Постанова № 18685097, 14.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа № 5008/528/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоміст», м. Мукачево, №27/07/11 від 22.07.11 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ, № 2484 від 03.08.11

на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.11

у справі № 5008/528/2011

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоміст», м. Мукачево

простягнення суми 1424 880,44грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоміст», м. Мукачево

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

про часткове визнання договору фінансового лізингу недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (дов.№4153-241210 від 24.12.10)

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, розяснено. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.07.11 у справі № 5008/528/2011 (суддя О.Васьковський) первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоміст»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»:

- суму 227 171, 96 грн. у тому числі 184 378,87 грн. основної заборгованості, 10180,01 грн. трьох процентів річних, 32 613,08 грн. інфляційних втрат;

- суму 2271,71 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 37,62 грн. у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог за первісним позовом - відмовлено. У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоміст»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»про часткове визнання договору фінансового лізингу недійсним відмовлено повністю. Заяву про збільшення та уточнення позовних вимог по зустрічному позову залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоміст»та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» подали апеляційні скарги.

Зокрема, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоміст»зазначає, що дане рішення підлягає скасуванню з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права в частині відмови в задоволенні зустрічного позову. На підставі наведеного Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМІСТ»просить рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.11 у справі № 5008/528/2011 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти по зустрічному позову нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.11 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 17.08.11.

В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що дане рішення підлягає скасуванню з огляду на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому позивач за первісним позовом посилається на те, що рішення було винесено без аналізу всіх обставин справи, що мають для неї істотне значення, а висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають умовам договору, чинному законодавству та обставинам справи, що дає підстави вважати оскаржуване рішення необґрунтованим та незаконним. На підставі наведеного Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»просить рішення господарського суду Закарпатської області скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом, а саме: стягнути з ТзОВ «Автоміст»суму основного боргу у розмірі 1099047, 71 грн., 3% річних 41739,92 грн., збитки понесені в звязку із знеціненням грошових коштів 131925, 36 грн., штраф - 45960, 00 грн., що разом складає 1318672, 99 грн. Позивач також просить стягнути з ТзОВ «Автоміст»державне мито в сумі 14248, 80 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236, 00 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.11 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 17.08.11.

Позивач ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг»- проти доводів викдадених відповідачем в апеляційній скарзі заперечив з підстав, наведених у відзиві, в частині відмови у задоволенні зустрічного позову рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.11 у справі № 5008/528/2011 вважає законним та обґрунтованим, просить в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Автоміст»відмовити, вимоги викладені позивачем в апеляційній скарзі задоволити.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 07.09.11 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 17.08.11.

Відповідач - ТзОВ «Автоміст»- проти доводів, викладених позивачем в апеляційній скарзі заперечив, просить скаргу ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг»залишити без задоволення з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу № 35/08/11 від 25.08.11.

В судовому засіданні 07.09.11 колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду оголошено перерву до 14.09.11

13.09.11 відповідачем подано заперечення на апеляційну скаргу ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг», в якому він наголошує на безпідставності вимог позивача за первісним позовом і просить в її задоволенні відмовити.

14.09.11 відповідач ТзОВ «Автоміст»- явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки до відома суду не довів.

Представник ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг»в судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача, підтримав, проти доводів, викладених в апеляційній скарзі відповідача, заперечив, рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.11 у справі № 5008/528/2011 просить скасувати, прийняти нове рішення, яким первісні позовні вимоги ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг»задоволити.

Розглянувши апеляційні скарги, відзиви та заперечення сторін на апеляційні скарги опонентів, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.11 у справі № 5008/423/2011 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Господарським судом Закарпатської області при розгляді спору вірно встановлено факт укладення між сторонами у справі договору фінансового лізингу від 04.09.08 № 080904-171/ФЛ-Ю-С. Господарським судом належним чином проаналізовано договірні умови, погоджені між сторонами. Зокрема, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до умов вищевказаного договору позивач передав відповідачу в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу автокран на базі шасі КРАЗ-65053, рік випуску 2008. Загальна вартість майна на момент укладення договору складає: без ПДВ 957 500, 00 грн. Строк користування лізингоодержувачем майном становить 37 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Загальна сума винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно складає суму без ПДВ 310 569,89 грн., при умові дотримання встановленого договором графіку лізингових платежів. Лізингордержувач здійснює платежі за договором, у національній валюті, відповідно до графіку сплати лізингових платежів з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу). На підставі аналізу наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі від 10.09.08, господарським судом вірно встановлено факт передачі позивачем майна, що є предметом договору у користування відповідачу.

