктів 2, 5 казаної Постанови майно передавалося профспілковим організаціям у відання.

При цьому суд зазначає, що чинне на той час законодавство УРСР передбачало можливість існування різних форм власності, регламентувало інститут власності, правовий режим відповідної форми власності та порядок відчуження майна.

Статтею 5 Конституції УРСР від 30.01.1937 року було визначено, що соціалістична власність в УРСР має або форму державної власності (всенародне добро), або форму кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів, власність кооперативних об'єднань).

Стаття 53 Цивільного кодексу УРСР 1922 року, який був чинним на момент передання майна у відання Українській республіканській Раді профспілок, передбачала, що розрізняється власність: а) державна (націоналізована і муніципалізована); б) кооперативна; в) приватна.

Отже, відсутність в постанові Ради міністрів УРСР №606 від 23.04.1960 р. прямої вказівки про передачу майна у власність, однозначно вказує на відсутність наміру власника УРСР в особі уповноваженого органу Ради Міністрів УРСР відчужувати санаторії, будинки відпочинку та пансіонати та передавати їх у власність Українській республіканській Раді профспілок.

Відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР “Про захист суверенних прав власності Української РСР” від 29.11.90 № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. (Постанова втратила чинність з дня затвердження Верховною Радою України Державної програми приватизації на підставі Постанови ВР № 2164-ХІІ від 04.03.92).

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.91 №1452-ХІІ “Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” та Законом України від 10.09.91 № 1540-ХІІ “Про підприємства, установи та організації союзного впорядкування, розташовані на території України” майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29.11.90 майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю постановою від 10.04.92 № 2268-ХІІ “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України” тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні громадських організацій.

У подальшому, постановою Верховної Ради України №3943-XII від 04.02.94 зобовязано Кабінет Міністрів України визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконуватимуть ці функції до законодавчого визначення правонаступників.

За таких обставин, саме Фонд державного майна України уповноважений державою здійснювати функції щодо управління майном громадських організацій колишнього Союзу РСР, що розташоване на території України.

Згідно статті 1 Тимчасового Положення “Про Фонд державного майна України”, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.92, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Належність профспілок до загальносоюзних громадських організацій підтверджується їх Статутом.

Так, згідно Статуту професійних спілок СРСР, який затверджено постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.87, професійні союзи СРСР складали масову громадську непартійну організацію. Цілями діяльності якої у тому числі було управління соціальним страхуванням трудящих, а також управління оздоровницями, які перебували у їх віданні.

Відповідно до розділу другого Статуту, організаційна структура профспілок будувалася за територіальним та галузевим принципом. У республіках діяли республіканські, краєві, обласні ради.

Згідно розділу третьому Статуту вищим органом професійних спілок був зїзд, а також Всесоюзна центральна рада професійних спілок, яка діяла у період між з'їздами.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Таким чином, майно передане до статутного фонду ЗАТ ЛОЗПУ “Укрпрофоздоровниця” є державною власністю.

З постанови Ради конфедерації профспілок СРСР №2-1а від 18.11.1990 р. та договору про закріплення прав з володіння, користування та розпорядження майном від 18.11.1990 р., вбачається, що майнові комплекси санаторіїв були одержані Федерацією незалежних профспілок України саме від громадської організації союзного підпорядкування.

Враховуючи викладене, відчуження державного майна шляхом внесення його Федерацією незалежних профспілок України до статутного капіталу ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця” відбулося всупереч волі власника держави України, та з порушенням норм діючого на той час законодавства.

Частиною 7 ст.179 ГК України, передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Майно закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», що було передане за спірним договором Товариству з обмеженою відповідальністю “Лівадійське подвіря”, м.Ялта, є державною власністю, відповідно до ст.1 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 р. № 1540-ХII.

Відповідно до п.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, згідно статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Постановою ВСУ від 30.06.2009 року за результатами розгляду касаційної скарги ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця” на постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2009 року у справі № 2-24/4765-2008 за позовом ТОВ “Альянс КС”до ДП “Санаторій “Ударник”для дітей з батьками та ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця”, про визнання права власності та стягнення 12500000,00 грн. (т.1 а.с. 48, 52) висловлено правову позицію Верховного Суду України щодо правового статусу майна ПрАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздоровниця”, згідно якої це майно є державною власністю.

Згідно до ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка мала право його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Все вищенаведене свідчить про обґрунтованість вимог щодо визнання недійсним укладеного між Дочірнім підприємством “Ялтаткурорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздорониця” та ТОВ “Лівадійське подвіря” 24 грудня 2001 року договору №010104-2001/141 купівлі-продажу нежитлового приміщення аерофотарію площею 230,9м2 санаторію “Лівадія”, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н” та зобовязання ТОВ “Лівадійське подвіря” повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України майно санаторію “Лівадія”, а саме: нежитлове приміщення аерофотарію за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”.

Однак, як свідчать матеріали інвентарної справи домоволодіння № 44 по вул.Батуріна, перший поверх приміщення аерофітарію була знесена, в зв`язку з чим площа вказаної будівлі складає 85,5 м2., за таких обставин, вказана будівля підлягає поверненню площею розміром 85,5 м2.

Оскільки частина приміщення площею 145,4 кв.м. знесена на момент розгляду справи, то в цій частині позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що позивач має право звернутись до суду за відшкодуванням збитків пов`язаних із вчиненням недійсного правочину відповідно до п.2 ст. 216 ЦК України.

За таких обставин, заявлені прокурором позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме щодо:

-визнання недійсним укладеного між Дочірнім підприємством “Ялтаткурорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздорониця” та ТОВ “Лівадійське подвіря” 24 грудня 2001 року договір №010104-2001/141 купівлі-продажу нежитлового приміщення аерофотарію площею 230,9м2 санаторію “Лівадія”, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”;

- зобовязання ТОВ “Лівадійське подвіря” повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України майно санаторію “Лівадія”, а саме: нежитлове приміщення аерофотарію загальною площею 85,5 м2, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при поданні позову прокурором було подано заяву про визнання причини пропуску строку на подачу даного позову поважною з огляду на те, що про виявлені порушення прокуратурі міста Ялта стало відомо лише під час проведення перевірки за дорученням Прокуратури АР Крим, при ознайомленні у червні 2011 р. з матеріалами інвентарної справи КП ЯМР “Бюро технічної інвентаризації ”, однак враховуючи момент, з якого органам прокуратури стало відомо про порушення права державної власності, суд не вважає строк позовної давності пропущеним.

22.09.2011 року у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.09.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним укладений між Дочірнім підприємством “Ялтаткурорт” ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздорониця” та ТОВ “Лівадійське подвіря” 24 грудня 2001 року договір №010104-2001/141 купівлі-продажу нежитлового приміщення аерофотарію площею 230,9м2 санаторію “Лівадія”, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”.

3. Зобовязати ТОВ “Лівадійське подвіря”, (м.Ялта, вул. Батуріна, 44, літ. Н; ЄДРПОУ 31683203) повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України майно санаторію “Лівадія”, а саме: нежитлове приміщення аерофотарію загальною площею 85,5 м2, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”.

4. В частині зобовязання ТОВ “Лівадійське подвіря”, (м.Ялта, вул. Батуріна, 44, літ. Н; ЄДРПОУ 31683203) повернути на користь держави в особі Фонду державного майна України майно санаторію “Лівадія”: нежитлове приміщення аерофотарію площею 145,4 м2, за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н” відмовити.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства “Ялтакурорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, (98600, м. Ялта, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 02650587), до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.

6. Стягнути з Дочірнього підприємства “Ялтакурорт” Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, (98600, м. Ялта, вул. Леніна, 17; ЄДРПОУ 02650587), до місцевого бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівадійське подвіря”, (м.Ялта, вул. Батуріна, 44, літ. Н; ЄДРПОУ 31683203) до місцевого бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 42,50 грн. державного мита.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лівадійське подвіря”, (м.Ялта, вул. Батуріна, 44, літ. Н; ЄДРПОУ 31683203) до місцевого бюджету м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи в Господарському суді АР Крим) 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

8. В частині повернення нежитлового приміщення аерофотарію, розташованого за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, пров. Батуріна, 44 літ. “Н”, площею 145,4 м2, у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.