Постанова № 18673164, 29.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р. Справа № 6/5007/9/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Михалюку М.І.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю №865 від 03.08.2011р.

від відповідача: не з"явився

< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м.Київ

на рішення господарського суду Житомирської області

від 22.04.11 р. у справі № 6/5007/9/11 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м.Київ

до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м.Житомир

про стягнення 1742641,68 грн. (згідно заяви про збільшення позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.04.2011р. у справі №6/5007/9/11 позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 1742641,68 грн. (згідно заяви про збільшення позовних вимог) задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 151965,60 грн., що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 19127,20 дол. США, з яких: 138263,34 грн. - прострочені проценти, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 17402,56 дол. США, 13702,26 грн. - пеня, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1724,64 дол. США, а також 1519,66грн. державного мита та 21,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- банком було надіслано вимогу позичальнику про погашення заборгованості за кредитним договором від 22.12.2010р., однак жодної відповіді банком отримано не було, у зв"язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав;

- посилання суду на предмет договору та фактично наданих коштів, як на підстави для відмови в задоволенні позову в частині основного боргу (129999,40 дол. США), є неправомірним та не відповідає правовій природі зобов"язань відповідача за кредитним договором;

- позичальник систематично порушував зобов"язання по сплаті процентів за кредитом, чим порушив вимоги ст.ст.1054, 1056 ЦК України, ст.345 ГК України та норми Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- суд належним чином не дослідив стан виконання відповідачем своїх зобов"язань за кредитним договором та не надав належної оцінки факту порушення позичальником порядку та строку сплати відсотків за користування кредитними коштами;

- суд безпідставно відмовив у позові, посилаючись на п.5.4 договору, за яким у разі дострокового стягнення кредиту банк має встановити конкретний строк його погашення, про що повідомляє позичальника за 3 робочі дні, оскільки банк надсилав позичальнику вимогу №84-11/8371/26537 від 22.12.2010р., однак відповіді не отримав. Крім того, вказаний пункт вказує виключно про право кредитора повідомити позичальника про дострокове погашення кредиту, а не як обов"якову умову для дострокового погашення кредиту.

Відповідачка у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що твердження позивача про регулярне прострочення позичальником платежів по відсотках за кредитом не відповідає дійсності, а тому оскаржене рішення господарського суду Житомирської області просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Підприємець ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, свого представника не направила. Ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2011р. про призначення справи до розгляду на 29.09.2011р., о 14 год. 30 хв. вручена відповідачці заздалегідь - 19.09.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа (т.2, а.с.115).

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Просить оскаржене рішення скасувати в частині відмови у стягненні боргу по кредиту в сумі 1032845,00 грн. та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду відповідачки або її представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності відповідачки або її представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Родовід банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" - банк) та підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір (кредитна лінія) №60/СК-001.08.2 (далі – договір), згідно п.1.1 якого банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді кредитної лінії на загальну суму 300000,00 доларів США строком (терміном) по 19.03.2013 року включно (т.1, а.с.8-11).

Згідно п.1.3 договору процентна ставка за кредитом за цим договором встановлюється в розмірі 14 процентів річних.

Строк користування кредитом обчислюється від моменту перерахування грошових коштів за розпорядженням позичальника або видачі коштів з каси банку (п.1.5 договору).

Пунктом 2.1 договору банк зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти на суму, що не перевищує розмір кредитної лінії, вказаної в п.1.1 даного договору, згідно письмових заяв клієнта з відображенням в них необхідної суми кредиту на дату складення заяви.

Відповідно до п.4.1 договору позичальник зобов'язаний забезпечити погашення в повному обсязі одержаної суми кредитів за кредитною лінією, вказаною у п.1.1 цього договору, не пізніше 19.03.2013р. шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок, вказаний у п.1.2 цього договору.

Згідно п.4.2 договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця, наступного за звітним, а також 19.03.2008р. або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку.

У разі недотримання позичальником умов цього договору банк має право вимагати дострокового повернення одержаної суми кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, а також звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 19.03.2008р. (п.5.1 договору).

На виконання умов договору позивач в період з 25.03.2008р. по 21.12.2010р. видав відповідачці кредитні кошти на загальну суму 129999,40 доларів США, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується останньою (т.1, а.с.16-18).

31.10.2008р. сторони підписали додаткову угоду до кредитного договору №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р., якою п.1.3 договору викладено в наступній редакції: "1.3. Процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 16 процентів річних" (т.1, а.с.12-14).

Додатковою угодою №2 від 14.05.2009р. до кредитного договору сторони погодили, що процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 14 процентів річних" (т.1, а.с.15).

Як зазначає позивач, відповідачка свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення кредиту не виконала, в зв’язку з чим станом на 02.12.2010р. у неї утворилась заборгованість: 16456,54 дол. США – сума простроченої заборгованості за процентами, 129999,40 дол. США – сума простроченої заборгованості за кредитом, 51946,25 дол. США - пеня, всього – 198402,19 дол. США, що еквівалентно 1575313,39 грн.

За вказаних обставин Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з підприємця ОСОБА_2 1575313,39 грн. (т.1, а.с.2-5).

Після порушення провадження у справі 10.02.2011р. позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідачки 1742641,68 грн. заборгованості, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку (09.02.2011р.) складає 219338,16 доларів США, з яких: прострочена заборгованість по процентам - 153713,59 грн. (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 19347,21 долар США), сума простроченої заборгованості за кредитом складає 1032845,23 грн. (в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 129999,40 доларів США), сума пені - 556082,86грн., що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 69991,55 доларів США (т.1, а.с.77-78).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 22.04.2011р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 151965,60 грн., що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 19127,20 дол. США, з яких: 138263,34 грн. - прострочені проценти, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 17402,56 дол. США, 13702,26 грн. - пеня, що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 1724,64дол. США, а також 1519,66 грн. сплаченого державного мита та 21,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові в сумі 1032845,23 грн. (борг по кредиту) та в частині стягнення пені у розмірі 13702,26 грн., з огляду на наступне.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлює, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 1048 ЦК України визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.2 кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, починаючи з місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки по особовому рахунку підприємця ОСОБА_2, відповідачка неналежним чином виконувала свої зобов"язання щодо сплати процентів за користування кредитом, оскільки прострочувала платежі, у зв"язку з чим станом на 21.12.2010р. заборгованість по процентах склала 16356,81 дол. США (т.1, а.с.17-18).

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача прострочених процентів станом на 09.02.2011р. в сумі 138263,34грн., що у еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає 17402,56 доларів США проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому правильно задоволено судом першої інстанції у повному обсязі.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.4.5 договору за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6% від суми простроченої заборгованості.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На вимогу апеляційного господарського суду представник позивача надав детальний розрахунок пені.

Перевіривши наданий розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованим розміром пені за період з 10.08.2010р. по 21.01.2011р. буде сума 8927,03 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача, тому в частині стягнення пені оскаржене рішення підлягає зміні.

Відповідно до п.5.1 договору у разі недотримання позичальником умов цього договору банк має право вимагати дострокового повернення одержаної суми кредиту, сплати нарахованих за ним процентів, а також звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 19.03.2008р.

Як зазначалося вище, відповідачка неналежним чином виконувала умови договору, у зв"язку з чим заборгованість по процентах на день заявлення позову склала - 16456,54 грн., а станом на 09.02.2011р. - 17402,56 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ становить 138263,34 грн.

Таким чином, позивач, керуючись п.5.1 договору, цілком правомірно звернувся з позовом про стягнення 1032845,23 грн. боргу по кредиту.

Суд першої інстанції, мотивуючи рішення про відмову у позові про стягнення цієї суми, посилаючись на п.5.4 договору зазначив, що у разі дострокового повернення кредиту банк має встановити конкретний строк його погашення, про що повідомити позичальника за три робочі дні, однак матеріали справи не містять доказів того що позивач повідомляв ФОП ОСОБА_2 про дострокове погашення кредиту та встановлював конкретну дату, проте, з розділу 5 договору №60/СК-001.08.2 від 19.03.2008р. вбачається, що надсилання повідомлення про дострокове погашення кредиту є правом, а не обов"язком банку.

З огляду на викладене, позовні вимоги ПАТ "Родовід Банк" про стягнення 1032845,23 грн. боргу по кредиту підлягають задоволенню.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, відповідно до п.3 ч.1 ст.104 ГПК України, є підставою для його скасування або зміни.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 22.04.2011р. слід скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 1032845,23 грн. боргу по кредиту, прийнявши в цій частині нове рішення - про задоволення позову, та змінити в частині стягнення пені в сумі 13702,26 грн., стягнувши 8927,03грн., а в решті - рішення залишити без змін.

Крім того, ПАТ "Родовід Банк", звернувшись з апеляційною скаргою, просив скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі. Ціна позову (враховуючи уточнення позовних вимог) становить 1742641,68 грн., а рішенням суду відмовлено в позові в сумі 1590676,08 грн.

Враховуючи приписи підпунктів а, г п. 2 ст.3 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито", скаржник мав сплатити 7953,38 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, а сплатив лише 7876,57 грн., таким чином розмір недоплати становить 76,81 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з ПАТ "Родовід Банк" в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м.Київ задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 22.04.2011р. у справі №6/5007/9/11 скасувати в частині відмови у позові в сумі 1032845,23 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення - про задоволення позову та змінити в частині стягнення пені в сумі 13702,26 грн., стягнувши 8927,03 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10014, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) - 1032845,23грн. боргу по кредиту, 138263,34грн. прострочених процентів по кредиту, 8927,03 грн., пені, всього - 1180035 грн. 60 коп., 11800 грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита та 159грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити".

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10014, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) 5164 грн. 23 коп. витрат з державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1-3, код 14349442) в дохід Державного бюджету України 76 грн. 81 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

6. Справу №6/5007/9/11 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

01-12/9651/11

Віддрук. 4 прим.:

1 –до справи,

2,3 –сторонам,

4 –в наряд.