Постанова № 18674391, 26.09.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 р. № 2а-8885/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря Васильків О.С.,

за участю представника позивача Радковського Т.Р., представника відповідача Мазана О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Компанія-Інтергал»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000130803/15330,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал?»(далі-Товариство) звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові (далі-СДПІ), просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000130803/15330. Позов обґрунтовує тим, що тимчасові вантажні митні декларації, відповідно до яких Товариство включило суму податку на додану вартість (далі-ПДВ) до складу податкового кредиту травня 2011 року є митними деклараціями в розумінні ст.1 Митного кодексу України (далі МК України). Окрім того зазначає, що чинним податковим законодавством України не встановлено жодного обмеження щодо застосування тимчасової вантажної митної декларації, як підстави виникнення права на податковий кредит з операцій по ввезенню товарів на митну територію України, а відтак, висновки СДПІ, викладені в акті перевірки, стали наслідком довільного тлумачення норм податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та пояснив, що згідно п. 201.12 статті 201 Податкового кодексу України (далі-ПК України) підставою для виникнення права на податковий кредит з ПДВ по операціях з ввезення товарів на митну територію України може бути лише повна вантажна митна декларація (далі-ВМД), тимчасова вантажна митна декларація є неналежним документом та неналежною підставою включення суми ПДВ до податкового кредиту у травні 2011 року. Просив у задоволенні позову відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал»зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію від 20.07.2007р. Серії А01 №777301 та взято на податковій облік, з 10.01.2011р. перебуває на обліку в СДПІ. У періоді, що перевірявся, Товариство було платником ПДВ.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту у звязку з проведенням операцій з імпорту товарів (рядок 12.1 податкової декларації з ПДВ) за травень 2011 року за результатами якої складено Акт від 18.07.2011р. №837/08-03/35286991 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.12 ст.201 ПК України, чим завищено податковий кредит в травні 2011 року в рядку 12.1 декларації з ПДВ на 20693203,23грн., занижено позитивне значення різниці між сумами податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ за травень 2011 року (рядок 18.1 декларації) на 20693203,23грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумком поточного звітного періоду (травень 2011 року), з врахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27 декларації) на 20693203,23грн.

На підставі Акта перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000130803/15330, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 20693203,23грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 1,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ПК України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає їх вичерпний перелік, порядок адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Отже, при визначенні підстав та порядку формування податкового кредиту слід керуватись саме нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст.187 ПК України.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України, відповідно до п. 187.8 ст. 187 ПК України, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 статті 201 ПК України).

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, СДПІ не заперечується факт ввезення на митну територію України товарно-матеріальних цінностей у травні 2011 року за тимчасовими ВМД та сплату Товариством податків (обов'язкових платежів), а також не заперечує права Товариства на застосування тимчасової ВМД. Спір між сторонами виник з приводу правомірності формування податкового кредиту у травні 2011 року на підставі вищевказаних тимчасових ВМД.

Слід зауважити, що законодавцем митна декларація визначається, як письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення (ст.1 Митного кодексу України).

Згідно статті 82 МК України, у випадках неможливості здійснення декларантом з поважних причин декларування товарів, які ввозяться на митну територію України, у повному обсязі безпосередньо під час їх переміщення через митний кордон України передбачає можливість випуску таких товарів у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобовязання подати митну декларацію, заповнену у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Відповідно до статей 82 і 187 МК України і з метою спрощення порядку декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, та створення сприятливіших умов для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Наказом Держмитслужби України від 30.12.2003р. №932 з наступними змінами та доповненнями, що зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.01.2004р. за №66/8665 затверджено Порядок застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) (далі - Порядок).

Згідно цього Порядку, тимчасова та неповна декларації оформлюються на партію або частину партії товарів (якщо інша частина цієї партії товарів може бути оформлена у відповідний митний режим у повному обсязі) (п.1.4.).

Митне оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларації проводиться відповідно до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314.

Якщо згідно з цим Порядком подання тимчасової декларації не потребує отримання дозволу митного органу, подана митному органу тимчасова декларація підтверджує взяття декларантом зобов'язання не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг подати митному органу вантажну митну декларацію, заповнену в звичайному порядку, і передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, задекларованих у тимчасовій декларації, що не подавались при оформленні тимчасової декларації (п.4.1. Порядку). Після завершення оформлення тимчасової та неповної декларацій вони беруться на контроль у ПМО, а їх електронні копії - у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України (далі - ЄАІС Держмитслужби України) (4.2.Порядку).

Податки й збори (обов'язкові платежі) сплачуються в повному обсязі на момент митного оформлення товарів із застосуванням тимчасової чи неповної декларацій (4.3. Порядку).

При оформленні ВМД застосовуються умови сплати податків та зборів (розміри ставок обов'язкових платежів, курсу валюти, встановленого Національним банком України) та нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митним органом тимчасової чи неповної декларації, за якою товари були випущені у вільний обіг (п.4.6 Порядку).

Зняття тимчасової чи неповної декларацій з контролю в ПМО та ЄАІС Держмитслужби України здійснюється на підставі оформленої ВМД, у графі 40 якої зазначається номер відповідної тимчасової або неповної декларації (4.7.Порядку).

