Постанова № 18684134, 28.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа № 5015/1762/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” в особі Жидачівського району електричних мереж № 203-0550 від 10.06.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2011р. (повний текст рішення складено 02.06.2011р.)

у справі № 5015/1762/11

за позовом Жидачівського професійного ліцею, м. Жидачів Львівської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів

про стягнення 5357,27 грн.

за участю представників:

від позивача - Голубець О.Г. - директор;

від відповідача – Стадник Р.Я. - представник.

Права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), представникам сторін роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.05.2011р. у справі № 5015/1762/11, суддя Н. Мороз, позов задоволено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів, Сяйво,10 (код ЄДРПОУ 00131587) на користь Жидачівського професійного ліцею, Львівська область, м. Жидачів, вул. Грюнвальдська,80 (код ЄДРПОУ 23966283) - 5357,27 грн. зайво сплачених коштів, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 1212 ЦК України, а також зокрема тим, що оскільки мешканці гуртожитку сплачували позивачу плату за використану електроенергію за тарифами, встановленими для населення, а позивач сплачував плату відповідачу за цю електроенергію за тарифами, встановленими для бюджетних установ, то позов підлягає задоволенню.

Відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2011р. у справі № 5015/1762/11 та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити, оскільки вважає, що рішення суперечить фактичним обставинам справи і не ґрунтується на належних доказах.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи скаржника, просить рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2011р. у даній справі залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає, що скаржник не навів жодного порушення законодавства при прийнятті місцевим судом рішення по справі, що свідчить про безпідставність апеляційної скарги.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, висловили свої міркування з питань, що виникли в ході судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

13 березня 2006 р. між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії №44111, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач –оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, постачання електричної енергії здійснювалось, зокрема, до гуртожитку у м. Жидачів, вул. Садова, 20.

30 липня 2009р КРВ у Жидачівському районі було проведено перевірку щодо використання бюджетних коштів, виділених на підготовку кадрів та фінансово-господарської діяльності Жидачівського професійного ліцею за 2007-2008рр. та завершений звітний період 2009року.

Відповідно до висновків КРВ у Жидачівському районі, викладених у Акті № 27-38/8 від 30.07.2009р., складеного за наслідками проведеної ревізії, за період 01.06.2007р. по 30.05.2009р. Жидачівським професійним ліцеєм зайво оплачено ВАТ «Львівобленерго»5 357, 27 грн., що становлять різницю між тарифами, встановленими для населення та тарифами, встановленими для бюджетних установ.

На звернення позивача повернути зайво сплачені кошти відповідач відмовив листом №141-4157 від 21.12.2009 р. У той час, на необхідності повернення вказаних бюджетних коштів наголошено у приписі Контрольно-ревізійного відділу у Жидачівському районі №27-15/398 від 13.0-8.2009 р. “Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії”. З врахуванням висновків КРВ у Жидачівському районі, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги визначаються як результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з п. 2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03.06.1986 р., гуртожитки призначаються лише для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання. Крім того, ЖК України відносить гуртожитки саме до житлового фонду. Відповідно, послуги з електропостачання гуртожитків надаються споживачам –населенню, яке проживає у гуртожитках.

Згідно з п. 38 Примірного положення про гуртожитки, плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»державне регулювання цін/тарифів базується, зокрема, на принципі нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, в період з 01.06.2007 р. по 30.05.2009 р. мешканці гуртожитку сплачували позивачу плату за використану електроенергію за тарифами, встановленими для населення, у той час як позивач сплачував плату відповідачу за цю електроенергію за тарифами, встановленими для бюджетних установ. Різниця за вказаний період, сплачена відповідачу, становить 5357,27 грн., доказів зворотнього суду не подано.

Доводи скаржника про те, що в додатку №9 до договору №44111 від 13.03.2006 р. вказаний об’єкт не значився, а значився гуртожиток, розташований за адресою: м. Жидачів, вул. Грюнвальдська, 80, в той час як на гуртожиток по вул. Садова, 20, технічні умови №107 про приєднання до електричних мереж електроустановок для населення були видані лише 13.10.2009 р. і з цієї дати нарахування плати за електричну енергію здійснюється за тарифами, встановленими для населення, є безпідставними. Як правомірно встановлено судом першої інстанції, обставини, на які покликається відповідач, не спростовують факту постачання відповідачем електричної енергії до вказаного гуртожитку, в той час зворотнє підтверджується актом №27-38/8 від 30.07.2009 р. ревізії використання бюджетних коштів, виділених на підготовку кадрів та ревізії фінансово господарської діяльності Жидачівського професійного ліцею за 2007 –2008 р.р., та завершений звітний період 2009 року; реєстрами спожитої енергії та довідкою про використання електричної енергії по жилому будинку.

Таким чином, місцевий господарський суд з врахуванням всіх обставин справи дійшов правомірного висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням місцевого господарського суду, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В :

1. Залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2011р. у справі № 5015/1762/11, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до законодавства.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.