Постанова № 18683549, 28.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

28.07.11 Справа № 5008/646/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону б/н та б/ дати

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.11

у справі № 5008/646/2011

за позовом Заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону в інтересах держави в особі - Міністерства оборони України, м. Київ

- Квартирно-експлуатаційного відділу (надалі по тексту - КЕВ), м. Мукачево

- Державного підприємства Міністерства оборони України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», м. Мукачево

до відповідача 1 Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Турист-ЛТД», м. Ужгород

про визнання нечинним п. 1.14 рішення Ужгородської міської ради від 14.05.10 № 1427 «Про регулювання земельних відносин»

за участю представників:

прокурор –Яговдік С.М. –прокурор відділу (посвідчення № 17);

від позивача –не з’явився;

від відповідача –1 –не з’явився;

від відповідача -2 –Олійник Р.Б., Тренін С.Ю. –представники.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.06.11 у справі № 5008/646/2011 (суддя Якимчук Л.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване положеннями ст.ст. 120, 141, 142 Земельного кодексу України (далі по тексту –ЗК України), а також тим що, оскільки, розмежування земель державної та комунальної власності у місті Ужгород не проведено, Ужгородська міська рада, приймаючи рішення № 1427 від 14.05.10 «Про регулювання земельних відносин»діяла у межах та у спосіб, який не суперечить нормам чинного законодавства, зокрема дане рішення було прийнято у відповідності з п. 12 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.11 у справі № 5008/646/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі.

Зокрема, прокурор зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що спірна земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», за своїм цільовим призначенням є землями оборони, надання згоди на вилучення якої здійснюється Міністром оборони України та регулюється «Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 22.12.97 № 483. Проте, як вказує скаржник, Міністром оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,13 га не приймалося та передача цієї ділянки КЕВ органу місцевого самоврядування не здійснювалася, що в силу норм ст.ст. 141,149 ЗК України є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.09 між ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»(продавець) та ТОВ «Турист-ЛТД»був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю окреме індивідуально-визначене майно, а саме: адміністративний корпус, літ. «А»площею 179,5 кв.м та столярний цех із складськими приміщеннями, літ. «Б»площею 261,8 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Ужгород, вул. Добрянського (Матросова), буд. 20, та є державною власністю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради від 23.03.06 за № 9, а покупець зобов’язується прийняти нерухоме майно та сплатити відповідну ціну за нього та здійснити реєстрацію нерухомого майна у БТІ (а.с. 33-36).

Відповідно до акту прийому-передачі майна від 28.12.09 зазначене нерухоме майно було передано продавцем та прийнято покупцем, за яким відповідно було зареєстровано право приватної власності на це майно, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25015883 від 13.01.10 (а.с. 39-41).

Укладенню договору передував наказ Міністра оборони України від 08.04.09 №159 «Про надання згоди на відчуження майна ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця», яким надано згоду ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»здійснити відчуження зазначеного нерухомого майна (а.с. 76, а.с. 76 на звороті).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,13 га (кадастровий номер 2110100000:08:002:0024), наданій ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»у постійне користування, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 002015, виданим 26 лютого 1999 року Ужгородською міською радою відповідно до рішення X сесії III скликання Ужгородської міської ради народних депутатів від 22 грудня 1998 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 233 (а.с.69-70, 72).

Листом за вих. № 12 від 22.01.10, який був надісланий на ім’я голови Ужгородського міськвиконкому, ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця»у зв’язку з продажем нерухомого майна, відмовилося від права користування земельною ділянкою кадастровий номер 2110100000:08:002:0024 (а.с. 74).

14 травня 2010 року Ужгородська міська рада на V сесії V скликання прийняла рішення № 1427 «Про регулювання земельних відносин», відповідно до п. 1.14. ТОВ «Турист-ЛТД»було затверджено проект відведення зі зміною цільового призначення та надано в оренду строком на 2 роки з наступним викупом земельну ділянку площею 0,13 га під придбаними будівлями та для їх обслуговування (для комерційного використання) по вул. Добрянського,20 (а.с. 12-15).

04 червня 2010 року Ужгородською міською радою було винесене рішення, яким у зв’язку з технічною помилкою було внесено зміни до п. 1.14. рішення від 14.05.10 № 1427, а саме змінено цільове використання земельної ділянки, а саме для багатоквартирної житлової забудови (а.с. 44). В решті оспорюваний пункт рішення залишився без змін.

На підставі цього рішення між відповідачем-2 та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради 16 червня 2010 року було укладено договір оренди землі (а.с. 45-50).

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що п. 1.14 оспорюваного рішення не відповідає вимогам ст.ст. 141, 149 Земельного кодексу України, «Положенню про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.97 № 483, оскільки Міністром оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки площею 0,13 га не приймалось.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та визнання недійсним п. 1.14. рішення Ужгородської міської ради № 1427 «Про регулювання земельних відносин». Проте, Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 77 ЗК України до земель оборони належать землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради –сесії.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, зокрема, визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Статтею 20 цього Кодексу передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Як вбачається з матеріалів справи, державний акт на право постійного користування ІІ –ЗК № 002015 був виданий підприємству Міністерства оборони України Мукачівській госпрозрахунковій дільниці для виробничих потреб.

Як свідчать матеріали справи, зміна цільового призначення земельної ділянки з переведенням її із земель оборони в землі запасу або для житлового будівництва на момент прийняття рішення для надання дозволу відповідачу-2 на розробку проекту землеустрою проведена не була. Тобто, проект розроблявся щодо земель оборони, а не житлового будівництва.

Разом з цим, у відповідності до норм законодавства України орган місцевого самоврядування приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що право користування ДП МО України «Мукачівська госпрозрахункова дільниця» припинене не було, відповідне рішення місцевою радою не приймалося, земельна ділянка в комунальну власність не передавалась, що підтверджується, зокрема, наявним в матеріалах справи не анульованими державним актом на право постійного користування ІІ – ЗК № 002015. Доказів протилежного відповідачами суду не подано.

Посилання суду першої інстанції про те, що Положення про порядок надання в користування земель для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затверджене наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.97, не набуло чинності, оскільки не пройшло державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України, не спростовують допущені відповідачем-1 при прийнятті оспорюваного рішення порушення норм чинного законодавства.

Виходячи з викладеного, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що передача спірної ділянки в оренду без припинення права користування попереднього землекористувача здійснено з порушенням передбаченого законом порядку, що є підставою для визнання п. 1.14 рішення Ужгородської міської ради «Про регулювання земельних відносин»недійсним.

Враховуючи норми ст. 49 ГПК України та встановлені обставини справи, Львівський апеляційний господарський суд зазначає про покладення судових витрат на відповідача-1 у справі.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.06.11 у справі № 5008/646/2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення –позов задоволити, визнати недійсним п. 1.14 рішення Ужгородської міської ради від 14.05.10 № 1427 «Про регулювання земельних відносин».

4. Стягнути з Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3) в доход Державного бюджету України 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

8. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.