Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/17370/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Мороз Н.О.
за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля»
в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Білицька»
до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. 2/1472 від 30 вересня 2011 року) відповідача: ОСОБА_2 (дов. б/н від 01 вересня 2011 року)
Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Білицька» (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2010 року № 0005271540/0, № 0005281540/0, №0005291540/0, якими до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату плати за користування надрами.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем із порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» внаслідок зміни посадовими особами Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобов’язань.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення заявлених вимог заперечував, в судовому засіданні надав письмові заперечення. В наданих до суду запереченнях відповідач зазначав, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій до позивача було здійснено на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», через здійснення погашення податкових зобов’язань позивача з урахуванням календарної черговості їх виникнення, як то передбачено пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог в повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 32186934, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 352408, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 11). Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Добропільській об’єднаній державній податковій інспекції (відповідач у справі). Шахта «Білицька» є відокремленим підрозділом позивача без статусу юридичної особи, що підтверджується довідкою Управління статистики у м. Добропілля серії АБ № 205623 (арк. справи 16).
27 грудня 2010 року податковою інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку з питання порушення Державним підприємством «Добропіллявугілля» граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань зі сплати податку за користування надрами для видобування корисних копалин відокремленим підрозділом «Шахта Білицька» Державного підприємства «Добропіллявугілля» за період з 30 вересня 2010 року по 3 листопада 2010 року. За наслідками проведення перевірки був складений акт № 1441/15-1/26319472 від 27 грудня 2010 року (арк. справи 17-20), яким було встановлено несвоєчасну сплату позивачем самостійно узгоджених податкових зобов’язань.
Згідно викладеного в акті перевірки, позивачем були порушені граничні терміни плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 6 місяців 2010 року та 9 місяців 2010 року, визначених податковим розрахунком № 13910 від 06 серпня 2010 року та № 18673 від 27 жовтня 2010 року. Як зазначено в акті № 1441/15-1/26319472 від 27 грудня 2010 року: плату за користування надрами для видобування корисних копалин за 6 місяців 2010 року було сплачено позивачем в сумі 60135,91 грн., з яких за платіжним дорученням № 928 від 19 листопада 2010 року в сумі 17576,50 грн. (затримка 92 календарних дні), за платіжним дорученням № 886 від 29 жовтня 2010 року в сумі 28646,14 грн. (затримка 71 календарний день), за платіжним дорученням № 725 від 30 вересня 2010 року в сумі 13913,27 грн. (затримка 42 календарних дні), плату за користування надрами для видобування корисних копалин за 9 місяців 2010 року було сплачено позивачем в сумі 59598,41 грн. за платіжними дорученнями від 30 листопада 2010 року № 989, 990, 991 із затримкою сплати 11 календарних днів.
29 грудня 2010 року на підставі викладених в Акті перевірки висновків та підпункту 17.1. 7 пункту 17.1. статі 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом прийнято низку податкових повідомлень-рішень, якими до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання.
Податковим повідомленням рішенням № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року (арк. справи 26) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 59598,41 грн. у розмірі 10% в сумі 5959,84 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку штрафні санкції за зазначеним податковим повідомленням-рішенням були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці позивача погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 9 місяців 2010 року в сумі 59598,41 грн. за платіжними дорученнями від 30 листопада 2010 року № 989, 990, 991.
Податковим повідомленням рішенням № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року(арк. справи 24) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання з плати за за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 42559,41 грн. у розмірі 20% в сумі 8511,88 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку штрафні санкції за зазначеним податковим повідомленням-рішенням були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці позивача погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 6 місяців 2010 року в сумі 42559,41 грн. за платіжними дорученнями від 30 вересня 2010 року № 725 та від 29 жовтня 2010 року № 886.
Податковим повідомленням рішенням № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року(арк. справи 22) до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання з плати за податку за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 17 576,50 грн. у розмірі 50% в сумі 8788,25 грн. Згідно наданого позивачем розрахунку штрафні санкції за зазначеним податковим повідомленням-рішенням були застосовані внаслідок відображення в обліковій картці позивача погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 6 місяців 2010 року в сумі 17576,50 грн. за платіжними дорученнями від 19 листопада 2010 року № 928.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Обов’язки щодо подання платниками податків до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів, декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни встановлені статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 5.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України,Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30 грудня 1997 року N 207/472/51/157(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 року за N 20/2460) встановлено, що сума плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначається користувачами надр самостійно і обчислюється щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року.