Встановлено місцевим господарським судом також те, що станом на 01.07.09 у відповідача існувала прострочка лізингових платежів більш, ніж за 30 днів: з 08.05.09 - на суму 63 939, 47 грн., без врахування штрафних санкцій, та з 10.06.09 - на суму 60 872, 26 грн., без врахування штрафних санкцій.

Встановлено господарським судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи документальних доказів, факт вилучення позивачем у відповідача 01.07.09 лізингового майна, про що сторонами складено Акт приймання-передавання від 01.07.09 лізингового майна на виконання оперативно-господарських санкцій, застосованих лізингодавцем.

Документально підтверджений матеріалами справи (біржовий контракт купівлі-продажу транспортного засобу від 03.03.10) встановлений господарським судом факт продажу позивачем лізингового майна ТОВ „НВП „ ДЗНО інжирінг” за ціною 800 000, 00 грн.

Як вбачається з листа-повідомлення № 687 від 05.03.10, позивачем було доведено до відома відповідача про розірвання договору та про вилучення лізингового майна, що відбулося за ціною 800 000 грн.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з застосуванням місцевим господарським судом при розгляді спору між сторонами норм ч. 1 ст. 806 ЦК України щодо поняття та юридичного змісту договору лізингу та його різновидів (прямого та непрямого лізингу). На підставі наведеної норми чинного матеріального права місцевим господарським судом надано вірну оцінку предмету договору фінансового лізингу від 04.09.08 № 080904-171/ФЛ-Ю-С, яким є користування лізинговим майном, повязане з володінням.

Моментом припинення володіння відповідачем об'єктом лізингу (лізинговим майном) господарський суд вірно визначив момент підписання сторонами Акту приймання-передавання майна лізингового майна від 01.07.09.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає про безпідставність посилань позивача за первісним позовом, викладених в апеляційній скарзі, на те, що мало місце застосування оперативно-господарських санкцій, як таких, яким надано належну оцінку господарським судом Закарпатської області в оскаржуваному рішенні. Зокрема, оцінюючи такі посилання господарський суд вірно застосував п. 2 ст. 235 ГК України, якою передбачено можливість застосування до субєкта, який порушив господарське зобовязання, господарських санкцій, причому лише тих, застосування яких передбачено договором. Зважаючи на те, що умовами договору фінансового лізингу від 04.09.08 № 080904-171/ФЛ-Ю-С не передбачено оперативно-господарської санкції, як така, що зафіксована в акті приймання-передачі від 01.07.09, місцевий господарський суд, зважаючи на положення ст. 10 Договору, зазначив, що прийняття позивачем лізингового майна „з метою тимчасового обмеження прав лізингоодержувача володіти та користуватись предметом лізингу” без жодних застережень щодо строків чи термінів вилучення майна не може вважатися оперативно-господарської санкцією, на що посилається ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг». Крім того, місцевий господарський суд правомірно наголосив, що позивачем лізингове майно було прийняте з усіма складовим частинами, документами та іншими приналежностями, що відповідає передбаченому сторонами у п. 6 ст. 5 договору наслідку дострокового припинення дії договору та прийняття лізингодавцем рішення про повернення майна. Вірним, на думку колегії суддів є також посилання суду першої інстанції як на доказ припинення договору лізингу на п. 6 біржового контракту купівлі-продажу транспортного засобу від 03.03.10, в якому продавець (позивач) гарантує, що в момент підписання цього контракту, транспортний засіб нікому не продано, не подаровано, у суперечках та під арештом не знаходиться. Ненадсилання позивачем після 01.07.09 відповідачу рахунків на сплату лізингових платежів також підтверджує викладений в рішенні суду висновок про припинення договору лізингу.

На підставі наведеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог ТзОВ «ВіЕйБі Лізинг»в частині стягнення з відповідача лізингових платежів за період після після вилучення лізингового майна за актом приймання передачі від 01.07.09. Відтак, місцевим господарським судом правомірно задоволено первісний позов в частині стягнення з відповідача лізингових платежів на суму 184 378,87 грн.

