Постанова № 18677662, 27.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14336/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандичева Д.В.

при секретаріСніховської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора міста Харцизька Донецької області в інтересах держави в особі Харцизького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до ОСОБА_1

про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 8809,49 грн.,

за участю представників:

від прокурора: ОСОБА_3, за довір. від 07.09.2011р

від позивача: ОСОБА_2, за довір. від 27.09.2011р.,

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Прокурор міста Харцизька Донецької області в інтересах держави в особі Харцизького міського центру зайнятості робочого органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 8809,49 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року №742-ІV.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений. Заперечень проти позову не надано.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

29 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Харцизького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

29 квітня 2010 року Наказом від 29.04.2010 року №НТ100429 відповідачу надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

25 лютого 2011 року Наказом від 25.02.2011 року №НТ110225 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю, у звязку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 10 березня 2011 року №67 встановлено, що ОСОБА_1 працював на БМЕЦ з 12.07.2010 року по 31.07.2010 року згідно цивільно-правового договору №293 від 12.07.2010 року за що була нарахована винагорода у розмірі 1508 грн.

Вищезазначене підтверджується договором про виконання роботи №293 від 12.07.2010 року, який міститься в матеріалах справи.

На підставі зазначеного акту Харцизьким міським центром зайнятості 11 березня 2011 року виданий Наказ про повернення ОСОБА_1 отриманої допомоги по безробіттю за період з 12 липня 2011 року по 25 лютого 2011 року в загальній сумі 8809,49 грн.

Харцизьким міським центром зайнятості на адресу ОСОБА_1 неодноразово були надіслані листи з проханнями в добровільному порядку в 15-денний термін повернути зазначену суму допомоги по безробіттю.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 вказаного Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом N 803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Згідно з статтею 19 Закону «Про зайнятість населення» державна служба зайнятості, зокрема, організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Відповідно до частини другої статті 24 цього Закону професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідач своєчасно не подав до центру зайнятості відомості про те, що протягом перебування на обліку як безробітний він знаходився у трудових відносинах з Іловайським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням за цивільно-правовим договором, тобто належав до зайнятого населення.

Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора міста Харцизька Донецької області в інтересах держави в особі Харцизького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 8809,49 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (через Харцизький міський центр зайнятості на р/р 37179001004282, код ЄДРПОУ 25097093, банк УДК у Донецькій області, МФО 834016) допомогу по безробіттю у сумі 8809 (вісім тисяч вісімсот десять) грн. 49 (сорок девять) коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 вересня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мандичев Д. В.