06 серпня 2010 року позивач надав до податкової інспекції розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля кам’яного, вугілля булого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини № 13910 за 1 півріччя 2010 року, яким визначив плату за користування надрами в сумі 60135,91 грн. (арк. справи 39,40). 27 жовтня 2010 року позивач надав до податкової інспекції розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля кам’яного, вугілля булого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини № 18673 за 9 місяців 2010 року, яким визначив плату за користування надрами в сумі 187 650,67 грн. (арк. справи 41,42).
Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, визначено, що плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати. Згідно підпунктів 9.1, 9.2. Інструкції платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджетів плати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби відповідно до чинного законодавства України. Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, яким були встановлені на момент виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства визначено статтею 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За змістом підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 цього Закону, яким визначено відповідальність платників податків за порушення строків сплати податкових зобов’язань, умовою застосування штрафних санкцій є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобов’язань із порушенням встановлених термінів сплати.
Платіжним дорученням № 886 від 29 жовтня 2010 року (арк. справи 46) позивач сплатив кошти в сумі 28800,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «авансовий платіж податку за надра за 3 квартал 2010 року». Платіжним дорученням № 725 від 30 вересня 2010 року (арк. справи 30) позивач сплатив кошти в сумі 23200,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «аванс з податку за надра за 3-й квартал 2010 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені позивачем кошти зазначеними платіжними дорученнями в сумі 42559,41 грн. спрямовані в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за півріччя 2009 року.
Платіжним дорученням № 928 від 19 листопада 2010 року (арк. справи 30) позивач сплатив кошти в сумі 75514,76 грн. із визначенням наступного призначення платежу «перерахування податку за надра за 3 квартал 2010 року». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, кошти в сумі 17576,50 грн. спрямовані в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за півріччя 2009 року.
Платіжним дорученням № 989 від 30 листопада 2010 року (арк. справи 29) позивач сплатив кошти в сумі 52000,00 грн. із визначенням наступного призначення платежу «перерахування податку за надра за 3 квартал 2010 року». Платіжним дорученням № 990 від 30 листопада 2010 року (арк. справи 46) позивач сплатив кошти в сумі 4287,28 грн. із визначенням наступного призначення платежу «штрафна санкція з податку за надра за актом перевірки від 02.04.2010 № 283 та рішення суду від 09.092010 №2а16664». Платіжним дорученням № 991 від 30 листопада 2010 року (арк. справи 29) позивач сплатив кошти в сумі 3325,63 грн. із визначенням наступного призначення платежу «перерахування заборгованості з податку за надра». Згідно даних зворотного боку облікової картки позивача, сплачені позивачем кошти зазначеними платіжними дорученнями в сумі 59598,41 грн. спрямовані в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року.
Згідно статті 7 Закону України “ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами ” погашення податкових зобов’язань може бути самостійним або за рішенням органу стягнення. За приписами підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. При цьому, кошти є майном у розумінні частини 1 статті 139 Господарського кодексу України. Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Тобто платник податків, який є суб’єктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.
Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України “ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ”. Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 17.1 зазначеного вище Закону, форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.
Згідно з пунктом 3.8 постанови Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976), якою затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, обов’язковим реквізитом платіжного доручення є "призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті “ Призначення платежу ” цього документу.
Суд зазначає, що не приймає посилання відповідача на пункт 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми в рахунок погашення зобов’язань у календарній черговості виникнення податкового боргу через не визначення цією нормою кола осіб, на яких розповсюджується її дія, невстанволення нею обмеження платника податку в праві самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов’язань, невстановлення права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.
Як вбачається з встановлених в ході судового розгляду обставин, в платіжних дорученнях № 725 від 30 вересня 2010 року, № 886 від 29 жовтня 2010 року на сплату 75200,00 грн. позивач визначив призначення сплачених цими дорученнями коштів як авансові платежі зі плати за користування надрами за третій квартал 2010 року. Внаслідок спрямування коштів в сумі 42559,41 грн. за цими дорученнями в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за півріччя 2010 року відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 8511,88 грн. за податковим – повідомленням-рішенням № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року.
Втім, законодавством, що діяло на момент здійснення зазначених платежів не передбачалося можливості здійснення платником податку авансових платежів з плати за користування надрами. Згідно з наявних в матеріалах справи платіжних дорученнях № 928 від 19 листопада 2010 року та № 989 від 30 листопада 2010 року позивач сплатив кошти в сумі 127514,67 грн. (що відповідає розміру податкових зобов’язань визначених в розрахунку плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року) із визначенням в них призначеннях платежу: плата за користування надрами за 3-й квартал 2010 року.
