Постанова № 18688010, 13.10.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-4351/11

П О С Т А Н О В А

13 жовтня 2011 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий суддя Медушевська А. О. ,

при секретарі Бикової А.В., Крохмальової Я.Е.,

за участю прокурораКаденка Д.О., Леська С.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області Каденко Д.О. від 29.07.2011 року про порушення кримінальної справи та обєднання кримінальних справа відносно директора ТОВ «Технополіс-1» ОСОБА_1, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області Каденко Д.О. про порушення кримінальної справи та обєднання кримінальних справ від 29.07.2011 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, в якій просить скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно нього, як незаконну та таку, що порушує його права, не відповідає нормам КК України, КПК України та Конституції України. В оскаржуваній постанові приводом до порушення кримінальної справи зазначений акт №254/23-3/32498133 від 21.03.11 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технополіс-1», рахує, що таке твердження не відповідає дійсності та фактичним обставинам. Зазначає, що акт складений з порушенням законодавства України в односторонньому порядку, без повідомлення та підписів в акті посадових осіб ТОВ «Технополіс-1», так як повідомлення про проведення перевірки до товариства надійшло лише 22.03.2011 року, тобто вже після проведення перевірки. Зазначає, що в акті перевірки вказано, що у разі надходження відповідей від основних постачальників, що підтверджують сплату ПДВ до бюджету, дана сума ПДВ буде відшкодована на розрахунковий рахунок платника в установі банку, та що сума відшкодування переноситься до рядка 26 декларації з ПДВ «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту». Тобто за результатами вказаної перевірки не виявлено незаконного чи не правомірного віднесення до податкового кредиту ТОВ «Технополіс-1» будь-яких сум. В зв'язку із чим немає підстав стверджувати, що мало місце незаконне обернення чужого майна на його користь або на користь інших осіб. Також зазначає, що оскаржувана постанова не вказує на конкретні неправомірні дії, якими вчинено замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, якими саме фактами це підтверджується та у чому полягає склад злочину з огляду на таке, що відповідно до ст. 3.1.1. ЗУ «Про податок на додану вартість» об'єктові оподаткування є операції платників податків з «поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України». Відповідно до п.п. 7.2.6. ЗУ «Про податок на додану вартість» визначено, що «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту», а п.п. 7.4.1. того ж закону «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється і більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. ст. 6, 8 цього Закону протягом такого звітного періоду. Вказує, що ТОВ «Технополіс-1» на момент проведення документальних виїзних позапланових перевірок були наявні оригінали податкових накладних на усі поставки товару, на підставі яких було задекларовано податковий кредит, то відсутні будь-які підстави на зменшення суми бюджетного відшкодування. Поставка товару та його реалізація підтверджуються усіма необхідними документами, передбаченими чинним законодавством України та відображені належним чином у обліку підприємства та фінансово-господарській звітності ТОВ«Технополіс-1», що надає можливість товариству відносити відповідні суми по поставці товару до податкового кредиту, суми по реалізації товару - до додаткового зобов'язання. Тобто, вважає,що податкові декларації з ПДВ за червень 2008 року та січень 2009 року складені відповідно до вимог законодавства України на підставі первинних документів фінансово-господарських документів вчасно та у спосіб передбачений законодавством. Зазначив, що не відповідає дійсності твердження про фіктивність підприємств, вона нічим не підтверджена та відсутнє будь яке посилання на кримінальну справу за ознаками злочину чи постанови суду про визнання підприємств «фіктивними», а їх діяльність фіктивним підприємством. Вважає відсутніми приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав повністю, зіславшись, на викладені в ній обставини, просив її задовольнити. Зазначив, що він взагалі не був обізнаний про проведення перевірки ТОВ «Технополіс-1» в 2011 році, з травня 2009 року він не працює на підприємстві. Зазначив, що постановою Соломянського районного суду м. Києва скасована аналогічна постанова слідства від 15.07.2011 року, яка на даний час набрала законної сили. Просив скаргу задовольнити в повному обсязі.

Прокурор доводи, викладені у скарзі в судовому засіданні не визнав, вважає, що скарга є безпідставною, а доводи заявника необґрунтованими, кримінальну справу порушено у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а тому просив залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що законним приводом до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, задокументованих у матеріалах кримінальної справи №13-8139, зокрема в акті №254/23-3/32498133 від 21.03.11 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технополіс-1». Підставами для порушення справи служать достатні дані, які вказують на наявність в діях директора ТОВ «Технополіс-1» ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області Каденко Д.О. 29.07.2011 року порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Технополіс-1» ОСОБА_1, за фактом замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах за червень 2008 року на суму 2 513 667,70 грн., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 5 ст.191 КК України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав до порушення кримінальної справи. Відповідно вимог цієї статті, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Відповідно до ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Обєктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 191 КК України, виходячи з кваліфікуючих, може бути вчинений у формі: 1) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; 2) розтрати такого майна зазначеною особою; 3) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент по постачанню, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така-правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майнового найму. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю

Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставами для порушення справи служать достатні дані, які вказують на наявність в діях директора ТОВ «Технополіс-1» ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.5 ст.191 КК України, що не заперечував в судовому засіданні прокурор.

Приводами для порушення зазначеної кримінальної справи стали безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, задокументованих у матеріалах кримінальної справи №13-8139, зокрема в акті №254/23-3/32498133 від 21.03.11 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технополіс-1».

Постанова про порушення кримінальної справи та обєднання кримінальних справ вмотивована тим, що директор ТОВ «Технополіс-1» (код ЄДРПОУ 32498133) ОСОБА_1, з метою незаконного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету, документально створив видимість здійснення ніби - то проведеної у червні 2008 року фінансово-господарської операції з придбання побутової техніки з підприємством ТОВ «УКР ТВМ» та в подальшому, в порушення п.п.1.8 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, безпідставно заявив до бюджетного відшкодування в червні 2008 року суму податку на додану вартість в розмірі 2 513 667,70 грн. на розрахунковий рахунок підприємства у банківській установі.

За результатами проведення працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області документальної перевірки ТОВ „Технополіс-1», після отримання результатів зустрічних перевірок щодо підтвердження постачання побутової техніки та сплати до бюджету податку на додану вартість, 21.03.2011 року складено акт №254/23-3/32498133, згідно якого виявлено допущені порушення п.п.1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97- ВР, у зв'язку із чим заявлену у червні 2008 року суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2 513 667,70 грн., не підтверджено, чим попереджено перерахування бюджетних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Технополіс- 1» на вказану суму.

Тобто, директор ТОВ «Технополіс-1» ОСОБА_1, виконав усі можливі дії, направлені на заволодіння державними коштами шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок підприємства ТОВ «Технополіс-1» в розмірі 2 513 667,70 грн., однак з незалежних від нього причин, діями співробітників ДПІ у Києво-Святошинському районі, не довів злочин до кінця.

Слідством були надані наступні матеріали, які стали приводами та підставами до порушення кримінальної справи: Постанова про порушення кримінальної справи, Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.07.2011 р., Лист № 14-32 від 22.06.2011 р., Службова записка №147/23-3м від 31.03.2011 р., Акт №254/23-3/32498133 від 21.03.2011 р., Податкове повідомлення-рішення №0000012301/0 від 21.03.2011 р., Супровідний лист №9041/7/23-910 від 29.03.2011 р., Акт №305/23-9/35 761557 від 29.03.2011 р., Пояснення ОСОБА_2 від 17.06.2009 р., Пояснення ОСОБА_2 від 04.06.2009 р., Статут «Техностар компані», Протокол №1 від 28.02.2008 р., Договір №20/0508-3 від 20.05.2008 р., Додаткова угода №1/1 від 10.06.2010 р., Договір оренди № 01/05/09-ТС від 01.05.2009 р., Запит №16843 від 08.12.2008 р., Заява, Довідка №1835/26-06/52 від 12.03.2009р., Довідка №48286 від 13.03.09 р., Реєстраційні документи, Первинні документи, Довіреність, Спецповідомлення від 29.07.2009 р., Відомість з ЦБД ДПА про суми виплачених доходів, Схема товарно-грошових потоків ТО В «Технополіс 1», Лист №07.1-3/4 від 07.04.2011 р. Лист №2307/7/28-01 від. 07.04 2011 р., Декларації з ПДВ, Довідка, Лист №0711-1850 від 29.04.11 р., Лист № 0711-1887 від 05.05.11 р., Обвинувальний висновок від 19.05.2010р., Постанова № 1-592/10 від 07.06.2010 р., Лист № 0711-314 від 27.05.2011 р., Лист № 0711-315 від 27.05.2011 р., Лист № 07/122111 від 31.09.11 р., Лист №0711-2227 від 30.05.11 р., Лист №20711-2228 від 30.05.11 р., Лист №0711-2223 від 30.05.11 р., Лист №0711-2224 від 30.05.11 р., Лист № 0711-2225 від 30.05.11 р., Лист №0711-2226 від 30.05.11 р., Лист №0711-2229 від 30.05.11 р., Паспорт ОСОБА_3, Пояснення ОСОБА_3 від 31.05.2011 р., Паспорт ОСОБА_4, Пояснення ОСОБА_4, Лист №07/1-314 від 07.04.11 р., Лист №3563/7/26-01 від 02.06.11 р., Лист №415/7/26-01 від 30.06.11 р., Лист №4152/7/26-01 від 30.06.11 р., Лист №4146/7/26-01 від 30.06.11 р., Лист №2102/7/26-009/2177 від 05.04.11 р., Лист №2597/7/26-009/2597 від 06.05.11 р., Лист №2101/7/26-009/21 78 від 05.04.11 р., Лист №1430/10/26-012/2179 від 05.04.11 р., Службова записка №3662/7/26-01 від 08.06.2011 р., Службова записка №2121/7/26-009/123 від 06.04.11 р. Вимоги, повідомлення з ЦБД ДПА про суми виплачених доходів, Запит №1623/7/23-323 від 25.03.11 р., Запит №572/7/23-319 від 17.01.11 р., Запит №25556/7/23-1106 від 17.12.2008 р., Запит №26909/7/23-1110 від 12.10.2010р., Лист №21585/7/23-0910 від 23.12.2008 р., Лист №5131/7/23-323 від 12.12.2008 р., рапорти, супровідні, вказівки по кримінальній справі.

Оцінюючи представлені в матеріалах перевірки дані, в своїй сукупності, та докази з позицій їх відповідності, допустимості та достатності для висновку про наявність чи відсутність обєктивних ознак даного злочину в діях ОСОБА_1, вважаю недостатніми підстави для висновку постанови про замах на заволодіння ОСОБА_1 чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а рішення про винесення постанови про порушення кримінальної справи необґрунтованим та передчасним.

Виходячи з вищевикладеного, наданих матеріалів перевірки, надходжу до висновку, що відповідних, допустимих та достатніх даних, які б вказували на наявність події та ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в діях ОСОБА_1 при винесенні постанови не було, а тому і не було приводів та підстав до порушення кримінальної справи.

Таким чином, в порушення вимог ст. ст. 94,98 КПК України в постанові від 29.07.2011 року відсутні достатні приводи та підстави для прийняття рішення про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2, ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, в звязку з чим дана постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.94, 98, ст.ст.236-7, 236-8 КПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області Каденко Д.О. від 29.07.2011 року про порушення кримінальної справи та обєднання кримінальних справа відносно директора ТОВ «Технополіс-1» ОСОБА_1, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України задовольнити.

Постанову старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури Київської області Каденко Д.О. від 29.07.2011 року про порушення кримінальної справи та обєднання кримінальних справа відносно директора ТОВ «Технополіс-1» ОСОБА_1, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя А. О. Медушевська