Постанова № 18683682, 27.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

27.07.11 Справа № 5015/1921/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

судді доповідача Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” б/н від 27.05.2011 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року

у справі № 5015/1921/11

за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт”, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Нерухомість та майно”, м. Львів

про розірвання договору оренди, стягнення 69059 грн. 48 коп. боргу та виселення із займаних приміщень.

за участю предстаників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність в матеріалах справи);

від третіх осіб: ОСОБА_3 (довіреність в матеріалах справи).

Судом розґяснено представникам сторін та третьої особи права та обов»язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось.

Заяв про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду апеляційної скарги, викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року.

В судовому засіданні 26.07.2011 року оголошено перерву до 27.07.2011 року до 9 год. 30 хв.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року у справі № 5015/1921/11 (суддя Мазовіта А.Б.) позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” 69059,48 грн. боргу; розірвано договір оренди № 179/07 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області від 25.05.2007 року, укладений між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради м. Львів, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт”; виселено Товариство з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 2, загальною площею 665,2 кв.м. Також рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача 860 грн. 60 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті даного рішення, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612, 651, 759, 762, 782 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 19, ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та мотивував своє рішення тим, що відповідачем порушено умови договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року щодо сплати орендної плати, внаслідок чого у нього виник борг в розмірі 69059,48 грн. Вказане порушення умов договору оренди від 25.05.2007 року, на думку суду першої інстанції, є підставою для його розірвання та виселення відповідача зі займаного приміщення.

Не погоджуючись частково з цим рішенням місцевого господарського суду, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” (надалі ТОВ) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що оскаржене ним рішення в частині задоволення позову про розірвання договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року та виселення з орендованого приміщення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його в цій частині скасувати та припинити провадження у справі. В обгрунтування наведених підстав для скасування рішення місцевого господарського суду, апелянт посилається на те, що судом не було досліджено, чи відповідач отримував претензію про розірвання договору оренди в розрізі положень ст.ст. 782-783 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України.

Позивач Управління майном спільної власності Львівської обласної ради у відзиві на апеляційну скаргу № 1161 від 25.07.2011 року (вх. № 6017 від 26.07.2011 року) доводи та вимоги апеляційної скарги заперечило, посилаючись на те, що виходячи з положень ч. 3 ст. 285, ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 6.2 договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, і невиконання даного зобовязання відповідно до п. 3.5 договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року є підставою для його розірвання та виселення відповідача зі займаного приміщення. За наведеного, просить залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року у цій справі.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” (надалі - КП “Нерухомість та майно”) письмових заперечень на апеляційну скаргу суду не подало. Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 12.05.2011 року.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

25.05.2007 року між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та ТОВ “Чесний продукт” укладено договір оренди № 179/07 нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад області, відповідно до п. 1.1 якого, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майнонежитлові приміщення загальною площею 665,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 2, та перебувають на балансі КП “Нерухомість та майно”.

Факт передачі майна в фактичне користування відповідача підтверджується актом приймання-передачі від 25.05.2007 року, підписаним представниками обох сторін та скріпленим їх печатками.

Договором № 85-179/07-10 від 03.12.2010 року сторони внесли зміни до договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року, а саме: до абз. 2 п. 1.1., абз. 1 п. 3.1., а також п. 8.1., зокрема, термін дії цього договору визначено з 25 квітня 2010 року по 24 квітня 2012 року.

Згідно п. 5.1 договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року, зі змінами згідно договору № 85-179/07-10 від 03.12.2010 року, розмір орендної плати складає 5293 грн. 11 коп. без ПДВ за квітень 2010 року. При цьому, розмір орендної плати згідно п. 3.2 Договору, коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції.

Відповідно до п. 3.3 договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року, встановлену орендну плату за користування обєктом оренди в поточному місяці орендар зобовязується перерахувати не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Як вбачаться з матеріалів справи, що й не заперечується відповідачем, останній неналежним чином виконував свої зобовязання за договором оренди № 179/07 від 25.05.2007 року в частині сплати орендної плати за період: квітень 2010 року грудень 2010 року включно, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість перед третьою особою - Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Нерухомість та майно” на загальну суму 69059 грн. 48 коп.

За таких обставин, суд першої інстанції, з врахуванням норм ст.ст. 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зробив правильний висновок про те, що позовні вимоги в частині стягнення 69059,48 грн. заборгованості з орендної плати за вищенаведений спірний період підлягають до задоволення.

За наведеного, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду, рішення суду першої інстанцій в частині задоволення позову про стягнення 69059,48 грн. заборгованості з орендної плати слід залишити без змін. Слід зазначити, що апелянт не оскаржує судове рішення в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В той же час, апеляційний господарський суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову про розірвання договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року та виселення з орендованого приміщення, оскільки вважає, що такий висновок зроблено місцевим господарським судом за неправильного застосування норм матеріального права та неповного зґясування фактичних обставин справи.

В абзаці 2 п. 3.5 договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року сторони домовились про те, що несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускається за взаємною згоди сторін. В пункті 8.4 Договору сторони домовились про те, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Частина 3 даної статті передбачає, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що в разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З аналізу вказаних положень чинного законодавства та умов Договору вбачається, що право на звернення з позовом виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк.

Аналогічну позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 29 березня 2011 року у справі № 5/60, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Управління майном спільної власності Львівської обласної ради не зверталось до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” з заявою про розірвання договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає документально обґрунтованими доводи апелянта про те, що позивачу було відомо про зміну місцезнаходження орендаря ще 03.12.2010 року, коли сторони підписували договір № 85-179/07-10 про внесення змін до договору оренди від 25.05.2007 року № 179/07 : м.Львів, вул. Братів Міхновських, 22/6.

Крім цього, в справі наявна довідка серії АЄ № 327830 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якої вбачається, що 15.04.2009 року державним реєстратором внесено запис про зміну місцезнаходження відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Позивач стверджує, що звертався з пропозицією до відповідача про розірвання договору, свідченням чого є претензія за вих. № 88 від 20.01.2011 року.

Дослідивши цей доказ, суд апеляційної інстанції констатує, що цей лист надісланий відповідачу на адресу: м.Львів, пл. Міцкевича, 1. Тобто, на час надіслання претензії відповідачу, останній у встановленому законом порядку змінив своє місцезнаходження.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ГПК України Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд першої інстанції вказаних обставин не зґясував, допустивши неправильне застосування ст.ст. 651, 782 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що призвело до прийняття неправильного рішення про задоволення позову про розірвання договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року та виселення орендаря зі займаного приміщення, а тому таке рішення підлягає скасуванню. При цьому, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України приймає нове рішення про відмову в позові у вищенаведеній частині позовних вимог.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про новий розподіл судових витрат по справі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, стягнути з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” 85 грн. 00 коп. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Також відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" апелянту підлягає поверненню з Державного бюджету 345,30 грн. зайво сплаченого державного мита за поданням апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 12.05.2011 у цій справі скасувати в частині розірвання договору оренди № 179/07 від 25.05.2007 року та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” із нежитлового приміщення за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 2, загальною площею 665,2 кв.м. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В решті частині судове рішення залишити без змін.

Стягнути з Управління майном спільної власності Львівської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” 85 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційному порядку.

Місцевому господарському суду видати наказ, а також довідку на повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Чесний продукт” з Державного бюджету України 345,30 грн. державного мита, зайво сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий-суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Процик Т.С.

Повне рішення складено

01.08.2011 року