Крім цього, як вбачається з облікової картки позивача, зобов’язання з плати за користування надрами за третій квартал 2010 року в сумі 127514,67 грн. нараховані в обліковій картці 19 листопада 2010 року, що унеможливило здійснення відповідачем відображення сплачених позивачем коштів за платіжними дорученнями № 725 від 30 вересня 2010 року, № 886 від 29 жовтня 2010 року в рахунок погашення зобов’язань з плати за користування надрами за третій квартал 2010 року.
З огляду на наведене, суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях дорученням № 725 від 30 вересня 2010 року, № 886 від 29 жовтня 2010 року, та враховуючи наведене вище дійшов висновку про відповідність вимогам чинного законодавства України дій податкового органу щодо спрямування коштів в сумі 42559,41 грн. за цими дорученнями в рахунок погашення податкових зобов’язань, визначених розрахунком з плати за користування надрами за півріччя 2010 року.
Наведене свідчить про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005281540/0 від 29 грудня 2010 року та відсутність підстав для його скасування.
В платіжному дорученні № 928 від 19 листопада 2010 року на сплату 75514,67 грн. позивач визначив призначення сплачених цим дорученням коштів як плата за користування надрами за третій квартал 2010 року. Внаслідок спрямування коштів в сумі 17576,50 грн. за цим дорученням в рахунок погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за півріччя 2010 року відповідачем до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 8788,25 грн. за податковим – повідомленням-рішенням № 0005271540/0 від 29 грудня 2010 року.
В результаті дослідження зазначеного платіжного доручення та даних облікової картки позивача, суд дійшов висновку, що в зазначеному випадку позивач належним чином визначив призначення платежу в цьому документі та в податкового органу були відсутні підстави для зміни визначеного позивачем напрямку спрямування сплачених коштів, що свідчить про безпідставність визначення відповідачем штрафних санкцій в сумі 8788,25 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 005271540/0 від 29 грудня 2010 року.
Наведене свідчить про незаконність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005271540/0 від 29 грудня 2010 року та наявність підстав для його скасування.
Щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року, яким відповідачем були нараховані штрафні санкції в сумі 5959,84 грн. суд зазначає таке.
Як вбачається з встановлених в ході судового розгляду обставин, в платіжному дорученні № 989 від 30 листопада 2010 року позивач визначив призначення сплачених цим дорученням коштів як платіж з плати за користування надрами за третій квартал 2010 року. Кошти за цим дорученням в сумі 51985,99 грн. були спрямовані позивачем на погашення плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року, що відповідає визначеному позивачем призначенню платежу. Наведене свідчить про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року в сумі 5198,60 грн.
Сплачені платіжним дорученням № 991 від 30 листопада 2010 року кошти в сумі 3325,63 грн. спрямовані на погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року. Згідно цього платіжного доручення позивач визначив наступне призначення платежу: перерахування заборгованості податку за надра. Втім, спрямування сплачених цим дорученням коштів в рахунок сплати податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 9 місяців 210 року є неможливим, з огляду на те, що зазначені зобов’язання сплачені в повному обсязі платіжними дорученнями № 928 від 19 листопада 2010 року та № 989 від 30 листопада 2010 року. З огляду на таке, суд вважає неправомірними дії відповідача з відображення сплати коштами за цим дорученням сплати податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року. З огляду на таке, суд дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0005291540/0 від 29 грудня 2010 року в сумі 332,56 грн.
Сплачені платіжним дорученням № 990 від 30 листопада 2010 року кошти в сумі 4286,79 грн. спрямовані на погашення податкових зобов’язань з плати за користування надрами за 3-й квартал 2010 року. Згідно цього платіжного доручення позивач визначив наступне призначення платежу: штрафні санкції згідно акту. З огляду на визначення позивачем в зазначеному платіжному дорученні належним чином призначення платежу суд дійшов висновку, що в податкового органу були відсутні підстави для зміни визначеного позивачем напрямку спрямування сплачених коштів, що свідчить про безпідставність визначення відповідачем штрафних санкцій в сумі 428,80 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 005291540/0 від 29 грудня 2010 року.
Враховуючи викладене, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
З огляду вище викладене, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», та на підставі ст.ст. 2, 8 - 11, 40,69-72, 94, 122 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 грудня 2010 року № 0005271540/0, № 0005281540/0, №0005291540/0, задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції № 0005271540/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з плати за користування надрами в сумі 8788,25 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення рішення Добропільської об’єднаної державної податкової інспекції № 000529150/0 від 29 грудня 2010 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань з плати за користування надрами в сумі 761,24 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугіля» (код ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Шевченка, буд. 2) судові витрати в сумі 1,70 грн.
В судовому засіданні 11 жовтня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови у присутності представників сторін.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 жовтня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Михайлик А.С.
Судове рішення № 18673857, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/17370/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: