Постанова № 18685395, 11.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.11 Справа № 2/192

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 814 від 25.05.2011р.

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 16.05.2011р.

у справі № 2/192

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Вітаконс», м. Львів

до відповідача Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

про зобовязання до вчинення дій та визнання договору укладеним

За участю представників:

від позивача - Олексів Н.М. представник;

від відповідача Шот О.Р. представник.

Представникам сторін права і обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), розяснено. Заяв про відвід в порядку ст.20 ГПК України суду не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2011р. у цій справі, суддя Мазовіта А.Б., яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаконс»до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про зобовязання до вчинення дій та визнання договору укладеним, задоволено частково, зобовязано Управління майном спільної власності Львівської обласної ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітаконс»договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул.Б.Хмельницького, 124, загальною площею 1068,1 кв. м. на викладених нижче умовах:

Договір

купівлі продажу нежитлових приміщень шляхом викупу

Ми, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (надалі Продавець), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25255072, місцезнаходження: м. Львів, вул. Винниченка, 18; ідентифікаційний код у ЄДРПОУ Львівської обласної ради 22340506; свідоцтво про державну реєстрацію Львівської обласної ради, видане виконавчим комітетом Львівської міської ради за №1 415 120 0000 012591, серія АОО №762396, дата державної реєстрації 11.02.1997 року; свідоцтво про державну реєстрацію Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, видане виконкомом Львівської міської ради за №14151230000017145, серія А01 №200152, дата державної реєстрації 10.04.2007р.; Положення про управління майном спільної власності Львівської обласної ради, зареєстроване у новій редакції 10.04.2007р., номер запису 14151230000017145 виконавчим комітетом Львівської міської ради, з наступними змінами до нього, зареєстрованими 01.04.2008р., номер запису 14151050002017145, в особі начальника управління Бандри Миколи Васильовича, який діє згідно рішення ХІІ-ої сесії IV-го демократичного скликання Львівської обласної ради від 04.12.2003р. за №199, наказу управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 04.12.2003р. за №1248/1 та постанови господарського суду Львівської області від 28.02.2008р. у справі №21/331А, та

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаконс»(надалі - покупець), ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19329903, статут зареєстрований 26.11.1998р., номер запису 13882 у виконавчому комітеті Львівської міської ради; свідоцтво про державну реєстрацію серії АОТ №201994, видане виконавчим комітетом Львівської міської ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 14151200000018473, дата проведення державної реєстрації 26.11.1998р., місцезнаходження: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 124, в особі директора Курилишина Ігоря Олексійовича, який діє на підставі статуту, проживає за адресою м. Львів, вул. Широка, 66, кв.9, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Предмет договору

1.1. Продавець зобовязується на виконання постанови господарського суду Львівської області від 21.02.2008р. у справі №21/331А, яка набрала законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р. та відповідно до рішення ХІІ сесії ІV-го демократичного скликання Львівської обласної ради від 04.12.2003р. за №199 передати у власність Покупцю нежитлові приміщення: адміністративного корпусу, позначені літерою № за планом земельної ділянки "А-4", площею 185,0 (сто вісімдесят пять цілих нуль десятих) кв. м; виробничого цеху, позначені літерою № за планом земельної ділянки "Б-2", площею 748,7 (сімсот сорок вісім цілих сім десятих) кв. м; складу, позначені літерою № за планом земельної ділянки "В-1", площею 75,7 (сімдесят п'ять цілих сім десятих) кв. м; ГРП, позначені літерою № за планом земельної ділянки "Г-1", площею 6,0 (шість цілих нуль десятих) кв. м; котельні, позначені літерою № за планом земельної ділянки "Д-1", площею 52,7 (пятдесят дві цілих сім десятих) кв. м; загальною площею 1068,1 (одна тисяча шістдесят вісім цілих одна десята) кв. м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 124 (сто двадцять чотири), що є спільною власністю територіальних громад області та належать Львівській обласній раді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Львівською обласною радою 01.10.2007 року, згідно рішення VІІІ сесії V-го демократичного скликання від 25.10.2006 року за №101, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.10.2007 року, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі ОКП ЛОР "БТІ та ЕО") 01.10.2007 року за №16120078 (надалі Об'єкт продажу), а Покупець зобовязується прийняти зазначені приміщення і сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі, та зареєструвати право власності на вказане приміщення в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Характеристика Обєкта продажу наводиться у витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” та в технічному паспорті, складеному ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" 16.04.2007р.

1.2. Право власності на Об'єкт продажу переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору в порядку, передбаченому законодавством.

1.3. Згідно із висновком від 31.01.2011р. №2806 судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, вартість Обєкту продажу становить 1 012 649 (один мільйон дванадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок з ПДВ.

Податок на додану вартість становить 168 775 гривень 00 копійок.

1.4. За домовленістю сторін, зазначений в цьому Договорі Об'єкт продажу продається за 1 012 649 (один мільйон дванадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок в т.ч. ПДВ 168 775 (сто шістдесят вісім тисяч сімсот сімдесят пять) гривень 00 копійок.

2. Порядок розрахунків

2.1. Покупець зобов'язується сплатити Продавцю 1 012 649 (один мільйон дванадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) гривень 00 копійок, за вищевказаний Об'єкт продажу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту нотаріального посвідчення даного Договору.

Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менше 50 відсотків ціни продажу Об'єкта. Плата за Об'єкт продажу вноситься на підставі цього Договору.

2.2. Розрахунки за придбаний Об'єкт продажу здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі своїх рахунків на рахунок Продавця №37183012002609 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 25255072.

3. Передача Об'єкта продажу

3.1. Передача Обєкта продажу здійснюється Продавцем Покупцю в трьохденний строк після нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

3.2. Передача Обєкта продажу Продавцем і прийняття Обєкта продажу Покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується Сторонами.

4. Обов'язки Покупця

4.1. У встановлений цим Договором строк сплатити повну вартість Об'єкта продажу.

4.2. У встановлений цим Договором строк прийняти Обєкт продажу.

4.3. Здійснити реєстрацію Об'єкта продажу в органах технічної інвентаризації.

5. Обов'язки Продавця

5.1. Передати Покупцю Обєкт продажу в установлений цим Договором строк.

5.2. Здійснювати контроль за виконанням Покупцем умов цього Договору.

5.3. На вимогу Покупця видати йому довідку про повну сплату ним встановленої цим Договором ціни за Об'єкт продажу.

6. Відповідальність сторін

6.1 Кожна Сторона зобовязується належним чином виконувати обовязки, покладені на неї цим Договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обовязків.

6.2. Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.

6.3. У разі порушення Покупцем строку оплати за Об'єкт продажу, встановленого у п. 2.1. цього Договору, Покупець сплачує пеню, яка нараховується від простроченої суми в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, включаючи день проведення оплати.

6.4. У разі, якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору не сплатить встановлену вартість, він сплачує неустойку в розмірі 20 відсотків від вартості Об'єкта продажу з урахуванням податку на додану вартість. При цьому Продавець порушує питання про розірвання цього Договору.

6.5. У разі, якщо Покупець в установлений цим Договором строк відмовляється прийняти Обєкт продажу, Продавець має право вимагати прийняття проданого Обєкту продажу або порушити питання про розірвання цього Договору та повернення майна у спільну власність територіальних громад області.

6.6. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від виконання договірних зобов'язань в період дії умов цього Договору.

7. Гарантії та претензії

Продавець гарантує, що Об'єкт продажу не входить до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, заставленим, не перебуває під забороною та арештом, не перебуває під охороною держави, судових справ щодо нього немає.

8. Ризик випадкової загибелі Об'єкта продажу

Ризик випадкової загибелі або псування Об'єкта продажу несе Покупець з моменту набуття права власності на Об'єкт продажу.

9. Вирішення спорів

Усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо Сторони протягом одного місяця не досягли домовленості, то спір передається зацікавленою стороною на розгляд суду в порядку встановленому чинним законодавством.

10. Зміни умов цього Договору та його розірвання

10.1. Усі зміни та доповнення до цього Договору здійснюються тільки в письмовій формі шляхом укладення додаткового договору з обовязковим нотаріальним посвідченням.

10.2. У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а Об'єкт продажу повернутий до спільної власності територіальних громад області.

11. Витрати

Усі витрати, повязані з укладенням цього Договору, його нотаріальним посвідченням, державною реєстрацією сплачує Покупець.

12. Додаткові вимоги

12.1. Цей договір підлягає державній реєстрації.

12.2. Зміст ст.ст.182, 247-250, 334, 377, 655-657, 659 Цивільного кодексу України, Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, ст.120 Земельного кодексу України сторонам розяснено.

12.3. Договір складено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

12.4. Один примірник цього Договору зберігається у справах приватного нотаріуса, а інші видаються сторонам.

Повні адреси сторін

„Покупець” „Продавець”

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітаконс”Управління майном спільної власності Львівської обласної ради

м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 124м.Львів, вул.Винниченка, 18

рах.№26002301413915 в Промисловому без балансовомурах.№37183012002609 в ГУДКУ

відділенні філіїу Львівській області,

„Львівське центральне відділення Промінвестбанку”,МФО 825014,

МФО 325633, код ЄДРПОУ 19329903код ЄДРПОУ 25255072

Директор ____ Курилишин І.О.Начальник управління _____ Бандра М.В.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаконс»85 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, відповідач у справі, подало апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2011р. у справі № 2/192 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити ТзОВ «Вітаконс»у задоволенні позову у повному обсязі.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування.

ТзОВ «Вітаконс», позивач у справі, подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Представники сторін у судовому засіданні підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі, доповненнях до апеляційної скарги та у відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.

ТзОВ «Вітаконс»звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про (з врахуванням заяви позивача від 11.03.2011р.) зобовязання до укладення договору купівлі-продажу.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те зокрема, що за результатами розгляду справи №21/331А, Господарським судом Львівської області від 21.02.2008р. винесено постанову, яка набрала законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р., якою зобовязано відповідача здійснити приватизацію нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 124, загальною площею 1068,1 кв. м. способом викупу позивачем. Однак за станом на день звернення позивача до суду відповідач постанову Господарського суду Львівської області від 21.02.2008р. не виконав, приватизацію вищевказаних нежитлових приміщень способом викупу позивачем не здійснив. У звязку з цим позивач просить зобовязати відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 124, загальною площею 1068,1 кв. м. за ціною продажу, визначеною відповідно до незалежної оцінки, проведеної під час розгляду справи судом.

Відповідач (скаржник), обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги та заперечуючи вимоги позивача, посилається зокрема на те, що позивач не є орендарем приміщень, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 124, оскільки рішенням Господарського суду Львівської області від 15.06.2010р. у справі №19/76, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р., розірвано договір оренди від 06.11.2007р. № 304/07 та виселено позивача із займаних приміщень. Крім цього, скаржник відзначив, що оскільки всі попередні оцінки обєкта приватизації втратили свою чинність, то, відповідно, немає і предмету спору у цій справі. Також, відповідач стверджує, що Управління майном спільної власності Львівської обласної ради не відмовлялось від укладення договору, а тому позивач необґрунтовано та безпідставно підміняє спір про ціну спором про укладення договору купівлі-продажу. Не згідний скаржник також і з висновком судової будівельно-технічної експертизи по даній справі. Крім того, скаржник відзначив, що запропонований до укладення договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлових приміщень у редакції ТзОВ «Вітаконс»не відповідає нормам чинного законодавства і пунктам примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.08.2005р. № 2411. Зокрема, у тексті договору, запропонованого позивачем в уточненнях до позовної заяви, відсутні умови про перехід права власності з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору; не передбачено, що приймання-передача обєкту продажу засвідчується актом, який підписується сторонами; відсутній пункт щодо обовязку покупця прийняти обєкт продажу.

У процесі розгляду справи у суді першої інстанції ухвалою суду від 08.07.2010р. провадження у справі було зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено завідувачу лабораторії судових будівельно-технічних експертиз Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Сеник Н.В. Для вирішення експерту було поставлено наступне запитання: яка вартість нежитлових приміщень, що орендує ТзОВ «Вітаконс», загальною площею 1068,1 кв. м, розташованих за адресою: м. Львів, вул.Б.Хмельницького, 124, за станом на день проведення оцінки.

31 січня 2011 року Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз направив суду висновок №2806 судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2011р.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 14.01.1999р. між ТзОВ «Вітаконс», як орендарем, та Госпрозрахунковим відділом по управлінню нерухомим майном області при Управлінні майном області Львівської обласної державної адміністрації, як орендодавцем, було укладено договір №1/90 про оренду нерухомого майна Львівської обласної ради. За даним договором оренди позивачу було передано в орендне користування нежитлові приміщення у м. Львові по вул. Б.Хмельницького, 124, загальною площею 1275,7 кв. м.

До вищезгаданого договору неодноразово вносилися зміни та доповнення, у результаті яких відбулася заміна орендодавця та розміру орендованої площі. З постанови Господарського суду Львівської області у справі № 21/331А від 21.02.2008р. та наявних у матеріалах справи договорів оренди вбачається, що позивач з 12.06.1997 року був орендарем спірних приміщень (на підставі договору № 309 від 12.06.1997 року на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради, договору № 1/90 від 14.01.1999 р. про заміну договору на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради на договір на оренду нерухомого майна Львівської обласної ради, договору від 01.04.2003 р. про внесення змін і доповнень до договору оренди № 1/90 від 14.01.1999 р., договору від 01.04.2005 р. про внесення змін і доповнень до договору оренди № 1/90 від 14.01.1999 р., договору від 02.11.2005 р. про внесення змін і доповнень до договору оренди № 1/90 від 14.01.1999 р., договору від 15.07.2006 р. про внесення змін і доповнень до договору оренди № 1/90 від 14.01.1999 р. та договору оренди № 304/07 від 06.11.2007 р. нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області).

За станом на день звернення позивача до суду чинним був укладений між відповідачем та позивачем договір оренди № 304/07 від 06.11.2007р. нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, відповідно до якого позивач орендує у відповідача спірні приміщення загальною площею 1068,1 кв. м. (адміністративний корпус, літ. А-4 площею 185,0 кв. м.; виробничий цех, літ. Б-2 площею 748,7 кв. м; склад, літ. В-1 площею 75, 7 кв. м; ГРП, літ. Г-1 площею 6,0 кв. м; котельня літ. Д-1, площею 52,7 кв. м).

Рішенням Львівської обласної ради №199 від 04.12.2003р. «Про приватизацію обєктів власності територіальних громад області»затверджено перелік обєктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації, згідно з додатком. Орендовані позивачем спірні приміщення були включені до затвердженого вказаним рішенням переліку обєктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем. Одночасно у вказаному додатку зазначено, що площа нежитлових приміщень може уточнюватись при виготовленні інвентарної справи та враховуватись органом приватизації в процесі приватизації.

Відповідно до технічних паспортів, виданих Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»16.04.2007р., загальна площа орендованих позивачем приміщень становить 1068,1 кв. м. (приміщення під літерою А-4, Б-2, В-1, Г-1, Д-1).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовив у зверненні позивача до відповідача з проханням вчиняти подальші дії на виконання рішення Львівської обласної ради №199 та укладенні договору купівлі-продажу.

За результатами розгляду справи №21/331А Господарським судом Львівської області від 21.02.2008р. винесено постанову, яка набрала законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р., якою визнано протиправною бездіяльність Регіонального відділення ФДМУ у Львівській області та Управління майном спільної власності ЛОР щодо вчинення дій по приватизації способом викупу ТзОВ «Вітаконс»нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд.124; - зобовязано Регіональне відділення ФДМУ у Львівській області передати Управлінню майном спільної власності ЛОР всю документацію та матеріали щодо нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124; зобовязано Управління майном спільної власності Львівської обласної ради прийняти у Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області всю документацію та матеріали щодо нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124; - зобовязано Управління майном спільної власності Львівської обласної ради виконати Рішення Львівської обласної ради № 199 від 04.12.2003р. «Про приватизацію обєктів власності територіальних громад області»в частині проведення приватизації способом викупу Товариством з обмеженою відповідальність «Вітаконс»нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124; зобовязано Управління майном спільної власності ЛОР здійснити приватизацію нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124, загальною площею 1068,1 (одна тисяча шістдесят вісім цілих одна десята) кв. м, способом викупу Товариством з обмеженою відповідальність «Вітаконс». Вказана постанова господарського суду набрала законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008 р.

Як встановлено постановою Господарського суду Львівської області у справі № 21/331А від 21.02.2008 р., спірні приміщення за адресою м. Львів, вул.Б. Хмельницького, буд. 124, відносяться до спільної власності територіальних громад області та належать Львівській обласній Раді на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Львівською обласною радою 01.10.2007р., відповідно до рішення VIII сесії V-го демократичного скликання від 25.10.2006 року за № 101.

17 жовтня 2008 року набрав чинності Закон України «Про Перелік памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації»від 23.09.2008р., у якому серед памяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, не значаться спірні приміщення.

Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради № 93-в від 31.12.2008р. затверджено висновок про вартість спірного майна за результатами оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності Інститутом підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка». Відповідно до цього висновку за станом на 30.11.2008р. ринкова вартість нежитлових приміщень визначена у 3022750 грн. без ПДВ.

Листом № 8 від 30.01.2009 р. позивач звернувся до відповідача з проханням надати проект договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та звіт про експертну оцінку.

Листом № 132 від 13.02.2009р. відповідач відмовив у наданні проекту договору купівлі-продажу, надавши типовий проект договору купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу та висновок про вартість майна, повідомивши, що звіт про оцінку майна не підлягає розповсюдженню, оскільки є спільною власністю територіальних громад області.

Згідно висновку №2806 судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2011р., проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість спірних нежитлових приміщень площею 1068,1 кв. м, розташованих за адресою м. Львів, вул..Б.Хмельницького, 124, становить 1 012 649 грн.

Листом вих.№485 від 16.02.2011р. позивач надіслав відповідачу пропозицію укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу та проект цього договору, розроблений на основі висновку судового експерта та примірного договору, затвердженого наказом ФДМУ від 22.08.2005р. № 2411, і проекту договору, отриманого від відповідача листом №232 від 20.03.2009р.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом у наступному.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизація це відчуження державного чи комунального майна на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, рішенням Львівської обласної ради №199 від 04.12.2003р. «Про приватизацію обєктів власності територіальних громад області»затверджено перелік обєктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації, згідно з додатком. Орендовані позивачем спірні приміщення були включені до затвердженого вказаним рішенням переліку обєктів спільної власності територіальних громад області, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем.

За результатами розгляду справи №21/331А Господарським судом Львівської області 21.02.2008р. прийнято постанову, яка набрала законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2008р., якою зобовязано відповідача здійснити приватизацію нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, буд. 124, загальною площею 1068,1 кв. м способом викупу позивачем.

Згідно з ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Серед основних засад судочинства згідно ч.3 ст.129 Конституції України є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, відповідач на виконання постанови Господарського суду Львівської області від 21.02.2008р. зобовязаний був здійснити приватизацію нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул. Хмельницького Б., буд.124, загальною площею 1068,1 кв. м способом викупу позивачем, однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач постанову суду не виконав, приватизацію нежитлових приміщень не здійснив. Зазначений факт і став підставою для звернення позивача до суду із позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу.

Згідно з ч.7 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна»продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.1 рішення Львівської обласної ради № 33 від 23.06.2006р. «Про питання забезпечення управління майном спільної власності територіальних громад області»Управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради надано повноваження органу приватизації, продавця майна спільної власності територіальних громад області.

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»встановлено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації. Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»процес приватизації комунального майна включає укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна.

Главою 20 Господарського кодексу України, а саме статтями 181, 183, встановлено порядок укладання господарських договорів.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частина 1 статті 649 Цивільного кодексу України визначає, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»встановлений порядок викупу об'єкта приватизації, який визначається Фондом державного майна України.

Стаття 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначає істотні умови договору купівлі продажу державного майна, що укладається між покупцем та уповноваженим представником органу приватизації, включає зобов'язання сторін, які були визначені умовами викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Примірний договір купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна, у тому числі будівлі (споруди, приміщення), що підлягає продажу шляхом викупу, затверджено наказом Фонду державного майна України № 2411 від 22.08.2005р. «Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу».

У зв'язку з ухиленням відповідача від укладення договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна, позивач на підставі ст.181 Господарського кодексу України листом вих.№485 від 16.02.2011р. звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, та додав два примірники проекту договору, розробленого на основі типового договору купівлі-продажу, що містили усі істотні умови, які обов'язкові для договорів такого виду відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Факт отримання відповідачем супровідного листа разом з проектом договору підтверджується відміткою канцелярії відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні, або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Проте, відповідач у встановлений частиною третьою статті 181 ГК України строк відповідь позивачу не надав.

Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом у тому, що письмові додаткові заперечення відповідача у справі від 18.02.2011р. №290, які відповідач вважає відповіддю позивачу на лист вх. № 485 від 16.02.2011р., не є такими, оскільки адресовані суду першої інстанції, а не позивачу та не відповідають вимогам ст.181 ГК України. Відсутність належної відповіді на пропозицію укласти договір також підтверджує ухилення відповідача від укладення договору з позивачем та ухилення від виконання рішення Львівської обласної ради від 04.12.2003 р. за №199 і постанови Господарського суду Львівської області у справі №21/331А від 21.02.2008р.

Як вже зазначалось судом, строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» не визначає будь-яких правових підстав для продовження визначеного Законом двомісячного терміну для підготовки об'єкта до приватизації.

Оскільки відповідачем прийнято рішення щодо приватизації спірного об'єкта шляхом його викупу позивачем та уповноважено відповідача здійснити оцінку даного майна, а також укласти договір купівлі-продажу щодо нього, правильним є висновок місцевого господарського суду про неправомірність відмови відповідача в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації. Бездіяльність відповідача порушує права позивача як покупця об'єкта приватизації.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.

Наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №93-в від 31.12.2008р. затверджено висновок про вартість спірного майна за результатами оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності Інститутом підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті «Львівська політехніка». Відповідно до цього висновку, за станом на 30.11.2008р. ринкова вартість нежитлових приміщень визначена у 3 022 750 грн. без ПДВ.

Як вже було відзначено вище, листом № 8 від 30.01.2009р. позивач просив відповідача надати проект договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та звіт про експертну оцінку, проте відповідач відмовив у наданні проекту договору купівлі-продажу, надавши лише типовий проект договору купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу та висновок про вартість майна, повідомивши, що звіт про оцінку майна не підлягає розповсюдженню, оскільки є спільною власністю територіальних громад області.

Відповідно до п.24 Положення про порядок оцінки майна спільної власності територіальних громад області, затвердженого наказом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №2-0 від 14.09.2006р., звіт про оцінку майна діє шість місяців від дати затвердження оцінки, якщо менший термін не передбачено у звіті про оцінку майна. Таким чином, вищезазначений звіт про оцінку майна втратив чинність 01.07.2009р.

Як правильно відзначив суд першої інстанції, відсутність погодження між сторонами вартості спірних нежитлових приміщень та ціни їхнього викупу жодним чином не може заперечувати обовязковість виконання постанови Господарського суду Львівської області у справі №21/331А від 21.02.2008 р.

За таких умов, оскільки на момент звернення позивача до суду не було жодної діючої оцінки спірного майна, вказана обставина стала причиною звернення позивача до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи для встановлення вартості обєкта, що підлягає приватизації.

Згідно з висновком №2806 судової будівельно-технічної експертизи від 31.01.2011р., проведеної Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість спірних нежитлових приміщень площею 1068,1 кв. м, розташованих за адресою м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 124, становить 1012649 грн. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи вартість спірних нежитлових приміщень враховує ПДВ.

Відтак вартість спірних нежитлових приміщень, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»має бути ціною продажу нежитлових приміщень у процесі приватизації шляхом викупу позивачем.

Слід зазначити, що визначення способу (методу) проведення експертизи належить до виключної компетенції експерта.

Твердження скаржника про те, що судовим експертом в процесі визначення вартості нежитлових приміщень не застосовано витратний підхід із врахуванням коригувальних коефіцієнтів щодо цінності памятки архітектури, правомірно відхилені судом першої інстанції як безпідставні з огляду на те, що належним доказом того, що приміщення відноситься до памяток в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини»є свідоцтво про реєстрацію обєкта культурної спадщини як памятки чи витяг з Державного реєстру нерухомих памяток України; або, якщо питання про включення (чи невключення) відповідного обєкту до Реєстру ще не вирішено перелік памяток місцевого значення, затверджений виконавчим комітетом Львівської обласної ради; однак, відповідачем не подано суду доказів в підтвердження своїх доводів стосовно віднесення спірних приміщень до памяток культурної спадщини.

Щодо твердження скаржника про те, що відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 15.06.2010 р. у справі № 19/76 (яке набрало законної сили 01.12.2010 р. на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду), договір оренди від 06.11.2007р. № 304/07 (на підставі якого позивач отримав в оренду спірні нежитлові приміщення) розірваний та позивача виселено із займаних приміщень, то слід відзначити наступне.

Згідно з ч.6 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»з прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті, стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку.

Таким рішенням, про яке йдеться у вказаній нормі Закону, було рішення Львівської обласної ради №199 від 04.12.2003р., згідно якого у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»орендовані позивачем спірні приміщення були включені в перелік обєктів, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем. Отже, розірвання договору оренди стосовно спірних нежитлових приміщень, які підлягають приватизації шляхом викупу позивачем, не може впливати на можливість позивача здійснити викуп цих приміщень, а навпаки, є закономірним процесом, встановленим нормою Закону.

Окрім того, обовязок відповідача здійснити приватизацію нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124, загальною площею 1068,1 кв. м, способом викупу позивачем, та, відповідно, кореспондоване право позивача на приватизацію цих приміщень шляхом викупу зумовлюється постановою Господарського суду Львівської області у справі №21/331А від 21.02.2008 р., обовязковість виконання якої гарантована Конституцією України та не залежить від подальшого існування між сторонами договірних відносин щодо оренди спірних нежитлових приміщень.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи спірні приміщення нікому іншому в оренду не передані, інших рішень про їх приватизацію не приймалося.

Необґрунтованими є також доводи відповідача про те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції неможливим є укладення договору купівлі-продажу спірних приміщень у звязку з відсутністю кадастрового номера земельної ділянки, який є істотною умовою договору купівлі-продажу. У цій ситуації сторони не позбавлені можливості в подальшому у встановленому законом порядку отримати та зазначити кадастровий номер земельної ділянки безпосередньо у договорі купівлі-продажу під час його укладення та нотаріального посвідчення.

Також, суд апеляційної інстанції відзначає, що у процесі розгляду апеляційної скарги на рішення суду у цій справі, позивач подав суду довідку про правовий статус земельної ділянки від 15.07.2011 р. № 10/01-15/4242, видану Управлінням держкомзему у м. Львові, у якій вказано кадастровий номер земельної ділянки за адресою спірних приміщень: на вул. Б. Хмельницького, 124 у м. Львові, а саме: 4610137200:08:001:0060. Вказана довідка видана після винесення оскаржуваного рішення суду, тому не могла бути представленою позивачем під час розгляду справи у першій інстанції. Відповідно, прийняття цієї довідки до справи не суперечить ч. 1 ст. 101 ГПК України.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо того, що між сторонами відсутній спір, відсутнє порушене право позивача, що відповідач не порушував прав позивача, навпаки пропонував укласти договір купівлі продажу, а приватизація не відбулася через дії позивача, є безпідставними та спростовуються наведеними доказами, зокрема листуванням сторін, звітом експерта ІППТ при НУ «Львівська політехніка»та наказом відповідача № 93-в «Про приватизацію нежитлових приміщень загальною площею 1068,1 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 124»від 31.12.2008р. Наведені докази підтверджують той факт, що приватизація спірних приміщень на виконання постанови Господарського суду Львівської області від 21.02.2008р. в законодавчо визначений двохмісячний строк проведеною відповідачем не була (згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»).

Безпідставними є також доводи скаржника про те, що позивач підміняє спір про оцінку обєкту приватизації спором про укладення договору купівлі-продажу. Експертна оцінка не є правовстановлюючим актом, а результатом практичної діяльності експерта з визначених питань, а не актом, обов'язковим до виконання усіма учасниками певних правовідносин. Тобто, експертна оцінка (звіт про оцінку) не є актом у розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, тому не може бути предметом позову у господарській справі.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 20 ГК України кожний субєкт права має право на захист своїх прав і законних інтересів. При цьому одним із способів судового захисту є установлення господарських правовідносин.

Отже, позивач звернувся до господарського суду за захистом порушеного права на приватизацію способом викупу шляхом зобовязання відповідача укласти договір купівлі-продажу майна, що є способом встановлення правовідносин за рішенням суду.

Аналогічної позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 09.11.2010р. у справі №5020-4/280, постанові від 21.10.2010р. у справі № 5020-5/368, постанові від 27.07.2010р. у справі №31/210.

Враховуючи вищенаведене у сукупності апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Хмельницького Б., буд. 124, загальною площею 1068,1 кв. м за ціною продажу, визначеною згідно незалежної оцінки, проведеної під час розгляду справи судом, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У процесі перегляду судового рішення в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції досліджено зміст запропонованого позивачем проекту договору, і відповідно апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про можливість прийняти запропоновану позивачем редакцію договору купівлі-продажу із врахуванням вимог примірного договору купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.08.2005 №2411 «Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу».

Частиною 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Згідно із частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Щодо позовної вимоги позивача з дня набрання законної сили рішенням суду визнати укладеним між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю, як покупцем, в редакції ТзОВ «Вітаконс», договір купівлі-продажу нежитлових приміщень шляхом викупу, то така правильно визнана судом першої інстанції як така, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Статтею 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Відповідно до ч.3 ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні, або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Позивач, відповідно до поданих 11.03.2011р. суду першої інстанції уточнень до позовних вимог, просив суд визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу в редакції позивача та викладає умови такого договору. Однак, умови цього договору відрізняються від умов, викладених в проекті договору купівлі-продажу, надісланого позивачем відповідачу листом вих.№485 від 16.02.2011р., та в значній мірі суперечать вимогам примірного договору купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.08.2005 №2411. Письмових доказів надіслання позивачем відповідачу проекту договору купівлі-продажу на умовах, що викладені в п.2 уточнень до позовних вимог від 11.03.2011р. суду не надано. За таких обставин у позивача відсутні правові підстави в цій частині вимагати захисту його порушенного права з використанням механізму, передбаченого п.п.3, 4, 5 ст.181 ГК України, а тому позов в цій частині є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,-

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.05.2011р. у справі № 2/192 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради - без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до законодавства.

Головуючий-суддяПроцик Т.С.

суддяДубник О.П.

суддяСкрипчук О.С.