РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"03" жовтня 2011 р. Справа № 5019/1696/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий судя Петухов М.Г.
суддя Маціщук А.В. , суддя Гулова А.Г.
при секретарі судового засідання - Михалюку М.І.
за участю представників сторін:
позивачів:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - Михайлов В.О.
Рівненської міської ради - не з'явився
відповідача - не з'явився
від органу прокуратури - Рункевич І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд"
на рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2011р.
у справі № 5019/1696/11 (суддя Бережнюк В.В.)
за позовом Заступника прокурора м. Рівне в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго";
Рівненської міської ради
до Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд"
про стягнення в сумі 84 131 грн. 13 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 18.08.2011р. у справі № 5019/1696/11 позов Заступника прокурора м. Рівне в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Рівнетеплоенерго", Рівненської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" про стягнення в сумі 84 131 грн. 13 коп. задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" 80 827 грн. 06 коп. основного боргу, 1 718 грн. 19 коп. пені, 332 грн. 55 коп. 3% річних, 1 253 грн. 33 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" в доход державного бюджету України 841 грн. 31 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Приймаючи вищезазначене рішення, місцевий суд виходив з того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Приватним акціонерним товариством "Рівнебуд" 01.12.2010р. було укладено договір № 406 на відпуск теплової енергії з додатками.
Позивачем на виконання умов вказаного договору було відупущено теплову енергію відповідачу, вартість якої останній не оплатив. У зв'язку із зазначеним у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 80 827 грн. 06 коп, що стверджується матеріалами справи.
Окрім того, враховуючи положення чинного законодавства та умови укладеного договору, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 1 718 грн. 19 коп. пені, 332 грн. 55 коп. 3% річних, 1 253 грн. 33 коп. збитків.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2011р. у справі № 5019/1696/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.
Судом було порушено вимоги ст. 22 ГПК України, яка надає право стороні брати участь у дослідженні доказів, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої докази та міркування з усіх питань, що виникають у ході судового розгляду. Приймаючи рішення у справі, господарський суд Рівненської області, не застосувавши положень ст. 77 ГПК України, прийшов до висновку про доцільність розгляду справи за відсутності відповідача. Таким чином суд першої інстанції не вжив жодних заходів для об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішив спір за відсутності відповідача.
Розглянувши справу за таких умов, незважаючи на обгрунтовані клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд першої інстанції позбавив відповідача можливості надати докази в захист своїх інтересів, що суперечить вимогам ст.ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України, якими встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Скаржник вказує на те, що таке неповне дослідження судом фактичних обставин та неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливило правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Відтак судом не було достатньо враховано вимоги законодавства, і як наслідок, прийняте у справі рішення не відповідає вимогам ст. 84 України.
З огляду на вищенаведені аргументи, апелянт рахує, що судом було задоволено позовні вимоги за відсутності на те правових підстав.
В свою чергу, від прокурора та позивача надійшли відзиви на апеляційну скаргу відповідача, в яких просять рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2011р. у справі № 5019/1696/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, прокурор та позивач у відзивах вказують наступне.
Згідно п.1.1. договору № 406 ТОВ "Рівнетеплоенерго" зобов'язалось забезпечити тепловою енергією для потреб центрального опалення приміщення відповідача за адресою м.Рівне, вул. Віденська, 41, а відповідач в свою чергу зобов'язався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Однак відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, допустив значну заборгованість за спожитий природний газ.
В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що суд позбавив його права на участь в судовому процесі, чим порушив приписи ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 77 ГПК України.
З цього приводу слід зазначити, що суд правомірно розглянув справу за наявними в ній доказами на підставі ст.75 ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом бути присутнім і брати участь в судовому процесі. Витребуваного судом відзиву на позов відповідачем не було подано, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином.
Дії відповідача порушують платіжну дисципліну в сфері теплопостачання, що завдає істотної матеріальної шкоди ТОВ "Рівнетеплоенерго" та становить певну загрозу суспільним інтересам в цілому. Зокрема, низька платіжна дисципліна спричиняє загрозу своєчасній сплаті за спожитий природний газ товариством, унеможливлює своєчасне проведення розрахунків з енергопостачальними підприємствами.
Крім цього, слід зазначити, за період з жовтня 2010 року до лютого 2011 року ТОВ "Рівнетеплоенерго" стягнуло з відповідача по вказаному вище договору на відпуск теплової енергії суму боргу з штрафними санкціями в розмірі 95840, 42 грн. на підставі рішення господарського суду Рівненської області від 12.04.2011 року у справі №5019/469/11. Рішення суду підтримане постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року.
Відповідач є недобросовісним платником, про що свідчать попередні рішення суду.
Нарахування по договору відбувається за показниками лічильника, які надавалися представником відповідача у формі довідок про кількість спожитої теплової енергії, вказані довідки в обґрунтування відзиву долучені до матеріалів справи.
Слід зазначити, що згідно з умовами п. 5.3 договору на відпуск теплової енергії №406 від 01.12.2010 року споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок. Таким чином, представник споживача самостійно отримував рахунки за послуги теплопостачання, які виставлялися позивачем. В обґрунтування відзиву позивач долучає рахунки, які виставлялись відповідачу з лютого по квітень 2011 року.
Відповідно до розпорядження міського голови від 15.04.2011 року №356-р "Про закінчення опалювального сезону" дозволено теплопостачальним підприємствам міста закінчити опалювальний сезон 17.04.2010 року. Цього ж дня, було припинено подачу теплової енергії до приміщення відповідача по справі.
Пунктом 6.3.3. договору на відпуск теплової енергії від 01.12.2010 року №406 встановлено, що споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за спожиту теплову енергію, передбаченого п.5.4 цього договору та зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.
Позивачем в позовній заяві в порядку ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, ст.625 Цивільного кодексу України була нарахована пеня з моменту прострочення зобов'язання за кожен день прострочення, враховуючи поточні нарахування, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
За таких обставин, позивач та прокурор вважають доводи відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
ТОВ "Рівнетеплоенерго" вважає, що рішення, яке прийняте місцевим господарським судом є цілком обґрунтованим, законним та таким, що не підлягає скасуванню з огляду на вищенаведене.
3 жовтня 2011 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Заступник прокурора м. Рівне підтримав доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу. Стверджує, що рішення місцевого суду прийнято у відповідності до норм закону, відповідає встановленим обставинам справи, тому останнє слід залишити без змін.
Представники Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" та Рівненської міської ради в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи приписи ст.ст.101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені учасникам судового розгляду (а.с. 56-57, 66-67), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та Рівненської міської ради.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Приватним акціонерним товариством "Рівнебуд" було укладено договір №406 на відпуск теплової енергії з додатками (далі по тексту - Договір) (а.с. 29-30).
Згідно з п.п. 1.1, Договору підприємство зобов'язується відпускати теплову енергію в приміщення споживача за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 41.
Відповідно до п.п. 5.4. споживач зобов'язується своєчасно (не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим) оплачувати вартість отриманої теплової енергії.
Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" і скріплений відбитками печаток сторін.
Позивачем було виконано свої договірні зобов'язання, а саме протягом лютого 2011р. - квітня 2011р. відпустив відповідачу теплову енергію, вартість якої останній не оплатив.
Даний факт підтверджується рахунками за послуги теплопостачання: №406 від 30.04.2011р., №406 від 30.03.2011р., № 406 від 28.02.2011р. (а.с. 75-77).
Таким чином, із встановлених обставин справи вбачається, що заборгованість відповідача перед ТзОВ "Рівнетеплоенерго" становить 80 827 грн. 06 коп.
Крім того, на час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було подано жодних доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у вказаному розмірі.
Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду в частині стягнення 80 827 грн. 06 коп. основного боргу як таким, що відповідає встановленим обставинам справи, не суперечить нормам закону та умовам договору.
Разом з тим, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п.6.3.3 Договору за прострочення виконання зобов'язання було нараховано 1 253 грн. 33 коп. збитків від інфляції за період з березня 2011р. по квітень 2011р. та 332 грн. 55 коп. 3% річних за період з 31.03.2011р. по 19.05.2011р.
Щодо задоволення позовних вимог в цій частині апеляційний господарський суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримат певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У відповідності до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно п. п. 6.3.3. Договору, у разі порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п.5.4. Договору, споживач сплачує пеню у розмірі не менше подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується із розрахунками позивача в частині стягнення 1 718 грн. 19 коп. пені, 332 грн. 55 коп. 3% річних та 1 253 грн. 33 коп. збитків, внаслідок інфляції. У зв'язку із зазначеним рішення місцевого суду в цій частині є правомірним.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки останні не відповідають встановленим обставинам справи та не спростовують наявності факту заборгованості у відповідача перед позивачем.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що твердження апелянта з приводу порушення судом першої інстанції під час розгляду справи ст.ст. 22, 77 ГПК України є безпідставними. Адже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (а.с. 37).
Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися правами, наданими йому вищевказаними нормами ГПКУкраїни.
Крім цього, ухвалою суду від 09.08.2011 р. не було визначено явку представників сторін для участі у судовому засіданні обов'язковою.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора м. Рівне в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" є цілком обгрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 18.08.2011р. у справі № 5019/1696/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" - без задоволення.
2. Справу №5019/1696/11 направити в господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Гулова А.Г.
01-12/13360/11
Судове рішення № 18672872, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 03.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5019/1696/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: