Рішення № 18687831, 01.09.2011, Оболонський районний суд міста Києва

Справа №2-3142/2011 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2011 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Андрейчука Т.В.

при секретарі - Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в:

У квітні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (надалі ПАТ КБ “ПриватБанк”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (надалі ЗАТ КБ “ПриватБанк”), правонаступником якого є ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредитний ліміт у сумі 64721,00 доларів США строком на 5 років з 21.11.2005 року по 18.11.2010 року у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, зокрема: 48000,00 доларів США на придбання автомобіля, 16721,00 доларів США на сплату страхових платежів. Процентна ставка за кредитним лімітом становить 1% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, комісія за розрахунково-касове обслуговування 0,32% щомісячно від суми виданого кредиту.

ОСОБА_1 отримав кошти за вказаним договором у межах кредитного ліміту та використав їх за цільовим призначенням.

П.1.1. та п.2.2.4. кредитного договору передбачено обовязок позичальника сплачувати кредит шляхом внесення на банківський рахунок щомісячного платежу у сумі 1225,38 доларів США, що складається із заборгованості із сплати кредиту, процентів за його користування, комісії за користування кредитом та інших платежів.

Однак боржник не дотримується умов кредитного договору від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068, не сплачує щомісячно платежі у розмірі та порядку, визначеному цією угодою.

Згідно з п.4.1. кредитного договору від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 порушення позичальником зобовязань із сплати процентів та комісії за користування кредитом, інших платежів останній зобовязався сплатити кредитодавцю у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1,00 грн. (або сумі у валюті кредиту, еквівалентній 1,00 грн. за курсом НБУ на момент сплати) за кожен день прострочення.

Станом на 23.03.2011 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 53745,28 доларів США. Вона складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 25733,24 доларів США, заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 16303,65 доларів США, заборгованості із сплати комісії за користування кредитом у розмірі 2612,29 доларів США, пені за прострочення позичальником виконання своїх зобовязань за договором у сумі 9096,10 доларів США.

Для забезпечення виконання позичальником зобовязань, взятих на себе за кредитним договором, ОСОБА_1 (заставодавець) передав ЗАТ КБ “ПриватБанк” (заставодержатель) в заставу автомобіль марки “MERCEDEC-BENZ”, модель “G500 V8”, рік випуску 2001, тип транспортного засобу легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві, уклавши відповідний договір застави від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068.

З цих підстав позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 у розмірі 53745,28 доларів США звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки “MERCEDEC-BENZ”, модель “G500 V8”, рік випуску 2001, тип транспортного засобу легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ КБ “ПриватБанк” з укладенням від імені ОСОБА_1, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням ПАТ КБ “ПриватБанк” всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ КБ “ПриватБанк, правонаступником якого є ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредитний ліміт у сумі 64721,00 доларів США строком на 5 років з 21.11.2005 року по 18.11.2010 року у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, зокрема: 48000,00 доларів США на придбання автомобіля, 16721,00 доларів США на сплату страхових платежів. Процентна ставка за кредитним лімітом становить 1% щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом, комісія за розрахунково-касове обслуговування 0,32% щомісячно від суми виданого кредиту (а.с.10-11).

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець зобовязується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав кошти за вказаним договором у межах кредитного ліміту та використав їх за цільовим призначенням.

П.1.1. та п.2.2.4. кредитного договору передбачено обовязок позичальника сплачувати кредит шляхом внесення на банківський рахунок щомісячного платежу у сумі 1225,38 доларів США, що складається із заборгованості із сплати кредиту, процентів за його користування, комісії за користування кредитом та інших платежів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 зобовязання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків та комісії за його користування, сплати інших платежів, допустив заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 25733,24 доларів США, заборгованість із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 16303,65 доларів США, заборгованість із сплати комісії за користування кредитом у розмірі 2612,29 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.530 ЦК України визначено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Повністю повернути кредитні кошти ОСОБА_1 зобовязався у термін до 18.11.2010 року.

Ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Ч.1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Згідно з п.4.1. кредитного договору від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 порушення позичальником зобовязань із сплати процентів та комісії за користування кредитом, інших платежів останній зобовязався сплатити кредитодавцю у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1,00 грн. (або сумі у валюті кредиту, еквівалентній 1,00 грн. за курсом НБУ на момент сплати) за кожен день прострочення.

Пеня за прострочення позичальником виконання своїх зобовязань за кредитним договором від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 складає 9096,10 доларів США.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 становить 53745,28 доларів США.

Відповідно до норми ст.572 ЦК України, яка кореспондується з нормою ст.1 Закону України “Про заставу”, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Для забезпечення виконання позичальником зобовязань, взятих на себе за кредитним договором, ОСОБА_1 (заставодавець) передав ЗАТ КБ “ПриватБанк” (заставодержатель) в заставу автомобіль марки “MERCEDEC-BENZ”, модель “G500 V8”, рік випуску 2001, тип транспортного засобу легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачеві, уклавши відповідний договір застави від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068.

Ст.579 ЦК України, яка корелюється зі ст.19 Закону України “Про заставу”, передбачено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України “Про заставу” встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

П.15.7.1. договору застави від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 визначено, що заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. П.15.7.3. надає право заставодержателеві звернути стягнення на предмет застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобовязань, передбачених умовами кредитного договору.

П.2 ч.1 ст.26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до договору застави від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 звернення стягнення на предмет застави здійснюється зокрема, шляхом продажу заставодержателем предмета застави з укладенням договору-купівлі продажу з третьою особою-покупцем з наданням права заставодержателю укладати договори купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця.

Про намір вжити заходів щодо звернення на предмет застави ПАТ КБ “ПриватБанк” повідомило ОСОБА_1 листом від 15.03.2011 року (а.с.7, 8), проте відповідач не вжив жодних заходів для погашення заборгованості із сплати кредиту.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, звернувши стягнення на предмет застави.

У відповідності до ст.88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) з у розмірі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 572, 576, 584, 585, 589-590, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.11.2005 року №К2Н0АЕ04155068 у розмірі 53745 (пятдесят три тисячі сімсот сорок пять) доларів США 28 (двадцять вісім) центів звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки “MERCEDEC-BENZ”, модель “G500 V8”, рік випуску 2001, тип транспортного засобу легковий автомобіль, номер шасі (кузова) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), шляхом продажу зазначеного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” (код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ та наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк “ПриватБанк” всіх повноважень, які необхідні для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” судові витрати у сумі 1820 (тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Суддя Т.В. Андрейчук

01.09.2011 Справа № 2-3142/11