Постанова № 18684936, 14.09.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.11 Справа № 5015/3301/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Лісовській Н.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельної компанії "Комфортбуд-1", м. Львів, без номера від 18.08.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2011р. (повний текст підписано 15.08.11р.)

у справі № 5015/3301/11, суддя Кітаєва С.Б.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1", м. Львів

про стягнення 233 440,40 грн.

за участю представників

від позивача: Козій О.Б. - представник

від відповідача: не з'явились.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.08.2011р.(суддя Кітаєва С.Б.) позов задоволено. З рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія" стягнуто 201 531,88 грн. заборгованості, 2 015,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на виконання умов Договору поставки №1/2010/12 від 14.06.2010р. позивач поставив Відповідачу товар на суму 752 075,99 грн. Поставлений товар Відповідач оплатив частково, внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість в розмірі 201 531,88 грн., яку Відповідач повністю визнає.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2011р. по справі № 5015/3301/11, з підстав його незаконності та необґрунтованості.

На виконання вимог ухвали суду від 31.08.2011р. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2011р. апеляційну скаргу ТзОВ "Будівельної компанії"Комфортбуд-1" прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2011р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, вимоги ухвали суду від 31.08.2011р. в частині уточнення вимог апеляційної скарги не виконав, подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням його представника у відрядженні.

Судова колегія відхилила подане скаржником клопотання, оскільки таке документально не підтверджене.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 14.06.2010р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № 1/2010/12, відповідно до умов якого Позивач(постачальник) взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність Відповідача (покупець) товар (будівельні матеріали), а Покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору.

Відповідно до п.п 2.1 та 2.2 Договору загальна кількість товару, що має бути поставлений, зазначається в специфікації, яка складається на підставі замовлення покупця та додається до Договору. Кількість товару в кожній партії поставки та термін поставки зазначаються у графіку поставок, який погоджується сторонами та додається до Договору.

Загальний асортимент товару, що підлягає поставці, зазначається у специфікації(п.3.1 Договору).

У відповідності до п. 6.1 та 6.2 Договору товар поставляється покупцю у терміни, визначені строком дії Договору та поставок. Кожна окрема партія поставляється в строк, передбачений графіком поставок.

Ціна, зазначена в специфікаціях до Договору та встановлена на момент їх підписання, вказана у національній валюті України( п.7.1 Договору). Загальна сума Договору на момент його укладення складає 752 076,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 125 346,00 грн.(п. 7.6 Договору).

На виконання умов Договору поставки №1/2010/12 від 14.06.2010р. Позивач поставив Відповідачу обумовлений товар на загальну суму 752 075, 99 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 01ЛВ071210 від 12.07.10р., № 01ЛВ071411 від 14.07.10р., № 01ЛВ071602 від 16.07.10р., № 01ЛВ082012 від 20.08.10р., № 01ЛВ082101 від 21.08.10р., № 01ЛВ082710 від 27.08.10р., № 01ЛВ100201 від 02.10.10р., № 01ЛВ100202 від 02.10.10р., № 01ЛВ101101 від 11.10.10р., № 01ЛВ101102 від 11.10.10р., №01ЛВ101511 від 10.10.10р., № 01ЛВ101807 від 18.10.10р. та довіреностями № 4347 від 12.07.10р., № 4658 від 16.08.10р., № 4721 від 26.08.10р., № 4940 від 01.10.10р. , № 5010 від 11.10.10р. (а.с.11-24).

Відповідно до п. 8.2 Договору розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальник. Підставою оплати є даний договір та рахунок-фактура, яка надається постачальником та є невід"ємною частиною цього договору.

При перерахуванні грошових коштів посилання на рахунок-фактуру є обов’язковим.

У відповідності до п. 8.5.1 повна оплата кожної прийнятої у відповідності до видаткових накладних партії товару має бути здійснена покупцем у терміни, визначені графіком оплати, який погоджується сторонами та додається до Договору.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку в натурі.

У відповідності до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 201 531,88 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконання, проведеним належним чином.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальністю за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Позивач просить стягнути з Відповідача лише суму основного боргу, що становить вартість поставленого товару –201 531,88 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати вартості поставленого йому товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи Позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основної заборгованості за поставлений товар правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з Відповідача 201 531,88 грн. боргу за поставлений товар згідно Договору поставки № 1/2010/12 від 14.06.2010р.

Крім цього слід зазначити, що у відзиві на позовну заяву Відповідач повністю визнає вимогу ТзОВ "Будівельної компанії "Комфортбуд-1" про стягнення боргу в сумі 201 531,88 грн.(а.с. 72).

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із вимогами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ст. 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням місцевого господарського суду, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 12.08.2011 р. у справі № 5015/3301/11 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.