Постанова № 18679581, 10.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2011 року № 2а-10875/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін

від позивача: Мельниченко Ю.А., представника

від відповідача: Оксентюк О.С., представника

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хата буде»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про скасування рішення №000/172307 від 04.07.2011р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хата буде»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.07.2011р. №000/172305 та визнати протиправними дії відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковою накладною, виписаною платником ПДВ. Також, позивач стверджує про те, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень, жовтень, листопад 2009р., лютий, квітень, червень 2010р. на суму 23 650,00 грн.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хата Буде»(код ЄДРПОУ 33737632, далі позивач) стосовно взаємовідносин з ТОВ «Моней Фарм» (код ЄДРПОУ 36010626) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено Акт про результати перевірки №289/1-23-70-33737632 від 09.06.2011 року (далі акт перевірки).

На підставі даного Акту, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №000/172307 від 04.07.2011р., яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 29 562,50 грн., з яких 23650,00 грн. основного платежу та 5912,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень, жовтень, листопад 2009р., лютий, квітень, червень 2010р. на суму 23 650,00 грн.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Хата Буде» до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Моней Фарм».

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Хата Буде»(Замовник) в особі директора Даценко С.В. та ТОВ «Моней Фарм»(Підрядник) в особі директора Рудика С.М., були укладені договори підряду №03/06 від 03.06.2010р., №01/02-10 від 05.02.2010р. №01/10-09 від 06.10.2009р., №05/05 від 05.05.2009р.

За умовами даного договору, підрядник зобовязується за завданням Замовника на свій ризик та із своїх матеріалів виконати та здати в установлений строк поточний ремонт в приміщеннях, а Замовник зобовязується надати Підряднику фронт робіт, прийняти від підрядника закінчені роботи на обєкті будівництва та оплатити їх.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що вищезазначений договір є недійсним в силу закону, оскільки правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину. Зокрема, відповідно до бази облікових даних ТОВ «Моней Фарм»не звітує, згідно поданих декларацій з податку на прибуток зроблено висновок про відсутність у ТОВ «Моней Фарм»адміністративно господарських можливостей на виконання господарських зобовязань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань.

Також, даний висновок зроблений податковим органом посилаючись на те, що в провадженні СУ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Києва знаходиться кримінальна справа № 51-3099 за ч.2 ст.205 КК України, яка порушена відносно невстановлених осіб за фактом створення та придбання субєкту підприємницької діяльності ТОВ «Моней Фарм»з метою прикриття незаконної діяльності.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Моней Фарм», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем та вказаним товариством були укладені договори підряду №03/06 від 03.06.2010р., №01/02-10 від 05.02.2010р. №01/10-09 від 06.10.2009р., №05/05 від 05.05.2009р, на виконання яких було підписано акти здачі - приймання робіт, видані податкові накладні, згідно яких позивачем суму ПДВ віднесено до складу податкового кредиту за травень 2009р. у сумі 5833,33 грн., жовтень 2009р. у сумі 5733,34 грн., листопад 2009 у сумі 2130,00, лютий 2010 у сумі 2166,67 грн., квітень 2010 р. у сумі 1583,33 грн., червень 2010р. у сумі 6203,07 грн.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначеного договору з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Зокрема, суд ухвалою від 20.07.2011р. витребовував у відповідача інформацію про кримінальну справу відносно посадових осіб ТОВ «Моней Фарм», яка зазначена в акті перевірки, натомість, суду інформацію про наявність вироку по даній кримінальний справі відповідач не надав.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду справи не було встановлено наявність умислу у директора ТОВ «Моней Фарм»на укладення угоди, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Крім того, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за вищезазначеними договорами відповідачем були виконані будівельні роботи. Дані послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Згідно наданої відповідачем інформації, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Моней Фарм»анульовано 27.01.2011р., після дати укладання договорі з позивачем.

Таким чином, на момент укладання позивачем з контрагентом договорів підряду №03/06 від 03.06.2010р., №01/02-10 від 05.02.2010р. №01/10-09 від 06.10.2009р., №05/05 від 05.05.2009р., на виконання робіт і на момент виконання вказаних робіт, ТОВ «Моней Фарм»як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мало свідоцтво платника податку.

Також, позивач щодо обставини, яка викладена в акті перевірки стосовно не подання звітності ТОВ «Моней Фарм», зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 27.12.2010р. №2а-18220/10/2670 визнано протиправними дії посадових осіб ДПІ у Соломянському районі м.Києва, де зареєстрований платник, що полягали у неприйнятті у ТОВ «Моней Фарм» податкових декларацій з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, надані позивачу його контрагентом, відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача на період укладання та виконання договорів або несплати ним податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Матеріали справи містять податкові накладні, зазначені в акті перевірки.

Виходячи із приписів підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки здійснення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва перевірки, складання акта даної перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень законодавством передбачено, порушень при здійсненні даних дій не встановлено, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хата буде" задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №000/172307 від 04.07.2011р. про визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Хата буде" 23650 (двадцять три тисячі шістьсот пятдесят) грн. 00 коп. податкових зобовязань з податку на додану вартість та застосування 5912 (пять тисяч девятьсот дванадцять) грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян