Постанова № 18684975, 13.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.11 Справа № 5015/1465/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційні скарги Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109», м. Львів за вих. № 02/42 від 25.05.2011 року та субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів за вих. № 181-М від 30.05.2011року

на рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року

у справі № 5015/1465/11

за позовом: Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109», м. Львів

до відповідача: субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 65218, 02 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 02/10 від 14.10.2010 року);

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність від 31.05.2011 року);

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Фартушок Т.Б.) від 16.05.2011 року у справі № 5015/1465/11 позов задоволено частково: стягнуто з фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Львів на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109», м. Львів 36852,37 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги, 1221,74 грн. інфляційних нарахувань, 244,08 грн. 3% річних, 383,18 грн. державного мита та 139,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач СПД-ФО ОСОБА_2 з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення 36852,37 грн. заборгованості, 1221,74 грн. інфляційних нарахувань, 244,08 грн. 3% річних і судових витрат та припинити провадження у справі, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що з невідомих йому причин розмір оплати згідно виставлених позивачем рахунків за фактично спожиту теплову енергію приміщень лівої сторони будинку за адресою: АДРЕСА_1 (502,5 кв.м), які належать відповідачу, у декілька раз перевищує розмір оплати, нарахований позивачем іншим власникам нежитлових приміщень у цьому ж будинку. Вказує на те, що будь-яких візуальних результатів наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідач не спостерігав, фактичного або документального підтвердження надання вказаних послуг не отримував. Покликається також на те, що відповідач за власний рахунок здійснив ремонт покрівлі даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 і відповідно до п. 3.2.2 договору отримав право стягувати з позивача вартість такого ремонту або зарахувати її в рахунок наступних платежів, що залишилось поза увагою місцевого господарського суду. Окрім того, зазначає, що у спірних правовідносинах щодо отримання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідач виступає як фізична особа без статусу підприємця, тобто не є учасником господарських відносин (субєктом господарювання) у розумінні ст. ст. 2, 3 ГК України, а тому вважає, що дана справа не підвідомча господарському суду і провадження по ній підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Позивач Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109»з прийнятим у даній справі рішенням також не погодилося і подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача пеню в сумі 26899,83 грн., оскільки вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та без належного додержання норм процесуального права. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається, зокрема на те, що всупереч висновку місцевого господарського суду факт використання відповідачем належних йому на праві власності приміщень у будинку за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується договором, на підставі якого заявлені позовні вимоги, у п. 2 якого вказано, що дані приміщення є нежитловими і використовуються під офіс. Вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у договорі застережень про сплату пені за невиконання останнім зобовязань щодо здійснення оплати за отримані послуги, оскільки у п. 6.4 договору встановлено, що сторони за порушення умов цього договору несуть відповідальність в установленому законом порядку, а така в даному випадку встановлена Законом України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» у вигляді сплати пені у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача вважає безпідставними посилання відповідача на Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою КМУ № 529 від 20.05.2009 року, позаяк розмір відповідних платежів у даному випадку встановлюється відповідно до п. 5.4 договору, що відповідає ст. 16 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирних будинків». Окрім того, не погоджується з твердженнями відповідача про непідвідомчість даної справи господарському суду, оскільки спір у цій справі виник з приводу невиконання відповідачем умов договору, укладеного ним як субєктом підприємницької діяльності.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача вважає її безпідставною, посилаючись, при цьому, на правомірність висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені, оскільки в матеріалах справи відсутні докази використання відповідачем належних йому на праві власності приміщень для провадження підприємницької діяльності, як обовязкової умови для застосування положень Закону України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій». Вказує також на те, що відповідно до Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та водопостачання»позивач не є постачальником (виконавцем) комунальних послуг, а тому укладений між сторонами договір відносин власників нежитлових приміщень та управителя № 04/2010 від 26.11.2010 року, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача пеню, не є договором про надання (постачання) комунальних послуг.

В судовому засіданні 23.08.2011 року оголошувалась перерва до 30.08.2011 року. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційних скаргах та у відзивах на них.

Розглянувши апеляційні скарги та відзиви на них, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року у справі № 5015/1465/11 залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 26.11.2010 року між Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109»(управитель) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (власник) було укладено договір № 04/2010 відносин власників нежитлових приміщень та управителя (надалі договір), згідно умов якого управитель безпосередньо або з дозволу власників шляхом залучення у встановленому законодавством порядку фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном будинкового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном ОСОБА_2, який є власником приміщення загальною площею 502,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, 5-ий поверх (ліва сторона) та бере участь у витратах на виконання зазначених робіт; право приватної власності на нежитлові приміщення зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності від 13.01.2010 року № 25025608; нежитлові приміщення, які використовуються під офіс, обладнані водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, електроенергією.

Пунктом 4.2.5 договору передбачено обовязок власника приміщення у встановлені терміни сплачувати належні платежі, економно використовувати воду, газ, електричну та теплову енергію.

Перелік послуг, які надаються управителем, визначено у п. 5.1 договору, і ці послуги включають: утримання і поточний ремонт загальнобудинкових мереж: електричної, водопостачання та водовідведення, опалення, газопостачання, вентиляції, місць або приміщень загального користування; організацію проведення капітального ремонту будинку, його елементів або частин; організацію утримання, прибирання та благоустрою прибудинкової території, а також місць загального користування (коридорів, сходових кліток тощо); крім того, з моменту фактичного укладення управителем договорів з постачальниками відповідних комунальних послуг, управитель здійснює: централізовану оплату послуг з теплопостачання; централізовану оплату послуг з водопостачання та водовідведення; забезпечення іншими централізованими або індивідуальними послугами згідно окремих домовленостей. Цим же пунктом договору визначено вартість централізованих комунальних послуг (тарифи).

Відповідно до п. 5.2 договору плата за надання послуг, визначених п. 5.1 цього договору, вноситься власником щомісячно не пізніше 5-го числа наступного місяця на підставі рахунку управителя; власник самостійно одержує рахунок у виконавця і вносить плату до збігу вказаного у цьому пункті договору строку.

Пунктами 8.4, 8.5 договору передбачено, що він вступає в силу з 01.12.2010 року, але поширюється також на відносини з централізованого замовлення та оплати управителем комунальних послуг, спожитих власником, з моменту укладення управителем відповідних договорів з їх постачальниками; договір діє до 31.12.2010 року, включно, і кожного разу продовжується на наступний календарний рік, крім випадків, визначених п. 6.3 договору (відшкодування власником приміщень матеріальних збитків, завданих невиконанням обовязків, передбачених цим договором).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи листів Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»№ 25/1-1108 від 29.10.2010 року та № 25/1-933 від 24.09.2010 року постачання теплової енергії до окремо взятого субєкта господарювання в будинку по вул. Зелена, 109 у м. Львові неможливе, оскільки система теплопостачання даного будинку є загальнобудинковою (спільною для всіх приміщень за даною адресою).

У звязку з цим, 26.10.2010 року між Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109»(споживач) та ЛМКП «Львівтеплоенерго»(теплопостачальна організація) було укладено договір № 4740/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді до будинку за адресою: АДРЕСА_1. Додатком № 1 до договору визначено обсяги постачання теплової енергії до обєктів споживача, в тому числі, і для відповідача, а додатком № 2 до даного договору визначено схему розмежування балансової належності теплових мереж, по яких постачається теплова енергія до обєктів споживача, в тому числі і до фізичної особи підприємця ОСОБА_2

Зясуванням документальних доказів у справі колегією суддів встановлено, що в період з грудня 2010 року по квітень 2011 року відповідачу було виставлено рахунки-фактури № СФ-0000010 від 08.12.2010 року на суму 3867,86 грн., № СФ-0000007 від 13.01.2011 року на суму 12748,14 грн., № СФ-0000031 від 10.02.2011 року на суму 21972,20 грн., № СФ-0000062 від 11.03.2011 року на суму 32605,69 грн., № СФ-0000091 від 31.03.2011 року на суму 46148,77 грн., № СФ-0000116 від 29.04.2011 року на суму 1755,31 грн. на оплату за спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження, а також рахунки-фактури № СФ-0000021 від 31.12.2010 року на суму 527,63 грн., № СФ-0000039 від 24.02.2011 року на суму 527,63 грн., № СФ-0000053 від 28.02.2011 року на суму 527,63 грн., № СФ-0000075 від 31.03.2011 року на суму 527,63 грн., № СФ-0000102 від 29.04.2011 року на суму 527,63 грн. на оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Проте, жодного з виставлених позивачем у вказаний період рахунків відповідач не оплатив. При цьому, слід зазначити, що деякі рахунки-фактури на оплату за спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження включали суму боргу відповідача за попередні періоди, чим пояснюється їх значний розмір порівняно з вартістю спожитих відповідачем послуг за розрахунковий період.

Рахунки-фактури на оплату за спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження виставлялися позивачем на основі даних рахунків ЛМКП «Львівтеплоенерго», які містили інформацію про вартість фактично спожитої відповідачем за розрахунковий період теплової енергії та за приєднане теплове навантаження. В рахунках ЛМКП «Львівтеплоенерго»також відображено нарахування за постачання теплової енергії до допоміжних приміщень (сходових кліток тощо).

Всього за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію, приєднане теплове навантаження та надані позивачем послуги з утримання будинку і прибудинкової території складає 36852,37 грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог № 3 від 10.05.2011 року), яка відображена у деталізованому розрахунку позивача (а. с. 72-73).

Листом № 25/1-303 від 16.02.2011 року ЛМКП «Львівтеплоенерго»попередило позивача про наявну заборгованість по сплаті послуг, спожитих на підставі договору № 4740/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді від 26.10.2010 року, та про можливе припинення подачі теплової енергії.

Заперечуючи розмір цієї заборгованості відповідач вказує на те, що будь-яких візуальних результатів наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території він не спостерігав, фактичного надання вказаних послуг не отримував. Однак, такі твердження відповідача безпідставні та документально не обґрунтовані. Нарахування відповідачу щомісячної оплати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території здійснювалось позивачем відповідно до п. п. 5.3, 5.4 договору на підставі його фактичних витрат пропорційно до займаної відповідачем площі у будинку по вул. Зеленій, 109 у м. Львові на основі бюджету видатків на утримання будинку ОСББ «Зелена, 109»на 2010-2011 роки, затвердженого протоколом № 4 від 01.11.2010 року. При цьому, оплата вказаних послуг згідно п. 5.6 договору не залежить від членства відповідача в ОСББ «Зелена, 109».

З приводу доводів відповідача щодо безпідставного виставлення позивачем рахунку-фактури на оплату спожитої теплової енергії та приєднане теплове навантаження у листопаді 2010 року при умові вступу договору в силу з 01.12.2010 року, слід зазначити, що згідно п. 8.4 договору він вступає в силу з 01.12.2010 року, але поширюється також на відносини з централізованого замовлення та оплати управителем комунальних послуг, спожитих власником, з моменту укладення управителем відповідних договорів з їх постачальниками. В даному випадку договір про постачання теплової енергії до будинку по АДРЕСА_1 між позивачем та ЛМКП «Львівтеплоенерго»було укладено 26.10.2010 року і 02.12.2010 року останнє виставило рахунок № 4740Л-11 за теплову енергію, спожиту у листопаді 2010 року.

Не заслуговують на увагу і покликання відповідача на те, що він за власний рахунок здійснив ремонт покрівлі даху будинку за адресою: АДРЕСА_1 і відповідно до п. 3.2.2 договору отримав право стягувати з позивача вартість такого ремонту або зарахувати її в рахунок наступних платежів. Місцевий господарський суд дав належну оцінку даним твердженням і підставно зауважив, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження факту виконання такого ремонту, понесення фактичних витрат на заявлену ним вартість ремонту, а також доказів звернення у встановленому законом порядку до відповідача чи господарського суду із заявою про зарахування вартості проведеного відповідачем ремонту в рахунок платежів за спожиту теплову енергію, приєднане теплове навантаження та надані позивачем послуги з утримання будинку і прибудинкової території.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою виникнення господарських зобовязань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Законом України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Зважаючи на вищенаведені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість і законність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 36852,37 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію та надані позивачем послуги з утримання будинку і прибудинкової території, оскільки вона підтверджується належними документальними доказами, відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи і не спростована відповідачем в установленому законом порядку, доказів, які б підтверджували виконання останнім зобовязань щодо повної оплати вартості таких послуг в добровільному порядку на момент постановлення оскаржуваного рішення в матеріалах справи відсутні і відповідачем колегії суддів такі також не надано.

Окрім того, у звязку з простроченням відповідачем виконання зобовязань по оплаті послуг, наданих позивачем на підставі договору, останній нарахував відповідачу (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог № 3 від 10.05.2011 року) інфляційні втрати в сумі 1221,74 грн. та 3% річних в сумі 244,08 грн. Розрахунок інфляційних втрат проведено позивачем відповідно до умов договору, ст. 625 Цивільного кодексу України та листа Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Одночасно, слід зауважити, що інфляційні втрати та 3% річних позивачем нараховано відповідно до вимог чинного законодавства та обставин справи по кожній сумі боргу згідно рахунку-фактури окремо, враховуючи строки оплати цих рахунків-фактур, встановлені договором, та період прострочення їх оплати відповідачем, а тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині місцевим господарським судом задоволено правомірно.

Одночасно, предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 26899,83 грн. пені за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію, приєднане теплове навантаження та надані позивачем послуги з утримання будинку і прибудинкової території (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог № 3 від 10.05.2011 року), підставність нарахування якої позивач обґрунтовує ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», якою встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.

У п. 6.4 договору сторони узгодили, що управитель, власники приміщень та їх орендарі за порушення умов цього договору несуть відповідальність в установленому законодавством порядку. Однак, вказаним договором не передбачена відповідальність відповідача (власника приміщень) у вигляді сплати неустойки (пені) за несвоєчасну оплату наданих згідно цього договору послуг, тобто сторони не забезпечили виконання відповідачем його зобовязань по договору пенею, а тому правові підстави для нарахування позивачем пені за прострочення оплати відповідачем за спожиту теплову енергію і надані позивачем послуги з утримання будинку і прибудинкової території та її стягнення з останнього відсутні. Доводи апеляційної скарги позивача вказаного висновку не спростовують.

Окрім того, заслуговує на увагу і той факт, що Закон України «Про житлово-комунальні послуги»не відносить витрати на утримання будинків та прибудинкових територій до комунальних послуг, а відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 1% згідно Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»передбачена лише за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

Одночасно, проаналізувавши наявний в матеріалах справи та поданий позивачем суду апеляційної інстанції розрахунки пені, колегією суддів встановлено, що періоди нарахування пені і терміни прострочення відповідачем оплати наданих позивачем послуг не відповідають умовам договору в частині строку оплати цих послуг.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 26899,83 грн. пені та відмову у їх задоволенні.

По суті доводів апеляційної скарги відповідача про те, що у спірних правовідносинах він виступає як фізична особа без статусу підприємця, тобто не є учасником господарських відносин (субєктом господарювання) у розумінні ст. ст. 2, 3 ГК України, а тому дана справа не підвідомча господарському суду і провадження по ній підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія НОМЕР_1 від 14.04.2011 року (а. с. 38) підтверджується статус ОСОБА_2 як фізичної особи підприємця. Договір відносин власників нежитлових приміщень та управителя № 04/2010 від 26.11.2010 року укладено відповідачем як фізичною особою підприємцем і нежитлові приміщення, які йому належать на праві власності у будинку по АДРЕСА_1, згідно договору використовуються ним під офіс. Відтак, відповідач у спірних правовідносинах виступає як субєкт підприємницької діяльності (субєкт господарювання).

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 16.05.2011 року у справі № 5015/1465/11 залишити без змін, апеляційні скарги Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена, 109», м. Львів за вих. № 02/42 від 25.05.2011 року та субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Львів за вих. № 181-М від 30.05.2011року без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.