Постанова № 18679023, 20.09.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р.

16 год.22 хв.Справа № 2-а-2953/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Філімоновій О.В.,

за участю представників:

позивача - Бондар А.Ф.,

відповідача - Тосік Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

У травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю " Спецсервіс " ( надалі позивач, ТОВ « Спецсервіс» ) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.04.2011 року за № 0003282307 про застосування штрафних санкцій на суму 1 614,00 грн., № 0003272307 про застосування штрафних санкцій на суму 2717,00 грн., № 0003262307 про застосування штрафних санкцій на суму 2787,00 грн., № 0003252307 про застосування штрафних санкцій на суму 680,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувальні рішення є нечинними, оскільки встановлені податковим органом порушення вимог Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 року № 98/96-ВР та Податкового кодексу України прийняті неправомірно, оскільки підприємство не займається торгівельною діяльністю у розумінні Закону України про патентування, посилаючись на те, що основним видом діяльності підприємства є обслуговування ліфтів, поточний ремонт, капітальний ремонт, технічне обслуговування, проведення всіх необхідних робіт для забезпечення безперебійної роботи ліфтів. Вказані послуги оплачують мешканці під'їзду, в якому знаходиться ліфт, шляхом придбання спеціальних карток для отримання права користуватися ліфтом, сама картка є невід'ємною частиною технологічного процесу роботи ліфту. При цьому, позивач зазначає, що статтею 267 ПК України встановлено перелік суб'єктів господарювання, які повинні отримувати торгові патенти за відповідні види діяльності, зокрема, діяльність із надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, що на думку позивача такий вид діяльності, як обслуговування ліфтів, їх ремонт та технічне обслуговування, не входить до переліку платних побутових послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню, затвердженому постановою Кабінету Міністрів. На думку позивача, встановлений ДПІ єдиний факт наявності в касовому апараті функції продаж картки, не може вважатися підставою для застосування до ТОВ « Спецсервіс» відповідальності за порушення вимог діючого законодавства з питань патентування.

Щодо неправомірно встановленого ДПІ порушення щодо вимог Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затвердженого Постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року (надалі - Положення № 637) та вимог Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон України № 265/95-ВР), то позивач зазначає, що відключена електроенергія у зв'язку з ремонтними роботами, не може бути підставою для порушення та застосуванням штрафних санкцій.

Згідно наданих ДПІ заперечень, відповідач просить відмовити у задоволенні позову обґрунтовуючи свою позицію тим, що перевірка позивача щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів проведена на законних підставах з дотриманням вимог законодавства, висновки в акті перевірки щодо виявлених порушень та прийняті рішення ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому до позивача правомірно були застосовані штрафні санкції за порушення норм Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Податкового кодексу України, Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні та Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої вимоги, викладені в адміністративному позові та в запереченнях на нього.

Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позову та заперечення на нього, вислухавши пояснення сторін, приходить до наступного.

З матеріалів справи та пояснень позивача, судом встановлено, що ТОВ " Спецсервіс " на підставі підрядних договорів на обслуговування та комплекс ремонтних робіт ліфтів, підписаних з житлово-будівельним кооперативом «Сокіл», виконавчим комітетом Херсонської міськради, ОСББ « 49 ХГД-45» , мешканцями будинку № 22 по вул. Карбишева, м. Херсона, виконував роботи по обслуговуванню та комплексу ремонтних робіт ліфтів та обєктах замовника, при цьому за умовами даних договорів передбачено, що оплата обслуговування ліфтів провадиться шляхом придбання електронних карток. Вказані картки позивач придбавав у іншого підприємства, яке уповноважене виробляти такі картки, за ціною 3 грн. 50 коп., і цією ж ціною їх реалізовував мешканцям замовника. У перелік послуг також входили послуги перезарядки карток, тобто поповнення ліфтових карток поїздками та інші послуги з обслуговування ліфтів.

13.04.2011 року податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Херсоні проведено фактичну перевірку ТОВ " Спецсервіс " щодо дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу, підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складений акт від 13.04.2011 року за № 274/21/03/23/30892818 ( надалі акт перевірки).

Перевірка проведена на підставі направлення за №220/237 від 07.04.2011 року та наказу начальника ДПІ у м. Херсоні від 01.04.2011 року за № 842, у присутності касира ОСОБА_3

Порушень вимог законодавства щодо проведення фактичної перевірки і її оформлення судом не встановлено і позивачем не заперечується.

На підставі акту перевірки, ДПІ прийняті 15.04.2011 року наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0003262307 на суму 2 787,25 грн. за яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення пп. 2.6 п. 2 Положення № 637 у вигляді не своєчасного оприбуткування в КОРО готівкових коштів за фіскальними звітними чеками РРО (Z-звітами) № 1833 та 1601 на загальну суму 557,45 грн..

- податкове повідомлення-рішення № 0003252307 на суму 680 грн. за порушення п.9 ст.3 Закону України № 265/95-ВР у вигляді несвоєчасного друкування фіскальних звітних чеків РРО;

- податкове повідомлення-рішення № 0003272307 на суму 2 717,00 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України № 98/96-ВР у вигляді здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту за період з 15.05.2010 року по 31.12.2010 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0003282307 на суму 1 614,00 грн. за яким позивачу нараховані штрафні санкції за порушення ст. 267 Податкового кодексу України, у вигляді здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту за період з 01.01.2011 року по 13.04.2011 року.

Як вбачається з пункту 2.2.15. акту перевірки, встановлені факти свідчать про:

1) несвоєчасне оприбуткування в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) № 2103008097р/4 готівкових коштів на загальну суму 557,45 грн., а саме

- грошова виручка за 06.04.2011 року на суму 22,00 грн. - оприбуткована 07.04.2011 року за Z-звітом № 1833;

- грошова виручка за 31.05.2010 року на суму 535,45 грн. - оприбуткована 01.06.2010 року за Z-звітом № 1601,

що є порушенням п.п.2.6 п.2 Положення № 637 та підставою для застосування штрафної санкції у пятикратному розміру від не оприбуткованої суми, що складає 2 787,25 грн. ( 557,45 грн. х 5 = 2 787,25 грн.);

2) не своєчасне виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів) за 06.04.2011 року та 31.05.2010 р., що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, та підставою для застосування на підставі п.4 ст. 17 цього Закону штрафної санкції в сумі 340,00 грн. за кожний випадок, що складає 680,00 грн. (340,00 грн. х 2 = 680,00).

3) здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту, оскільки згідно контрольних стрічок за період з 15.05.2010 р. по 13.04.2011 року здійснювалась реалізація пластикових ліфтових карток за готівкові кошти, що є порушенням ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та ст.. 267 Податкового кодексу України.

Щодо законності та обґрунтованості рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то суд виходить із наступного.

Податковим повідомленням - рішенням № 0003262307 від 15.04.2011 року до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 2 787,25 грн. за не своєчасне оприбуткування готівкових коштів.

Підпунктом. 2.6 п. 2 Положення № 637 встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави IV Положення № 637, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Положення № 637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614, використання КОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає: наявність КОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Указом Президента України " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. № 436/95 передбачена відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Із акту перевірки вбачається, що ТОВ "Спецсервіс" здійснює свою діяльність, використовуючи РРО. Перевіряючими було встановлено, що Z - звіт № 1833 за 06.04.2011 р. був роздрукований 07.04.2011 року, сума готівкової виручки склала 22,00 грн.; Z - звіт № 1601 за 31.05.2010 р. був роздрукований 01.06.2010 р. сума готівкової виручки склала 535,45 грн. Готівка по цим двом звітам у загальній сумі 557,45 грн. була оприбуткована не в дні її надходження, а на наступні дні, тобто несвоєчасно.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, це відбувалося у зв'язку з тим, що була відсутня електроенергія з причин проведення ремонтних робіт, що стало неможливістю несвоєчасно оприбуткувати готівкові кошти в день їх надходження. В якості доказів, позивач надав суду довідку ДП АК « Будмеханізація» без номера та дати, у якій зазначено, що 06.04.2011 року та 31.05.2011 року в приміщенні позивача була відсутня електроенергія протягом дня.

Суд до уваги вказані доводи представника позивача не приймає, оскільки відповідно до статті 5 Закону України № 265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, позивачем не надані належні докази, які б спростували факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів, тому суд приходить до висновку щодо правомірності застосування до позивача за порушення пп. 2.6 п. 2 Положення № 637 штрафної санкції у сумі 2 787,25 грн..

Податковим повідомленням-рішенням № 0003252307 до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 680 грн. за несвоєчасне друкування фіскальних звітних чеків РРО.

Пункт 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР вказує на те, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР пунктом 4 ст. 17 зазначеного закону передбачено, що за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

Відносно даного факту представник позивача пояснив, що 06.04.2011 року у приміщенні, яке займає ТОВ "Спецсервіс" була відсутня електроенергія у зв'язку з проведенням ремонтних робіт, тому роздрукування Z-звіту за 06.04.2011 року було здійснено 07.04.2011 року за Z-звітом № 1833, що до несвоєчасного роздрукування Z-звіту за 31.05.2010 р. позивач пояснень не надав.

Як зазначалось вище, суд вказані твердження представника позивача до уваги не приймає з підстав, передбачених статтею 5 Закону України № 265/95-ВР.

Отже, суд вважає правомірними дії ДПІ щодо застосування до позивача штрафної санкції на суму 680,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 15.04.2011 року за № 0003272307 застосована до позивача штрафна санкція у розмірі 2 717,00 грн. за здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту за період з 15.05.2010 року по 31.12.2010 року, а також податковим повідомленням-рішенням № 0003282307 застосована до позивача штрафна санкція у розмірі 1 614,00 грн. за здійснення підприємницької діяльності без придбання відповідного торгового патенту за період з 01.01.2011 року по 13.04.2011 року.

Представник відповідача у судовому засіданні вказав на те, що в ході проведення перевірки виявлено проведення позивачем торгівельної діяльності без придбання торгового патенту, оскільки здійснювалась реалізація ліфтових карток за готівку, що підтверджується фіскальними чеками, які роздруковувались через РРО. В акті зазначено, що згідно контрольних стрічок за період з 15.05.2010 року по 13.04.2011 року ТОВ "Спецсервіс" веде реалізацію пластикових ліфтових карток.

Позивач в судовому засіданні щодо зазначеного заперечив пояснивши, що здійснення операцій ТОВ " Спецсервіс " по реалізації ліфтових карток з використанням РРО не є підставою для віднесення діяльності позивача до торгівельної діяльності, при здійсненні якої придбавається торговий патент.

Суд не погоджується з доводами представника позивача, виходячи з наступного.

До 01.01.2011 року умови та порядок здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, регулювалися Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996, № 98/96-ВР ( надалі Закон № 98/96-ВР ) та окремими підзаконними актами. З набуттям чинності Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., № 2755-VI ( надалі ПК України) зазначені питання регулюються відповідними нормами цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягали: торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Пунктом 3 статті 1 Закону № 98/96-ВР передбачені випадки, при яких дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг:

1) підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній та комунальній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання;

2) суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які:

- здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

- сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

- здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

- сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

- сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб;

3) суб'єктів підприємницької діяльності, створених громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українського товариства сліпих" та "Українського товариства глухих".

Платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності згідно з вимогами п. 267.1. ст. 267 ПК України є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Підпунктом 267.1.2. п. 267.1 ПК України визначено коло субєктів, що не є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;

в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах "Українське товариство сліпих", "Українське товариство глухих", а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;

е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;

є) суб'єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб'єкту;

ж) суб'єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб'єкти господарювання, які провадять комп'ютерні та відеоігри.

Виходячи зі змісту зазначених норм, суд приходить до висновку, що діяльність позивача щодо надання послуг по обслуговуванню та комплексу ремонтних робіт ліфтів не віднесена законодавцем до випадків визначених Законом № 98/96-ВР, а також, що ТОВ « Спецсервіс» не відноситься до кола субєктів, що не є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності відповідно до п. 267.1.2 ст. 267 ПК України, а відтак дії ДПІ щодо прийнятих податкових повідомлень-рішень є правомірними, а застосована до позивача штрафна санкція згідно ст. 8 Закону № 98/96-ВР у подвійній вартості торгового патенту за кожен відпрацьований день без патенту, що виходячи з наданого ДПІ розрахунку, складає 2717,00 грн. за період з 15.05.2010 р. по 31.12.2010 року, та штрафна санкція згідно п. 125.1 ст.125 ПК України у подвійному розмірі збору за весь період здійснення такої діяльності, але не менше подвійного його розміру за один місяць, що виходячи з наданого ДПІ розрахунку, складає 1614,00 грн. за період з 01.01.2011 р. по 13.04.2011 року, є обґрунтованими і відповідають зазначеним нормам матеріального права.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ТОВ « Спецсервіс» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.04.2011 року за № 0003282307, № 0003272307, № 0003262307, № 0003252307 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 жовтня 2011 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 9.2