Погоджується колегія суддів з висновком місцевого господарського суду про те, що не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача несплаченої вартості лізингового майна у розмірі 509 696,36 грн. відповідно до п. 14.8 договору. Так, згідно з вказаним договірним положенням, сторонами погоджено, що в разі прострочення сплати будь-якого чергового лізингового платежу понад строк понад 30 днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна. Як зазначив суд першої інстанції, заявлена позивачем сума, сформована шляхом складання залишкової вартості непогашених частин вартості майна з 10.03.10 по 10.10.12 згідно додаткової угоди від 30.01.09 до договору. Однак, беручи до уваги встановлені місцевим господарським судом факти вилучення позивачем 01.07.09 лізингового майна, а також продажу такого майна 03.03.10 іншій особі за ціною 800000, 00 грн., беручи до уваги п. 6 ст. 3 ЦК України щодо справедливості, розумності та добросовісності, як засад цивільного законодавства, місцевий господарський суд вірно зазначив про неможливість застосування п. 14. 8 договору, оскільки вилучення майна та припинення дії договору припинили дію лізингового зобовязання в цілому.

Погоджується колегія суддів апеляційної інстанції також з висновком, зробленим місцевим господарським судом на підставі застосованих господарським судом ч. 6 ст. 232 ГК України, ч.1 ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 267 ЦК України, щодо відмови у заявлених позивачем до стягнення пені у сумі 106 207, 45 грн. та штрафу у сумі 45960, 00 грн. у звязку із спливом строку позовної давності та наявністю заяви відповідача щодо застосування такого строку.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого позивачем на підставі п. 11.2.3 договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу за період з 2-го кварталу 2009 року по 1-ий квартал 2010 року, то місцевий господарський суд правомірно відмовив у їх задоволенні. При цьому, в оскаржуваному рішенні надано вірну оцінку наявній в матеріалах справи довідці про технічний стан предмета лізингу та фактичну адресу та поштовим повідомленням та касовим чеком, якою спростовується твердження позивача про неподання інформації у 2-му кварталі. Крім того, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для надання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу у 3-му, 4-му кварталах 2009 року та 1-му кварталі 2010 року, оскільки позивачем лізингове майно було вилучено.

Правомірно задоволено місцевим господарським судом 32 613, 08 грн. інфляційних нарахувань та 10 180,01 грн. 3% річних, як таких, що ґрунтуються на нормах ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно яких вказані інфляційні та 3 % річних віднесено до структури суми боргу, сплата яких безпосередньо пов'язана законодавцем з обов'язком сплати боржником, який прострочив, основної суми боргу.

Щодо позовних вимог ТзОВ «Автоміст»про визнання частково недійним договору у підпункті 3 частини 1 пункту 11.3 статті 11 договору, яким встановлено оперативно-господарську санкцію у вигляді передачі майна на зберігання іншим особам (з покладанням на лізингоодержувача відповідних витрат) та частину 2 пункту 11.3 статті 11, яким передбачено що застосування штрафних та/або оперативно-господарських санкцій не звільняє лізингоодержувача від виконання усіх обовязків за договором, в т. ч. від сплати лізингових платежів, то колегія суддів зазначає таке.

Розглядаючи позовні вимоги за зустрічним позовом, судом першої інстанції вірно застосовано до правовідносин між сторонами в цій частині ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору, ч. 1 ст. 235 ГК України, якою передбачено можливість застосування до субєкта господарювання оперативно-господарських санкцій та визначено юридичний зміст останніх, ст. 236 ГК України щодо видів оперативно-господарських санкцій та не обмеження можливих видів вказаним у статті переліком. Вірно застосовано господарським судом також ч. 1-3, 5-6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України щодо підстав недійсності правочину.

Аналізуючи зміст оспорюваних пунктів договору на їх відповідність вимогам щодо дійсності, господарський суд вірно зазначив про додержання сторонами у момент укладення спірного договору всіх вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Крім того, господарський суд надав вірну оцінку ст.ст. 773, 759, 806 ЦК України, ст.ст.1, 11 Закону України „Про фінансовий лізинг”, на які посилався позивач за зустрічним позовом, зазначивши про відсутність у вказаних нормах будь-яких заборон застосування засобів оперативно-господарського впливу, які сторони передбачили в договорі.

Щодо заяви позивача про зустрічним позовом від 14.07.11 про збільшення та уточнення зустрічних позовних вимог щодо визнання договору фінансового лізингу від 04.09.08 № 080904-171/ФЛ-Ю-С недійсним в цілому, то колегія судів погоджується з висновокм про необхідність залишення її без розгляду, як такої, що подана з порушенням вимог ч.ч. 4, 5 ст. 22 ГПК України.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.11 у справі № 5008/528/11 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржників, викладені ними в апеляційних скаргах, висновків господарського суду Закарпатської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 14.07.11 у справі № 5008/528/2011 залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення.

2.Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий-суддя Д.Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник