Постанова № 18673063, 29.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р. Справа № 5004/941/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригінець Л.М.

суддів Щепанська Г.А. суддів Гулова А.Г. при секретарі Риштун О.М.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Волинь Продукт" на рішення господарського суду Волинської області від 01.08.11 р. у справі № 5004/941/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Приватного підприємства "Волинь Продукт"

про стягнення заборгованості в сумі 6 277 грн. 01 коп.

Розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2011р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Гулова А.Г.., суддя Щепанська Г.А..

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.09.2011р. у справі №5004/941/11 стягнуто з приватного підприємства "Волинь Продукт" (м. Луцьк, вул.. Індустріальна, 2 код 36180941) в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) 6 277,01 грн. в т.ч.: 5 855,27 грн. сума основного боргу, 46,55 грн. 3% річних, 240,51 грн. пені, 134,68 грн. збитків завданих інфляцією, а також 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2011р. у даній справі в частині стягнення з відповідача заборгованості, стягнувши лише заборгованість, наявну на день прийняття відповідного судового рішення апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідач частково погасив заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями.

В судове засідання представники сторін не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до поштових повідомлень представники сторін були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с. 73,74).

Згідно статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, враховуючи наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та ПП «Волинь Продукт»(покупець) укладено договір поставки б/н від 01.01.2010р. .

Відповідно до п.2.2 договору розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця або внесенням грошових коштів готівкою до каси продавця у розмірі 100% від вартості поставленого товару. Оплата за товар, що був поставлений здійснюється покупцем протягом 45 календарних днів з моменту передачі товару.

Підприємцем ОСОБА_2 на виконання зобовязань по даному договору по видатковій накладній №1798 від 17.12.2010р. ПП «Волинь Продукт»поставлено товар (кондитерські вироби) на суму 4297,20 грн., в т.ч. 716 грн. ПДВ. По видатковій накладній №1718 від 7.12.2010р. поставлено відповідачеві товару на суму 2158,56 грн.. Загальна сума поставленого товару становить 5855,27 грн..

На момент звернення позивача до господарського суду з позовною заявою сума основного боргу становила 5855,27 грн..

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно пункту 7.1 договору у разі несвоєчасної сплати за поставлений товар, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виплати, за кожний день прострочки платежу.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом першої інстанції правомірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору поставки від 01.01.2010р., до якого застосовується положення про купівлю-продаж згідно ст. 712 ЦК України.

Невиконання зобов`язання за договором доведено матеріалами справи.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку по стягненню основної суми боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Проте, звертаючись з апеляційною скаргою апелянт надав докази погашення заборгованості, (платіжне доручення №664 від 30 травня 2011р. на суму 1558,07грн., платіжне доручення №724 від 04 липня 2011р. на суму 1000грн., платіжне доручення №732 від 07 липня 2011р. на суму 1000грн., всього на загальну суму 3558,07 (а.с. 71,72).

Однак слід зазначити, що додаткові докази приймаються апеляційним судом згідно положень ст.101 ГПК України, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежать від нього. Такі пояснення апеляційна скарга не містить.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції відкладалось слухання справи, про що свідчать: ухвала від 01.06.2011р. (слухання справи відкладено на 06.07.2011р.), ухвала від 06.07.2011р. (слухання справи відкладено на 14.07.2011р.), ухвала від 14.07.2011р. (слухання справи відкладено на 11.08.2011р.). Вказаними ухвалами місцевий господарський суд вживав заходи для надання можливості сторонам з`явитись у судове засідання та надати письмові пояснення з приводу заявленого позову, докази мирового врегулювання спору. Докази надіслання ухвал підтверджено матеріалами справи.

Отже, ні позивач, ні відповідач не повідомив суд першої інстанції про здійснення розрахунків, тому рішення прийнято місцевим господарським судом за наявними у справі доказами. Прострочення виконання зобов`язання доведено матеріалами справи та відповідачам не спростовано.

Згідно ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На слухання справи по розгляду апеляційної скарги сторони також не з`явились.

За таких обставин апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2011р. у справі №5004/941/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Волинь Продукт" - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5004/941/11 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригінець Л.М.

Суддя Щепанська Г.А.

Суддя Гулова А.Г.

01-12/13876/11