Постанова № 18685163, 18.08.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

18.08.11 Справа № 5008/123/2011

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гриців В.М., суддів Юрченко Я.О., Хабіб М.І.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

за участю представника скаржника Новикова О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 08 червня 2011 року у справі №5008/123/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр» ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області (суддя Кадар Й.Й.) ухвалою від 08 червня 2011 року по справі №5008/123/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»:

1. Припинив процедуру ліквідації банкрута товариства з обмеженою відповідальністю „Аква Євро Центр” за положеннями ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та вказав ліквідаційну процедуру здійснити відповідно до загальних процедур, передбачених цим Законом.

2. Продовжив строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дідич М.А., до завершення процедури ліквідації.

3. Доручив ініціюючому кредитору - Управлінню Пенсійного фонду України в Ужгородському районі в п'ятиденний строк опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, визначеному ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погодивши текст оголошення із ліквідатором.

4. Вказав ліквідатору подати на розгляд господарського суду реєстр вимог кредиторів, повідомити персонально усіх кредиторів про результати розгляду вимог та про час і місце проведення попереднього засідання суду.

5. Призначив попереднє засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Закарпатської області від 08 червня 2011 року, публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Київ» звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 08 червня 2011 року по справі №5008/123/2011 і прийняти нове рішення, яким вирішити перейти до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ «Аква Євро Центр», передбачених законом про банкрутство, зокрема, на стадію розпорядження майном, починаючи з підготовчого засідання.

Скаржник пояснює, що є кредитором товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»з безспірними вимогами в сумі 12728,65 грн., що виникли на підставі рішення господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2011 року по справі № 5008/222/2011. У разі здійснення загальних судових процедур банкрутства скаржник в силу закону набуває статусу конкурсного кредитора товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»з усіма правовими наслідками, що з цього статусу випливають. Відтак на підставі ст.ст.55, 129 Конституції України, ст.ст. 106, 91 ГПК України оскаржує ухвалу господарського суду Закарпатської області від 08 червня 2011 року, прийняттям якої суд вирішив питання про його (скаржника) права та обов»язки, як кредитора банкрута.

Скаржник вважає, що постановляючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції невірно застосував ст. ст.1,4-6,11,15,52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме:

- задовольняючи клопотання ліквідатора банкрута про перехід від спеціальних до загальних процедур банкрутства суд помилково ухвалив перейти до стадії ліквідації замість стадії розпорядження майном, чим порушив положення ч.1 ст.5, ч.3.ст.6, ст.ст. 4, 52 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- призначаючи дату попереднього засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів суд невірно застосував норми матеріального права, викладені в п.1 ст.11, п.1 ст.15 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та порушив норми процесуального права, закріплені у статті 11 названого закону. Перед призначенням попереднього засідання суд повинен був провести підготовче засідання у загальній процедурі банкрутства, встановити наявність ознак неплатоспроможності боржника, визначити розмір вимог кредиторів, дослідити подані докази;

- вказівка суду Управлінню Пенсійного фонду України в Ужгородському районі в п'ятиденний строк опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, визначеному ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погодивши текст оголошення із ліквідатором суперечить тій же 23 статті, яка передбачає обов»язок ліквідатора опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та арбітражний керуючий повідомлені належним чином, про що є докази у матеріалах справи. Тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні представник скаржника, апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просить задовольнити в повному обсязі.

Арбітражний керуючий Дідич М.А. надіслав суду свою позицію щодо апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню. Вважає неможливим перехід із процедури банкрутства, що здійснювалась за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до стадії процедури розпорядження майном боржника, яка передбачає наявність керівних органів боржника, які в даному випадку відсутні. Права власників не порушено, бо вони залишили підприємство. Права кредиторів теж не порушено, оскільки публікація оголошення дає можливість усім кредиторам заявити вимоги до банкрута.

Заслухав пояснення представника скаржника, розглянув матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову господарського суду Закарпатської області від 08 червня 2011 року по справі №5008/123/11 скасувати, в задоволенні клопотання ліквідатору банкрута відмовити враховуючи наступне.

За приписами ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( пункт10 статті 105). У разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10 - 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як встановлено ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Згідно з матеріалами справи ухвалою господарського суду Закарпатської області від 10 лютого 2011 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр», як відсутнього боржника відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Закарпатської області від 21 лютого 2011 року суд визнав банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр», відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29 березня 2011 року суд припинив повноваження ініціюючого кредитора, як ліквідатора банкрута, ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»призначив арбітражного керуючого Дідич Михайла Андрійовича, якого зобов»язав приступити до виконання обов»язків відповідно до ст.ст.25-34 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Заслуховування звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу суд призначив на 30 липня 2011 року.

Названі процесуальні документи набрали законної сили.

Під час судової процедури ліквідації банкрута до господарського суду Закарпатської області, до ліквідатора і до банкрута з кредиторськими вимогами звернулись: публічне акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз»з сумою грошових вимог 17320,21 грн., Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція з сумою грошових вимог 21818,67 грн., публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»з сумою грошових вимог 12853,65 грн., яких суд повідомив, що за вимогами ст.52 закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заяви кредиторів розглядає ліквідатор банкрута.

Ліквідатор банкрута товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»арбітражний керуючий Дідич М.А. звіт та ліквідаційний баланс на затвердження суду не подав, натомість 25 травня 2011 року подав клопотання про припинення процедури ліквідації, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство. Клопотання мотивоване тим, що згідно документів, які були передані ліквідатору Дідичу М.А. попереднім ліквідатором –УПФУ в Ужгородському районі, а саме, листа №399/01-16 від 05 квітня 2011 року Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна, за Товариством з обмеженою відповідальністю „Аква Євро Центр” зареєстровано на праві колективної власності комплекс (завод по розливу мінеральних вод), що знаходиться за адресою: Ужгородський район, с.Нижнє Солотвино, ву.без назви, буд.55а. Ліквідатором встановлено, що вказаний комплекс складається із: трансформаторної підстанції, у комплекті; цеху по розливу мінеральної води, укомплектованого обладнанням; будівлі складу; каптажної споруди; технологічного приміщення; свердловини; дворових асфальтно-бетонних площадок; бетонної огорожі із металічної сітки. Крім того, на запит ліквідатора, Ужгородське ВРЕВ листом №8/Р-625 від 21 квітня 2011року повідомило, що за банкрутом –ТОВ „Аква Євро Центр”, зареєстровано а/м РАФ-220301, 1992 року випуску, д/н АО 5974АЕ. До клопотання додано листи: №399/01-16 від 05 квітня 2011 року Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об”єкти нерухомого майна та №8/Р-625 від 21 квітня 2011року Ужгородського ВРЕВ.

Ухвалою від 08 червня 2011 року, що є предметом оскарження, господарський суд Закарпатської області припинив процедуру ліквідації банкрута товариства з обмеженою відповідальністю „Аква Євро Центр” за положеннями ст. 52 закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та постановив ліквідаційну процедуру здійснити відповідно до загальних процедур, передбачених цим Законом; продовжив строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Дідич М.А., до завершення процедури ліквідації; доручив ініціюючому кредитору в п'ятиденний строк опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, визначеному ст. 23 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", погодивши текст оголошення із ліквідатором; доручив ліквідатору подати на розгляд господарського суду реєстр вимог кредиторів, повідомити персонально усіх кредиторів про результати розгляду вимог та про час і місце проведення попереднього засідання суду; призначив попереднє засідання для розгляду реєстру вимог кредиторів.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходячи з приписів п.6 ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дійшов висновку про те, що наявність належних банкруту майнових активів свідчить про можливість переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, наявність майна обумовлює доцільність переходу до загальних судових процедур, оскільки лише таким чином кредитори і боржник зможуть реалізувати свої права, спрямовані на погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника.

Місцевий господарський суд також вказав, що відповідно до п. 11.5 рекомендацій ВГСУ від 04.06.2004 року з моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні кредитори, вимоги яких виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов'язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів здійснюється за аналогією з загальним порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів, передбачених ст.ст.14-15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак такі висновки суду першої інстанції є суперечливими та не ґрунтуються на законі.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Отже, законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачено можливості переходу зі стадії ліквідаційної процедури відсутнього боржника відразу ж на стадію судової процедури ліквідації банкрута за загальними процедурами. Більш того, такий перехід фактично нічого не змінює в ліквідаційній процедурі відсутнього боржника, визнаного банкрутом, оскільки в силу ст. 41 закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” особливості банкрутства окремих категорій суб»єктів підприємницької діяльності, в тому числі й відсутнього боржника, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей.

Тобто, перехід із спеціальної ліквідаційної процедури відсутнього боржника, визнаного банкрутом, на загальну ліквідаційну процедуру жодним чином не забезпечить реалізації прав кредиторів і боржника, спрямованих на погашення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника. Стадія загальної ліквідаційної процедури регламентована статтями 22-34 закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” і така не передбачає проведення підготовчого і попереднього засідання суду, затвердження судом реєстру вимог кредиторів.

Крім того, вирішуючи питання про перехід у разі виявлення майна із ліквідаційної процедури відсутнього боржника, визнаного банкрутом, до загальних судових процедур господарський суд повинен був з»ясувати вартість цього майна та те, чи сума виручки від продажу майна буде більшою від суми, необхідної для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, як це передбачено ч. 3 ст. 52 „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Натомість в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, що підтверджують вартість нерухомого майна (заводу по розливу мінеральних вод) та автомобіля, зареєстрованих за товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр».

Відтак у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд за клопотанням ліквідатора має право винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до передбачених законом загальних судових процедур у справі про банкрутство. Такою судовою процедурою в даному випадку є процедура розпорядження майном боржника. Саме ця судова процедура передбачає проведення підготовчого засідання суду та встановлення на підставі поданих суду доказів безспірних вимог ініціюючого кредитора до боржника, їх розміру та факту непогашення впродовж трьох місяців; надалі опублікування ініціюючим кредитором оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, звернення кредиторів, розгляд їх грошових вимог, формування і затвердження реєстру вимог кредиторів, проведення зборів кредиторів та обрання комітету кредиторів, прийняття комітетом кредиторів рішень з визначених законом питань, в тому числі й про уведення наступних судових процедур банкрутства.

При цьому, дійшовши висновку про перехід зі стадії судової процедури ліквідації визнаного банкрутом відсутнього боржника на стадію розпорядження майном боржника, необхідно встановити наявність ознак неплатоспроможності цього боржника відповідно до вимог ч.3 ст.6 закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; наявність чи відсутність перешкод для подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство за загальними процедурами.

Зокрема в разі, якщо розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр» становитиме менше, ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, або якщо безспірні вимоги кредитора в сумі не менше, ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»не може здійснюватись за загальними процедурами.

Така позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 08 грудня 2010 року у справі № 7/353-09-4561 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Україна».

Постановляючи оскаржену ухвалу господарський суд Закарпатської області не виконав названих приписів закону, чим порушив права товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»та його кредиторів.

Більш того, з наданих апеляційному суду матеріалів справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр» слідує, що судове засідання для розгляду клопотання ліквідатора від 25 травня 2011 року не призначалось, сторони, ліквідатор банкрута про розгляд клопотання не повідомлялись і не викликались.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Як визначено ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

За приписами ст. 3 закону України «Про судоустрій і статус суддів»судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи у порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Таким чином, суд першої інстанції не вправі був без призначення судового засідання та без належного повідомленням про це учасників провадження у справі про банкрутство розглядати клопотання ліквідатора банкрута від 25 травня 2011 року й вирішувати питання про припинення процедури ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»за ст. 52 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та перехід до загальних судових процедур ліквідації банкрута.

Як встановлено ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення.

На підставі викладеного Львівський апеляційний господарський суд скасовує ухвалу господарського суду Закарпатської області від 08 червня 2011 року і відмовляє ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Дідичу М.А. в задоволенні клопотання від 25 травня 2011 року про припинення процедури ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр»за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр».

За наведених фактичних обставин справи та приписів закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з урахуванням названих вище вимог ст.ст.99,101 ГПК України щодо порядку розгляду апеляційної скарги і меж перегляду справи в апеляційній інстанції, Львівський апеляційний господарський суд не може вирішувати питання про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ «Аква Євро Центр», передбачених законом про банкрутство, зокрема, на стадію розпорядження майном, починаючи з підготовчого засідання. Таке рішення повинен прийняти місцевий господарський суд на підставі поданого клопотання ліквідатора банкрута та належних і допустимих доказів, що його обґрунтовують, в тому числі й підтверджують вартість виявлених активів банкрута. Тому в цій частині суд відмовляє публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк»в особі відділення «Закарпатська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Закарпатська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 08 червня 2011 року у справі №5008/123/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр» скасувати.

Відмовити ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Дідичу М.А. в задоволенні клопотання від 25 травня 2011 року про припинення процедури ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр» за ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Євро Центр».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Юрченко Я.О.

суддя Хабіб М.І.