Судом встановлено, що між Товариством та Компанією Corporation S.A.»в 2011 році було укладено ряд договорів, предметом яких була поставка дизельного палива та бензину автомобільного 92: Контракт №14-03 від 07.03.2011р. та Додаток №1 та №2; Контракт №10-03 від 07.03.2011р. та Додаток №4; Контракт №16-03 та Додаток №1 та №2; Контракт 17-04 від 15.04.2011р. та Додаток №1 та №2.

На виконання умов вищезгаданих контрактів у травні 2011 року Товариством, як це вбачається з тимчасових ВМД що досліджені в судовому засіданні, ввезено залізничним транспортом вищезгадані товарно-матеріальні цінності.

На підставі подання митому органу тимчасових ВМД №102070002/2011/240195 від 19.05.2011р., №101030001/2011/004785 від 20.05.2011р., №101030001/2011/004793 від 20.05.2011р., №101030001/2011/004822 від 21.05.2011р., №102070002/2011/240203 від 23.05.2011р., №102070002/2011/240204 від 23.05.2011р., №102070002/2011/240209 від 24.05.2011р., №101030001/2011/004877 від 24.05.2011р., №101030001/2011/004880 від 24.05.2011р., №101030001/2011/004982 від 26.05.2011р., №807010009/2011/805613 від 27.05.2011р., №101030001/2011/005085 від 30.05.2011р. які подані з дотриманням вимог Порядку та проведення Товариством повної сплати митних платежів в тому числі ПДВ, що підтверджується відтиском печаток на тимчасових ВМД митного органу «СПЛАЧЕНО», митним органом було закінчено митне оформлення товару за тимчасовими ВМД.

З дослідженої в судовому засіданні податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (графа 12.1) та реєстру декларацій поданий податковому органу в якому за порядковим номером реєстру 153, 157-159, 167,168,170-172, 175,176 та 179 внесені вищезгадані тимчасові ВМД вбачається, що Товариством суми ПДВ за тимчасовими ВМД були включені до податкового кредиту травня 2011 року.

На виконання вимог п.4.1 Порядку Товариством тимчасові ВМД було замінено на вантажні митні декларації, заповнені в звичайному порядку, в графі 40 яких зазначено номер відповідної тимчасової декларації: тимчасових ВМД №102070002/2011/240195 від 19.05.2011р. замінена на ВМД №102070002/2011/240234 від 03.06.2011р.; №101030001/2011/004785 від 20.05.2011р. - №101030001/2011/005449 від 10.06.2011р., №101030001/2011/004793 від 20.05.2011р. - №101030001/2011/005379 від 08.06.2011р., №101030001/2011/004822 від 21.05.2011р. - №101030001/2011/005373 від 08.06.2011р., №102070002/2011/240203 від 23.05.2011р. - №102070002/2011/240253 від 14.06.2011р., №102070002/2011/240204 від 23.05.2011р. - №102070002/2011/240254 від 14.06.2011р., №102070002/2011/240209 від 24.05.2011р. - №102070002/2011/240260 від 15.06.2011р., №101030001/2011/004877 від 24.05.2011р. - №101030001/2011/005384 від 08.05.2011р., №101030001/2011/004880 від 24.05.2011р. - №101030001/2011/005381 від 08.06.2011р., №101030001/2011/004982 від 26.05.2011р. - №101030001/2011/005375 від 08.06.2011р., №807010009/2011/805613 від 27.05.2011р. - №807010009/2011/805773 від 14.06.2011р., №101030001/2011/005085 від 30.05.2011р. - №101030001/2011/005452 від 10.06.2011р., що в свою чергу стало підставою для митного органу на підставі п.4.7. Порядку зняти тимчасові декларації з контролю в ПМО та ЄАІС Держмитслужби України.

З рахуванням того, що норми ПК України без обмежень типу декларації чітко вказують на момент, з якого у платника податку виникає право на формування податкового кредиту: момент (дата) сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, суд приходить до переконання, що представлені Товариством тимчасові митні декларації датовані травнем 2011 року були тими належними митними деклараціями в розумінні ст.1 МК України, які дали право останньому ввести на митну територію України товарно-матеріальні цінності, які були оформленні належним чином та у повній відповідності до вимог чинного законодавства на та підставі яких Товариством були сплачені суми податків (обов'язкових платежів) в повному обсязі, а відтак з дотриманням п.4.3 та п.4.6 Порядку, сплативши митному органу по спірних тимчасових ВМД у травні 2011 року на момент митного оформлення товарно-матеріальних цінностей податки та збори за нормативно-правовими актами, чинними на день прийняття митним органом тимчасових декларацій, у Товариства виникло право на формування податкового кредиту у травні 2011 року, чим останній скористався.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що оскаржуване Товариством податкове повідомлення-рішення прийняте СДПІ без дотриманням вимог Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг) та передбачених ст.2 КАС України принципів.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, доведені у судовому засіданні, та такі, що підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал»3,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2011р. №0000130803/15330.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал»3,40 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01.10.2011 року.

Суддя Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.