Постанова № 18677975, 19.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року о 12-35 годині                               Справа № 2а-0870/6762/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом першого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до ТОВ «Совавтотранс»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

прокурор звернувся до суду із вказаним позовом та обґрунтовує свої вимоги тим, що на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя знаходиться ТОВ «Совавтотранс», яке є платником страхових внесків, й, станом на 25.07.2011, за ними значиться заборгованість по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 36 200,60 гривень та на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 10 259,17 гривень, разом – 49 541,13 гривень.

Прокурор та представник позивача надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, позов підтримують.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився з неповажної причини, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Совавтотранс» є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV),.

Статтею 1 цього Закону визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон № 400/97-ВР) зазначено, що платниками збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

У ч. 2. ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п. 6 ст. 19 вказаного Закону, страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Частиною 2 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, обчислення страхових внесків територіальними органами ПФУ в випадках, передбачених законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які, відповідно до цього Закону, нараховуються страхові внески.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Судом встановлено, що згідно карток особових рахунків страхувальника - юридичної особи ТОВ «Совавтотранс», станом на 25.07.2011, за період з 01.11.2009 по 12.07.2011 відповідачу нараховано до сплати 36200,5 гривень страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та за період з 21.02.2011 по 12.07.2011 страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становить у розмірі 10259,17 гривень.

Таким чином, загальна заборгованість по страховим внескам у відповідача становить 49541,13 гривень, саме це і є недоїмка.

Підприємство вищезазначену заборгованість не сплатило.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону та п. 2 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 19.12.2003, у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. Заява подається до Пенсійного фонду протягом 10 робочих днів з дня отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки. Така заява розглядається Пенсійним фондом протягом трьох робочих днів від дня її отримання.

За результатами розгляду заяви Пенсійний фонд приймає одне з таких вмотивованих рішень, про що повідомляє заявника: або повне чи часткове задоволення заяви, скасування оскарженої вимоги про сплату недоїмки та надсилання нової вимоги; або залишення вимоги про сплату недоїмки без змін, а заяви страхувальника - без розгляду.

У разі незгоди страхувальника з рішенням Пенсійного фонду, прийнятим у межах процедури узгодження вимоги про сплату недоїмки, подальше його оскарження здійснюється у вищому органі Пенсійного фонду або в судовому порядку.

          Судом встановлено, що УПФУ надіслало відповідачу вимоги № 2962 від 06.07.2011 на суму 36200,6 гривень та № 52 від 06.07.2011 на суму 10259, 17 гривень, які 08.07.2011 були отримані відповідачем.

          У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив зазначені у вимогах недоїмки, не узгодив їх з позивачем та не оскаржив їх у судовому порядку, вказані у вимогах суми недоїмки вважаються узгодженими.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що сума наявної заборгованості відповідача перед УПФУ по страховим внескам, станом на 25.07.2011, складає 49459,67 гривень.

Оскільки відповідачем до цього часу заявлену позивачем суму заборгованості не сплачено, адміністративний позов необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17,122,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Совавтотранс» (адреса: м. Запоріжжя, вул. Восточна, буд. 11, код ЄДРПОУ 33700817) на користь УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя суму недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 21.02.2011 по 12.07.2011 у розмірі 10259 (десяти тисяч двохсот п’ятдесяти дев’яти) гривень 17 копійок та суму недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове пенсійне страхування за період з 01.11.2009 по 12.07.2011 у розмірі 36 200 (тридцяти шести тисяч двохсот) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         О.В. Матяш