Постанова № 18677610, 10.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15755/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретаріПаращевіній О.О.

з участю представників:

позивача Лактюшиної А.М.,

відповідача Глеєбової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про визнання акту перевірки від 10.05.2011 року недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року Державне підприємство «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М.Кірова» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області (далі - відповідач) про визнання акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 10.05.2011 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків позивачем, за результатами якої складено акт №33 від 10.05.2011 року. У вказаному акті перевірки відповідач зробив висновки про порушення підприємством строків сплати страхових внесків, у звязку із чим позивач повинен перерахувати на рахунок відповідача нараховану пеню у розмірі 1713656,34 грн.

Вважаючи, що вказаний акт перевірки складено у порушення вимог Конституції України та на підставі норм, які втратили чинність, позивач просив суд визнати його недійсним.

07 жовтня 2011 року позивачем до початку розгляду справи по суті через канцелярію суду надано заяву про зміну позовних вимог (арк. справи 62-64), що була прийнята судом, згідно якої позивач змінив підставу позову та зазначив, що відповідачем всупереч Конституції України оскаржуваним актом перевірки нарахована позивачу пеня у розмірі 1713656,34 грн., за відсутність норми Закону, яка передбачає нарахування пені на суму недоїмки по сплаті страхових внесків. З огляду на повідомлені обставини просив суд визнати недійсним акт перевірки №33 від 10.05.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевіркою виявлено несвоєчасність сплати позивачем страхових внесків до Фонду в розмірі 16105991,90 грн., що виникла за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, у звязку із чим оскаржуваним актом перевірки від 10.05.2011 року у відповідності до вимог ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та вимог п. 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 36 від 12 липня 2007 року, нарахована позивачу пеня в розмірі 1713656,34 грн. У звязку з наведеним просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила у задоволенні позовних вимог відмовити, надала пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство “Макіїввугілля”, код ЄДРПОУ 32442295, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.04.2003 року (арк. справи 6).

Відокремлений підрозділ «Шахта ім. С.М.Кірова» державного підприємства «Макіїввугілля», зареєстровано в якості відокремленого підрозділу без права юридичної особи (арк. справи 5).

Відповідач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області, є органом виконавчої влади, здійснює повноваження, покладені на нього Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV від 23 вересня 1999 року (надалі Закон № 1105).

Спеціалістами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області проведена планова перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків до Фонду та їх витрачання відокремленим підрозділом «Шахта ім. С.М.Кірова» державного підприємства “Макіїввугілля” за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. Результати перевірки викладені в акті № 33 від 10.05.2011 року (арк. справи 24-27).

Перевіркою виявлені факти порушення сплати позивачем страхових внесків, зокрема заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду у розмірі 16105991,90 грн.

Обставини порушення сплати позивачем страхових внесків у вказаному розмірі не є спірною між сторонами.

Згідно вказаного акту перевірки відповідачем позивачу нарахована пеня - 1713656,34 грн.

Відповідно до статті 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” № 1105-XIV органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавець як страхувальник зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно зі статтею 47 вищевказаного Закону страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 року №1423, із змінами та доповненнями, затверджено Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, пунктом 1 якого визначено, що з метою визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій (далі - підприємства) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - страхування від нещасного випадку) галузі економіки та види робіт (далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного ризику виробництва згідно з додатком.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року № 1105-XIV в редакції Закону України № 435-V від 12 грудня 2006 року, що діяла до 01 січня 2011 року, за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Статтею 92 Конституції України встановленою, що виключно законами України визначаються, зокрема, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Відповідно до ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Пунктом 1.1 рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001 “У справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) розяснено, що положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В період, за який нарахована відповідачем пеня, не існувало закону, який передбачав нарахування пені за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Доводи представника відповідача стосовно того, що пеня позивачу нарахована на підставі п. 5.1 Інструкції № 36, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону №1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

“Статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 18 квітня 2000 року №4, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не надано право встановлювати засади юридичної відповідальності за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені позивачу, у звязку із чим висновки зроблені у оскаржуваному акті перевірки в частині нарахування пені позивачу у розмірі 1713656,34 грн. є недійсними.

При цьому, суд зазначає, що підстави для визнання всього акту перевірку відсутні з огляду на те, що органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків у відповідності із вказаним Законом мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків, результати яких оформлюються актами.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про визнання акту перевірки від 10.05.2011 року недійсним, підлягають частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. С.М. Кірова» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про визнання акту перевірки №33 від 10.05.2011 року недійсним, задовольнити частково.

Визнати акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 33 від 10.05.2011 року недійсним в частині нарахування пені у розмірі 1713656,34 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 жовтня 2011 року.

Повний текст постанови складений 14 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.