Постанова № 18690717, 18.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5005/3910/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:Демидової А.М.,

Коваленко С.С.,

Воліка І.М. (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення від 07.04.2011

господарського суду Дніпропетровської області та на постановувід 15.06.2011 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 5005/3910/2011

господарського суду Дніпропетровської області за позовомДочірнього підприємства "Фаубеха-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаубеха" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 35157,93 грн.

В судове засідання прибули представники сторін: позивачане зявились; відповідачаОСОБА_2 (дов. від 17.11.2009 № 2937); ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач Дочірнє підприємство "ФауБеХа-Офір" Товариство з обмеженою відповідальністю "Офір Лтд" (яке є правонаступником Дочірнього підприємства "Фаубеха-Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаубеха" (надалі ДП "Фаубеха-Дніпро" ТОВ "Фаубеха")) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) про стягнення 35157,93 грн., з них: 15168,37 грн. заборгованість за поставлений товар, 15168,37 грн. штраф згідно п. 12.4 Контракту, 968,50 грн. 3% річних, 3852,69 грн. інфляційні втрати, посилаючись на невиконання відповідачем умов Контракту поставки товару № 73 від 01.01.2008 в частині розрахунків за поставлений товар за накладною № 04320 від 03.12.2008.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011 у справі № 5005/3910/2011 (суддя Манько Г.В.), позовні вимоги ДП "ФауБеХа-Офір" ТОВ "Офір Лтд" задоволено; стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємство "ФауБеХа-Офір" ТОВ "Офір ЛТД" заборгованість за поставлений товар 15 168,37 грн., штраф 15 168,37 грн., 3% річних 968,50 грн., інфляційні втрати 3852,69 грн., держмито 351,58 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 (колегія суддів: Павловський П.П. головуючий, судді Швець В.В., Чус О.В.), апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011 у справі №5005/3910/2011 залишено без змін; здійснено заміну найменування Дочірнього підприємства "ФауБеХа-Офір" Товариства з обмеженою відповідальністю "Офір ЛТД", позивача у справі №5005/3910/2011 на Дочірнє підприємство "Фаубеха - Дніпро" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаубеха".

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач ФОП ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, частини 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 47, 22, 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди не надали належної правової оцінки правовідносинам сторін та прийняли рішення, які не ґрунтується на повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі виходив з того, що на підставі Контракту поставки товару № 73 від 01.01.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, останньому за видатковою накладною № 04320 від 03.12.2008 поставлений товар на суму 15168,37 грн., оплату якого необхідно було здійснити відповідно до п. 8.3 Контракту, зокрема, протягом чотирнадцяти календарних днів після отримання партії товару; за 10 днів до закінчення строку дії Контракту (до 21.12.2008) у покупця не повинно бути заборгованості перед постачальником. При цьому в пункті 12.4 Контракту, сторони погодили, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобовязань протягом дії Контракту винна сторона сплачує штраф у розмірі вартості невиконаних зобовязань. Разом з тим, покупець (відповідач) за поставлений товар на суму 15168,37 грн. у строки визначені Контрактом не розрахувався, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 17.12.2008. На час розгляду справи суду не надано доказів погашення заборгованості на суму 15168,37 грн., а тому з урахуванням вимог ст. ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, якими визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином, у встановлені строки, відповідно до договору та актів цивільного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається; при цьому боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог.

Переглядаючи справу апеляційний господарський суд залишив рішення місцевого господарського суду без змін з тих же підстав, залишивши поза увагою доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1

Однак такі висновки колегія вважає передчасними з огляду на неповне встановлення судами обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення заборгованості за Контрактом поставки товару № 73 від 01.01.2008, по неоплаченій видатковій накладній № 04320 від 03.12.2008 за поставлений товар на суму 15168,37 грн.

З видаткової накладної № 04320 від 03.12.2008 вбачається, що умовою продажу по замовленню СФ-04320 (03.12.2008) є попередня оплата товару. При цьому судами не зясовано на підставі якого договору (контракту) здійснено замовлення по зазначеній накладній.

За умовами Контракту № 73 від 01.01.2008, зокрема в п. 2.1, сторонами визначено, що поставка товару здійснюється за замовленням покупця; номенклатура товарів зазначається в рахунках на кожне замовлення. Порядок розрахунків визначено у розділі 8 Контракту та зазначено, що оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків постачальника (п. 8.1.); оплата здійснюється на протязі 14 календарних днів після отримання кожної партії Покупцем (п.8.3), тобто за Контрактом № 73 сторони встановили, що оплата поставленого товару здійснюється з відстрочкою платежу.

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що поставлений товар по накладній № 04320 від 03.12.2008 сплачений 03.12.2008, що підтверджується банківською випискою. Разом з тим, зазначені обставини попередніми судовими інстанціями не досліджувались.

Таким чином, судами не встановлено на підставі якого договору (контракту) здійснено поставку товару за видаткової накладної № 04320 від 03.12.2008; не перевірено правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій на підставі Контракту № 73, з урахування оплати поставленого товару за спірною накладною.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що за приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а тому зобовязаний перевірити законність договору, на якому ґрунтуються позовні вимоги, з урахуванням того, що відповідач у касаційній скарзі посилається на не підписання з позивачем Контракту № 73 від 01.01.2008 .

З наведеного слідує, що обставини справи досліджені неповно, що позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права до дійсних обставин справи і правовідносин сторін. Порушення норм процесуального права є підставою для скасування прийнятих у справі судових актів і направлення справи на новий розгляд.

Під час повторного розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення: повно і обєктивно дослідити обставини справи, зясувати дійсні правовідносини сторін і правильно застосувавши до них діючі норми процесуального та матеріального права, винести законне, обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2011 у справі № 5005/3910/2011 скасувати, а справу № 5005/3910/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : С.С. Коваленко

І.М. Волік